LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Політика. Політичні науки → Вербалізація концептосфери "фемінізм" в американському жіночому дискурсі XIX - XXI ст.

24


ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені І.І. МЕЧНИКОВА







СОКОЛОВА Наталя Валеріївна



УДК 811.111'42:316.346.2-005.2





ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТОСФЕРИ "ФЕМІНІЗМ" В

АМЕРИКАНСЬКОМУ ЖІНОЧОМУ ДИСКУРСІ ХІХ-ХХ СТ.






Спеціальність 10.02.04 – германські мови





АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук









Одеса – 2007


Дисертацією є рукопис.


Роботу виконано на кафедрі лексикології і стилістики англійської мови Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, Міністерство освіти і науки України.


Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент

Горшкова Кіра Олександрівна,

Одеський національний університет

імені І.І. Мечникова,

доцент кафедри лексикології і стилістики

англійської мови.


Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Мартинюк Алла Петрівна,

Харківський національний університет

імені В.Н. Каразіна,

професор кафедри перекладу та англійської мови;


кандидат філологічних наук, доцент

Віт Надія Петрівна,

Одеський національний університет

імені І.І. Мечникова,

завідувач кафедри іноземних мов

гуманітарних факультетів.


Захист відбудеться 24 травня 2007 року о 12.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.051.02 в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова за адресою: 65058, Одеса, Французький бульвар, 24/26, ауд. 165.


З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Одеського національного університету імені І.І. Мечникова за адресою: 65082,

Одеса, вул. Преображенська, 24.


Автореферат розіслано 20 березня 2007 р.


Учений секретар

спеціалізованої вченої ради О.П. Матузкова











ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Фемінізм як суспільно-політичний рух та ідеологія є відносно новим поняттям у концептуальній системі індивідуума та суспільства. Як об'єкт дослідження гуманітарних наук він увійшов у наукову парадигму в 70-х р. ХХ ст., започаткувавши появу ґендерних студій.

На сучасному етапі існування людства з'явилася гостра необхідність переосмислити своє існування та переусвідомити поліваріантність картин світу. Феміністський рух уплинув не лише на філософське сприйняття дійсності, а й торкнувся всіх гуманітарних наук загалом та лінгвістики зокрема.

Лінгвістична ґендерологія, або ґендерна лінгвістика, почала розвиватися з кінця 1960-х років на Заході, де було зроблено перші спроби компаративного аналізу чоловічого та жіночого мовлення. Важливий внесок у ґендерну лінгвістику зробили О. Єсперсен, Д. Камерон, Дж. Коутс, Р. Лакофф, С. Ромейн, Д. Спендер, Д. Таннен, Дж. Холмс тощо. В Україні перші дослідження з ґендерології з'явилися на початку 1990-х років. Сьогодні в галузі ґендерної лінгвістики плідно працюють такі вітчизняні вчені та науковці країн СНД, як О.Л. Бєссонова, О.І. Горошко, А.А. Денисова, Г.І. Емірсуінова, А.В. Кириліна, О.Л. Козачишина, О.Н. Колосова, А.П. Мартинюк, І.І. Морозова, К.В. Піщікова, В.В. Потапов, І.О. Стешин та ін.

Подолання асиметрії дискурсивних практик, що відображають виключно андроцентричну мовну картину світу, та віднайдення гіноцентричного дискурсу є завданням ґендерної лінгвістики. Дослідження в цьому науковому руслі є наразі недостатньо розробленими та потребують подальшого вивчення.

В дисертаційному дослідженні звертаємося до маловивченої проблеми лінгвістичного опису фемінізму. У межах ґендерної лінгвістики аналіз фемінізму здійснено лише частково, зокрема з позицій мовної асиметрії та вербалізації ґендерних стереотипів. У цій роботі застосовуємо комплексний підхід до вивчення концептосфери „фемінізм", яка віддзеркалює відповідне суспільно-політичне та соціальне явище у феміністському дискурсі. Для цього використовуємо методологічний апарат іншого лінгвістичного напряму – коґнітивного. Структуру, характеристики та функціонування окремих концептів як об'єктів коґнітивної лінгвістики та пов'язаних із ними коґнітивних елементів глибоко проаналізовано у працях Н.Д. Арутюнової, С.А. Аскольдова, Г. Вежбицької, С.Г. Воркачова, О.П. Воробйової, Т.А. ван Дейка, О.С. Кубрякової, Дж. Лакоффа, Р.У. Лангакера, В.А. Маслової, М. Мінського, З.Д. Попової, О.О. Селіванової, І.А. Стерніна, Ю.С. Степанова, Р.М. Фрумкіної, Ч. Філлмора, У.Л. Чейфа, О.Д. Шмельова та ін.

Незважаючи на помітні успіхи, в цій галузі й досі існують проблемні аспекти. Так, аналіз концептів здійснюють переважно на основі польового підходу, визначаючи їх ядро та периферію, та на основі вивчення концептуальних метафор/метонімій. Проте ці підходи виявляються незручними для дослідження соціальних концептів, що мають складну структуру та моделюються на основі фреймів. Зокрема, це стосується концептів „гніт" та „свобода" концептосфери „фемінізм". Також не з'ясованою залишається проблема вивчення концептосфер – коґнітивних конструктів, утворених на ґрунті взаємодії концептів. Саме тому вивчення цих явищ у широкій перспективі є актуальним й одним з першочергових.

Згідно із зазначеним, актуальність дисертації зумовлена кількома чинниками. Сучасна антропоцентрична парадигма наукового знання передбачає дослідження коґніції індивідуума, способу пізнання світу, цьому сприяє вивчення мови й мовлення як засобів відображення концептуальної системи людини. Передові розробки гуманітарних наук свідчать про наявність ґендерної диференціації мислення, світогляду, навіть буття як філософського поняття. Все це репрезентується в мові. Дисертаційну роботу виконано у двох напрямах: коґнітивної лінгвістики та ґендерної лінгвістики, тобто в ній розглянуто співвідношення вербалізованої та невербалізованої картин світу, з одного боку, та, з іншого, проведено лексичний аналіз вербальних маркерів концептосфери, які відображають соціальні ієрархічні стосунки з огляду на порушення прав жінки та виявляють шляхи її визволення від дискримінації.

Актуальність дисертаційного дослідження також зумовлена його міждисциплінарним характером, адже основною тенденцією сучасного гуманітарного знання