LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Політика. Політичні науки → Аналіз вихідних принципів соціально-політичного вчення марксизму: ідеї і дійсність

32



КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА










На правах рукопису



УДК 141.82





СИТНИК ПЕТРО КОНОНОВИЧ





Аналіз вихідних принципів соціально-політичного

вчення марксизму: ідеї та дійсність









Спеціальність 09.00.03 – соціальна філософія

та філософія історії




Автореферат

Дисертації на здобуття наукового ступеня

Доктора філософських наук



Київ-1999





Дисертацією є рукопис.


Робота виконана на кафедрі філософії гуманітарних наук Київського університету імені Тараса Шевченка.


Науковий консультант – доктор філософських наук, професор Бичко Ігор

Валентинович, Київський університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри історії філософії філософського факультету.




Офіційні опоненти – доктора філософських наук, професор Михальяенко

Микола іванович, Інститут соціології НАН України, головний науковий співробітник.


  • доктор філософських наук, професор Ребкало Валерій

  • Андрійович, Академія державного управління при

  • Президентові України, декан денного відділення ,

  • завідувач кафедрою політології.

  • доктор філософських наук, професор Головко Борис Андрійович, Національний аграрний університет, завідувач кафедрою філософії.




    Провідна організація Національний технічний університет України (КПІ),

    кафедра філософії.

    Захист відбудеться 27.вересня 1999 року о 14 годині на засідання Спеціалізованої вченої ради Д 26.001.17 по захисту дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук у Київському університеті імені Тараса Шевчнка за адресою:252017 Київ, вуо.Володимирська, 60.



    З дисертаціює можна ознафомитися у науковій біліотеці Київського університету імені Тараса Шевченка (252017, Київ, вул.Володимирська, 58).




    Автореферат розісланий 20 серпня 1999 р.





    Вчений секретар

    Спеціалізованої вечої ради П.І.Скрипка


    ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


    Актуальність теми дослідження. Обрана тема дисертаційного дослідження є актуальною як у теоретико-пізнавальному та методологічному плані, так і з практичної точки зору.

    Теоретико-пізнавальна актуальність теми зумовлена загальними закономірностями розвитку людського пізнання, необхідністю теоретичної рефлексії, самоусвідомлення наукою власних досягнень та проблем на кожному певному історичному відтинку свого розвитку. Поза сумнівом, соціально-політичне вчення марксизму відіграло помітну роль, є важливою віхою у становленні світової суспільної науки, а тому критичне осмислення його надбання, виявлення позитивних досягнень та оцінка негативного досвіду має велике значення для подальшого поступу суспільствознавства, а відтак і всієї духовної культури людства.

    Наявні на сьогодні оцінки теоретичної спроможності марксизму не можна вважати задовільними. Вони здебільшого є упередженими та поверховими або ж торкаються лише окремих проблем, висвітлюють ті чи інші положення, принципи, поняття, сторони, аспекти марксистської теорії поза іманентним зв'язком з цілим.

    Це однаковою мірою стосується як праць марксистів, так і їхніх ідеологічних противників. Серед незчисленної кількості досліджень, присвячених марксистському вченню, не знайти жодного, в якому був би зроблений системний аналіз його фундаментальних принципів і понять, виявлена іманентна логіка розгортання його змісту, а з тим і внутрішні вади цього вчення. Добре відомо, що будь-яка система теоретичного знання тільки тоді може бути спростованою, коли доведена хибність її вихідних принципів, змістовна обмеженість та функціональна неспроможність основних категоріальних визначень, штучний характер їхнього зв'язку. Інакше це буде безплідний критицизм на рівні зовнішньої рефлексії, який лише заплутує суть справи. Тільки аналіз внутрішньої логіки зв'язку всіх суттєвих елементів теоретичної системи в контексті сукупного духовного і практичного досвіду людства у відповідній сфері дозволяє адекватно оцінити достоїнства і вади цієї системи і створити стартовий майданчик для подальшого наукового пошуку. Марксизм неможливо обійти чи відкинути. Його потрібно помістити в ту "нішу" історичного поступу знання, яка йому об'єктивно належить, обмежуючи надмірні зазіхання, однак, не принижуючи наукового значення.

    З методологічної точки зору актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлюється кількома чинниками.

    По-перше, певною невизначеністю історичної долі діалектичного методу. Абсолютизований Гегелем, а згодом штучно прив'язаний до матеріалізму Марксом, цей могутній засіб теоретичного пізнання відштовхнув від себе багатьох видатних мислителів сучасності, навіть тих, які, в принципі, не заперечували раціонального пізнання (Е. Гусерль, К. Поппер, Б. Рассел, К. Ясперс та ін.). У ХХ столітті діалектичний метод майже повністю був "монополізований" марксистами, більшість яких мала досить туманне уявлення про нього, здебільшого прикриваючи діалектичною фразеологією формально-логічні конструкції та емпіричні судження. Діалектичний метод повинен зайняти провідне місце в методології сучасного суспільствознавства. Без його адекватного застосування повноцінне вирішення назрілих теоретичних проблем неможливе.

    По-друге, об'єктивна оцінка соціально-політичного вчення марксизму потребує реконструкції його як цілісної системи теоретичного знання.

    Внутрішню логіку побудови такої системи розкриває діалектичний метод. Механізм цього процесу необхідно чітко визначити і викласти аби було видно не лише результат, а й інструментарій за допомогою якого він досягнутий.

    По-третє, неймовірна складність проблем сучасного суспільного розвитку вимагає інтеграції всіх напрацьованих людством методів осягнення істини.

    Інтегративний підхід передбачає об'єднання, синтез навколо діалектичного методу як найбільш загальної форми руху пізнання всіх інших конкретних методів суспільних наук, використання яких доцільне з огляду на мету і завдання, що їх ставить дослідник. У дисертації зроблена спроба реалізувати названі вимоги.

    Практична актуальність і необхідність дослідження фундаментальних принципів і понять соціально-політичного вчення марксизму в контексті наявного духовного і практичного досвіду викликана нагальними потребами суспільного розвитку як посткомуністичних країн, так і всієї сучасної цивілізації.

    По-перше, крах реального соціалізму гостро поставив перед посткомуністичними країнами проблему пошуку перспективних шляхів історичного розвитку, оптимальної моделі суспільного устрою. Для того, щоб знову


  •