LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Політика. Політичні науки → Балканська криза (1990 - 2005) в контексті геополітичних трансформацій в Європі

16


НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ І МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН





Гелетій Марія Михайлівна



УДК 327.5(497)






Балканська криза (1990–2005) в контексті геополітичних трансформацій в Європі




Спеціальність 23.00.04 – політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку





Автореферат дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата політичних наук


















КИЇВ – 2008








Дисертацією є рукопис

Робота виконана у відділі трансатлантичних досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України.


Науковий керівник:


доктор політичних наук, професор

КАНЦЕЛЯРУК Борис Іванович

Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України,

головний науковий співробітник

Офіційні опоненти:

доктор політичних наук, професор

КОПІЙКА Валерій Володимирович

Інститут міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, заступник директора


кандидат політичних наук

МІТРОФАНОВА Оксана Олександрівна

Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України

старший науковий співробітник


Захист дисертації відбудеться 15.01. 2009 р. о _14_год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.176.02 в Інституті світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 5.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 5.


Автореферат розісланий 14.12.2008 р.


Вчений секретар

спеціалізованої ради,

кандидат політичних наук О.В. Сушко



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність дослідження визначається науковою і політичною доцільністю актуалізації наукових уявлень про витоки, спонукальні мотиви та наслідки Балканської кризи, насамперед, у формі прискореного спільного включення його учасників в європейську та євроатлантичну інтеграцію за умов формування нової системи міжнародних відносин. Окремим аспектом актуальності є вплив цього регіонального конфлікту на формування нового світового порядку на зламі 80-х – 90-тих років XX ст., на етапі припинення протистояння військово-політичних блоків соціалістичної й капіталістичної орієнтацій та переходу міжнародних відносин у стан хаотичності. Фундаментальне значення має виявлення зв'язку між подоланням етнічних, соціальних та інших загроз на Балканах і стратегічними рішеннями ЄС та НАТО.

Контекстуальний вимір актуальності дисертації бачиться у зміні середовища безпеки: події на Балканах стали першою великою кризою постбіполярної епохи, що окреслила появу великої кількості асиметричних загроз (тероризм, розповсюдження зброї масового знищення або етнічні конфлікти) замість безпосередньої загрози великої війни. Початкові механізми розв'язання кризи виявили, що стандартні політичні та безпекові підходи після завершення біполярного протистояння не дають сподіваного результату, що спонукало НАТО до перегляду стратегічної концепції, спричиняючи загальну трансформацію структур безпеки відповідно до глобальних змін у політичному та військовому середовищі Європи і нового характеру загроз поза межами євроатлантичної зони.

В умовах хаосу міжнародної системи з її явною тенденцією до однополюсності на території Балкан розгортається криза, яка в цій роботі є ключовим терміном та окреслює собою події 1990–2005 років на території колишньої СФРЮ, в результаті яких відбувся розпад СФРЮ та утворення на її місці нових держав, що стало прецедентом в міжнародних відносинах.

Балканська криза стала наслідком історичних передумов та однією з предтеч трансформації системи міжнародних відносин. Втручання зовнішніх акторів лише загострило протистояння між сторонами конфлікту та призвело до перетворення кризи на об'єкт зіткнення інтересів різних суб'єктів міжнародних відносин. Зовнішній чинник відіграв вирішальну роль у розвиткові подій та завершенні конфлікту на території колишньої СФРЮ. Тому, врегулювання балканських справ, визначення подальшої долі народів регіону з різних причин, які з'ясовуються в дисертації, залежали від позиції великих держав, більшою мірою, та світового співтовариства націй загалом. З іншого боку, події в Югославії продемонстрували відносну нестабільність міжнародного порядку як форми глобальної організації, яка не виключала порушення міжнародно-правових норм.

Є підстави вважати, що саме Балканська криза гостро поставила перед ЄС питання розбудови власної політики безпеки та оборони, здатної попереджувати та врегульовувати конфлікти в середині Європи та на її кордонах. Дослідження цього аспекту проблеми є особливо значимим з огляду на те, що події на Балканах не просто спонукали зміни у політичному та військовому середовищі Європи, але й стали поштовхом до спроб перетворення ЄС в окремого актора міжнародних відносин.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах державної теми наукових досліджень відділу трансатлантичних досліджень ІСЕМВ НАН України "Геополітичний вимір посттоталітарних трансформацій у контексті євро-американських стратегій суспільного розвитку" (номер державної реєстрації 0105U002591).

Мета і завдання дослідження. Метою цієї роботи є досягнення методично збалансованого, теоретично розвинутого та емпіричного обґрунтування розуміння явища "Балканська криза" і трансформаційних процесів, на тлі яких вона розгорталася, а також того, як вони вплинули на її розвиток. Зокрема, йдеться про з'ясування ролі зовнішнього чинника врегулювання кризи та впливу світ-системних та міжнародно-системних змін на її перебіг. Окремо визначається ступінь впливу кризи на євроінтеграційні перспективи країн Балканського регіону та формування спільної європейської політики безпеки та оборони.

Поставлена мета обумовлює потребує вирішення таких завдань:

  • кристалізувати сутність явища "Балканська криза" та висвітлити основні концептуальні підходи до розуміння цієї проблеми;

  • дослідити зовнішньополітичний контекст кризи (глобалізація, розпад СРСР, європейська інтеграція) і роль зовнішнього чинника на Балканах;

  • здійснити політологічне узагальнення геополітичної ситуації в Європі та у світі (об'єднання Європи, глобалізація та розпад Радянського Союзу), на тлі якої розгорталася криза та встановити характер взаємозалежності між цими процесами;

  • виявити геостратегічні імперативи Сполучених Штатів та ЄС щодо Балкан,