LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Політика. Політичні науки → Аналіз політичних технологій та особливостей їх застосування в транзитивному суспільстві

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ




Наріжний Данііл Юрійович




УДК 32.019.5




Аналіз політичних технологій та особливостей
їх застосування в транзитивному суспільстві




23.00.02 – політичні інститути і процеси




АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата політичних наук










Дніпропетровськ – 2004

Дисертацією є рукопис


Робота виконана в Дніпропетровському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України


Науковий керівник: доктор соціологічних наук, професор

Сурмін Юрій Петрович

Інститут проблем державного управління та місцевого самоврядування Національної академії державного управління при Президентові України, заступник директора – начальник Центру соціологічних досліджень та моніторингу


Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор

ВоронковаВалентина Григорівна

Запорізька державна інженерна академія, завідувач кафедри менеджменту організацій


кандидат філософських наук, доцент

Здесенко Анатолій Панасович

Дніпропетровський національний університет, доцент кафедри політології


Провідна установа: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України, м. Київ


Захист відбудеться 14 травня 2004 р. о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.051.08 у Палаці студентів ДНУ за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, пл. Т.Г. Шевченка, 1 (парк ім. Т.Г. Шевченка), к. 30.

З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці Дніпропетровського національного університету за адресою: 49050, м. Дніпропетровськ, вул. Козакова, 8.

Автореферат розісланий 13 квітня 2004 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат філософських наук, доцент Шепєлєв М.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Сучасне людство перебуває в стадії фундаментальної трансформації, пов'язаної з переходом від індустріального до постіндустріального, інформаційного суспільства. Транзитивність стає ознакою сучасної епохи. Найбільшою мірою складність цього переходу властива суспільствам, що почали складний, тривалий шлях соціально-політичних перетворень від авторитарного до демократичного режиму.

У стадії трансформації перебуває і сучасне українське суспільство, в якому, з одного боку, відбуваються процеси зародження основ інформаційного суспільства, а з іншого, – на зміну авторитарному режимові приходить демократичний політичний режим. На цьому шляху воно стикається з комплексом різноманітних економічних, соціальних, політичних, культурних проблем. Однією з найбільш актуальних проблем розвитку системи політичного управління України є розробка та впровадження нових соціальних і політичних технологій.

Природа транзитивного суспільства вимагає не механічного запозичення технологій соціального і політичного управління, розроблених у сучасному демократичному соціумі, або їх адаптації до національних, культурно-історичних особливостей нашого суспільства, а вироблення специфічної, багато в чому унікальної, системи політичних і соціальних технологій. Ефективність і результати здійснення соціально-політичних реформ багато в чому безпосередньо залежать від вирішення цього теоретичного і практичного завдання.

Проблема дослідження зумовлена загостренням у транзитивному українському суспільстві суперечності між об'єктивною необхідністю підвищення ефективності політичного управління за допомогою його технологізації і низькою ефективністю реалізації в практиці управління наявних технологічних підходів.

Таким чином, актуальність теми дослідження обумовлена:

  • по-перше, недостатнім рівнем дослідженості теоретико-методологічних основ розробки політичних технологій класиками соціально-філософської і соціально-політичної думки, а також теоретиками постмодернізму;

  • по-друге, відсутністю у вітчизняній політичній науці серйозних теоретичних досліджень, присвячених проблематиці політичних технологій;

  • по-третє, недостатньою вивченістю досвіду застосування політичних технологій у системі управління політичними процесами в сучасному демократичному суспільстві;

  • по-четверте, відсутністю наукових праць, що узагальнюють досвід практичного застосування політичних технологій у транзитивному суспільстві;

  • по-п'яте, необхідністю раціонального використання передового досвіду технологізації соціально-політичної й інформаційної діяльності з метою удосконалення системи політичного і державного управління України;

  • по-шосте, унікальністю процесів трансформації тоталітарних і авторитарних режимів у демократичні;

  • по-сьоме, необхідністю формування цілісної системи політичних технологій транзитивного суспільства і підвищення ефективності її функціонування;

  • по-восьме, необхідністю розробки і впровадження в практику управління нових соціальних і політичних технологій, спроможних інтенсифікувати процеси демократичних перетворень в Україні.

Актуальність теми дисертаційного дослідження підтверджується активізацією процесу реформування політичної системи України. Політична реформа, на необхідності проведення якої наголошував Президент України Л.Д. Кучма у Посланні Президента України до Верховної Ради України "Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2002 році", набула подальшого розвитку у зв'язку з конституційною реформою. Вона має на меті: вдосконалення системи політичного представництва і державного управління, приведення політичної системи України у відповідність до найбільш поширеної у країнах Європи парламентсько-президентської моделі, створення системи політичного балансу й стабільного розвитку держави і загальну інтенсифікацію процесів політичної модернізації, прискорення транзитивного переходу України від авторитаризму до демократії.

У сучасній українській і російській науці проблеми соціальних і політичних технологій досліджували В.М. Бебик, Д.І. Видрін, В.Г. Воронкова, К.С. Гаджиєв, В.С. Дудченко, В.Д. Демченко, Л.Я. Дятченко, В.О. Євстаф'єв, В.М. Іванов, С.Г. Кара-Мурза, Ф.М. Кирилюк, В.М. Князєв, О.П. Кудінов, С.Ф. Лісовський, О.О. Максимов, Є.Б. Малкін, В.Я. Матвієнко, І.В. Молодих, В.І. Патрушев, О.В. Петров, В.І. Подшивалкіна, А.М. Пойченко, В.А. Полторак, Г.М. Почепцов, О.І. Соловйов, Ю.П. Сурмін, Є.Б. Сучков, О.С. Токовенко, Г.В. Щокін, В.К. Якунін та ін.

Серед іноземних дослідників, які зробили вагомий внесок у теоретичну розробку принципів соціальних і політичних технологій, необхідно назвати таких, як: Х. Арендт, Р. Арон, П. Бергер, П. Бурдьє, О. Зинов'єв, С. Лем, Т. Лукман, Н. Луман, М. Марков, К. Поппер, М. Стефанов, О. Тоффлер, М. Фуко, Ю. Хабермас, Ф.А. Хайєк, Й. Шумпетер. Ж. Еллюль та ін.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тему дисертаційного дослідження було затверджено Вченою радою Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного