LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Політика. Політичні науки → Взаємна політична відповідальність державної влади і громадянина в сучасній правовій державі

Дніпропетровський національний університет






Торяник Володимир Миколайович


УДК 300.3



ВЗАЄМНА ПОЛІТИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І ГРОМАДЯНИНА В

СУЧАСНІЙ ПРАВОВІЙ ДЕРЖАВІ


23.00.02 - політичні інститути та процеси


АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук











Дніпропетровськ – 2006


Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі політології Дніпропетровського національного університету Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник:доктор філософських наук, професор

Токовенко Олександр Сергійович,

Дніпропетровський національний університет,

завідувач кафедри політології

Офіційні опоненти: доктор політичних наук, професор

Наумкіна Світлана Михайлівна,

Південноукраїнський державний педагогічний

університет ім. К. Д. Ушинського, м. Одеса,

завідувач кафедри політичних наук

кандидат юридичних наук, доцент

Алєксєєнко Ігор Григорович,

Дніпропетровський національний університет,

завідувач кафедри цивільного права,

Провідна установа: Львівський національний університет імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України, кафедра політології.


Захист відбудеться " 31 " березня 2006 р. о 14.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.051.08 у Палаці студентів Дніпропетровського національного університету за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, пл. Т.Г. Шевченка, 1 (парк ім. Т.Г. Шевченка), к. З0.

З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара Дніпропетровського національного університету за адресою: 49050, м. Дніпропетровськ, вул. Казакова, 8.

Автореферат розісланий " 23 " лютого 2006 р.



Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат філософських наук, доцент С.В. СТАВЧЕНКО

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність роботи. Висунута наприкінці 80-х – початку 90-х років на передній край наукового осмислення, тема правової держави в основному привертала увагу дослідників такими своїми вимірами, як проблема верховенства права, реалізації прав і свобод людини, поділу влади, тоді як осторонь магістрального напрямку досліджень правової держави виявився інший аспект, пов'язаний з обопільною відповідальністю двох сторін суспільних відносин у правовій державі – державної влади і громадянина. Саме складності, пов'язані з практичним утіленням принципів правової держави в практиці пострадянських суспільств, обумовили необхідність більш широкого підходу до розуміння цього концепту, що виходить за рамки ортодоксально-ліберального вчення. У цьому контексті звернення до проблеми взаємної політичної відповідальності державної влади і громадянина покликано сприяти подоланню сформованої однобічності і формуванню системного уявлення про природу і принципи функціонування сучасної правової держави. У чималій мірі відзначена однобічність є наслідком правового редукціонізму в інтерпретації правової держави і суспільних відносин, що формуються в її рамках. Подоланню цього редукціонізму в чималому ступені може сприяти політична наука, методологічні установки якої істотно розширюють когнітивний обрій у дослідженні феномену правової держави.

Сучасна політична ситуація в Україні поставила проблему політичної відповідальності в центр суспільної уваги. Помаранчева революція проголосила курс на системні демократичні перетворення, який повинен як мінімум передбачати удосконалювання механізмів політичної відповідальності всіх учасників політичного життя як гарантії подальшого поступального руху України шляхом демократії, наміченим Конституцією та ідеалами Майдану. У суспільстві розгорнулися широкі дискусії по питанню про можливості залучення до відповідальності представників колишньої влади, а також про доцільність законодавчого закріплення процедури люстрації. Відзначається також, що недостатню ефективність здійснення прийнятих в Україні законів, загальнодержавних і регіональних програм і проектів зумовлена не тільки їх низькою ресурсною забезпеченістю, але й загальним низьким рівнем виконавської дисципліни й відсутністю чіткого механізму реалізації відповідальності. У цьому не останню роль, на нашу думку, грає більше декларативний, чим реальний характер відповідальності в діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування.

Гострота даного дослідження обумовлюється також високою динамічністю політичних комунікаційних процесів саме на стику взаємодії між правовою державою і громадянським суспільством, пошуком нових комунікативних зв'язків і методів політичного управління в Україні, що сприяють забезпеченню ефективної взаємодії між владою і суспільством, з метою виявлення і реалізації інтересів і потреб різних соціальних груп. На потребі такого пошуку наголошують у своїх працях, зокрема, І. Воронов, С. Наумкіна, Р. Павленко, Ю. Сурмін, О. Токовенко, О. Чемшит, Г. Щедрова та інші українські вчені.

Система сучасної правової держави знаходиться в складному переплетенні відносин контролю, здійснюваного через інтегровані політичні комунікації як усередині себе, так і з зовнішнім середовищем, у якості якої виступає громадянське суспільство і його елементарні суб'єкти – громадяни, носії комплексу прав і обов'язків. Взаємоконтроль системи правової держави і громадянського суспільства являє собою безперервний комунікаційний процес. Адаптація системи правової держави до зовнішнього середовища відбувається на основі системи управління за принципом зворотного зв'язку через інтегровані політичні комунікації, функціонування яких спрямоване, з одного боку, на підтримку стійкості, а з іншого боку, на корекцію помилок політичного керівництва й усунення їхніх відхилень від об'єктивних законів розвитку суспільства. Ефективне функціонування механізму зворотного зв'язку немислимо без утвердження принципів і норм взаємної відповідальності державної влади і громадян у всіх сферах соціального життя, у тому числі в політичній.

Можна з усією впевненістю констатувати: спеціальна по своїй суті проблема удосконалювання політичних, і в тому числі законодавчих, механізмів відповідальності органів державної влади і місцевого самоврядування стає всеосяжною проблемою забезпечення ефективності політико-правових інструментів регуляції суспільних відносин. Особливо гостра