LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Політика. Політичні науки → Глобалізація в сфері політики: інститути і механізми наддержавного впливу

ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ




ТКАЧУК Юлія Вікторівна



УДК: 300.41




ГЛОБАЛІЗАЦІЯ В СФЕРІ ПОЛІТИКИ: ІНСТИТУТИ І МЕХАНІЗМИ НАДДЕРЖАВНОГО ВПЛИВУ





23.00.02 – політичні інститути та процеси





АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата політичних наук







Одеса – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Південноукраїнському державному педагогічному університеті ім. К.Д.Ушинського (Міністерство освіти і науки України).

Науковий керівник:



доктор політичних наук, професор

НАУМКІНА Світлана Михайлівна,

Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К.Д.Ушинського, завідувач кафедри політичних наук

Офіційні опоненти:




доктор політичних наук, професор

ГОРБАТЕНКО Володимир Павлович,

Інститут держави і права НАН України, провідний науковий співробітник



кандидат політичних наук

ПЕХНИК Алевтина Валентинівна,

Одеська національна юридична академія,

доцент кафедри соціальних теорій




Провідна установа:




Миколаївський державний гуманітарний університет ім. Петра Могили, кафедра політичних наук

Міністерства освіти і науки України, м. Миколаїв


Захист відбудеться “ 09 ” квітня 2004 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.086.02 Одеської національної юридичної академії за адресою: 65009, м. Одеса, вул. Піонерська, 2, ауд. 312


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеської національної юридичної академії: 65009, м. Одеса, вул. Піонерська, 2

Автореферат розісланий “ 5 ” березня 2004 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.М. Єфтені

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність дослідження полягає в тому, що незважаючи на те, що існування глобалізації як явища зазвичай не викликає сумнівів і ніким не заперечується, водночас дати наукове визначення глобалізації досить складно, з огляду на політичний аспект проблеми, безпрецедентні за масштабом і концентрацією інтереси, що стоять за нею, як матеріального, так і не в меншому ступені ідеологічного характеру.

Парадокси глобалізації не випадково є предметом гострих теоретичних суперечок, оскільки неоднозначність процесів, що розгортаються, неминуче відбивається на уявленнях про них. Актуальність дослідження обґрунтовано також тим, що в сучасній науковій літературі відсутні відповіді на цілу низку політичних питань, які виникають у зв’язку з глобалізацією, оскільки основну увагу авторів зосереджено на економічній і культурній складовій глобалізації. Зокрема нас передусім цікавить, як розвиваються демократичні процеси, змінюються політичні інститути і процеси в умовах світу, що глобалізується, як повинні реагувати національні держави на ситуацію, що складається. У який спосіб повинна себе позиціонувати Україна: як жертва глобалізації чи цілком достатньо усвідомлювати, що ми своєрідним чином вбудовуємося в глобальні світові порядки.

Не тільки методологічно, але й практично важливо, щоб теоретична рефлексія не шкодувала пошуку конкретних маркерів глобалізації, а також індикаторів обумовлених нею змін, що зокрема виявилися в трансформації політичних інститутів, структур, відносин. Це дуже важливо, оскільки сьогодні набуває чітких контурів тенденція до витиснення політики зі сфери регулювання соціальних процесів. Політичні важелі заміщуються фінансовими, які змушують цілі країни здійснювати ті чи інші перетворення, уводити технічні й економічні інновації, інакше готувати свої кадри і навіть формувати свої власні структури. Це обумовлює інтерес до того, як переломлюються зазначені процеси в різних країнах і які параметри наявного поля політики містять в собі прообрази недалекого майбутнього.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дослідження пов’язаний з розробкою планової наукової теми “Економічні і соціально-політичні механізми модернізації України” (№ державної реєстрації 0101U0007555), що здійснюється кафедрою політичних наук Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського, одним із виконавців якої є дисертант (м. Одеса).

Мета дисертаційного дослідження полягає у виявленні ступеня впливу процесу глобалізації на розвиток політичних інститутів і процесів. Для досягнення цієї мети необхідно вирішити такі дослідницькі завдання:

– провести порівняльне дослідження наявних концепцій глобалізації;

– визначити зміст процесу глобалізації, його ключові риси, переваги та недоліки;

– дослідити вплив глобалізації на національну державу;

– виявити багатомірність і неоднозначність зв’язків і співвідношення між глобалізацією та демократизацією, вплив глобалізації на демократичні процеси;

– визначити соціально-політичні механізми розвитку соціально-ринкової глобалізації;

– виявити тенденції розвитку Української держави в умовах глобалізаційних процесів;

– дослідити емпіричні характеристики антиглобалістичного руху, проаналізувати притаманні йому суперечності і перспективи.

Об’єктом дослідження є глобалізація як якісно самостійна, складна система явищ та відносин, цілісна в її системності, але внутрішньо вельми суперечлива.

Предметом дослідження є вплив глобалізації на зміни політичних інститутів і процесів.

Методи дослідження. Для розкриття закономірностей динаміки суспільства в умовах глобалізації використовувався системний підхід, відповідно до якого суспільство – найскладніша система, що саморозвивається, заснована на багатстві і різноманітності зв’язків, що об’єднує її членів, на спільності культури і норм поведінки, моральних норм і духовних цінностей, без яких вона не може прогресувати. Глобалізація призводить до різкого ускладнення зовнішніх, відносно до суспільства як системи, умов існування. Виникають міцні екзогенні зв’язки і залежності, що інтегрують окремі елементи суспільства в глобальні мережні структури. Посилюються відцентрові тенденції, які послаблюють і деформують традиційні ендогенні зв’язки й загрозливі в граничному випадку розпадом суспільства як системи. Застосування порівняльного (компаративістського) підходу мало як теоретичну, так і практичну значущість. З одного боку, за його допомогою вдалося зіставити з метою вияву загальних рис і специфіки наявні концепції глобалізації. З іншого – дослідити досвід розвинених держав і держав, що розвиваються, в умовах глобалізації для виявлення найбільш ефективних її форм. Критично-діалектичний метод використовувався з метою критичного аналізу політичних проблем глобалізації, вияву їхніх внутрішніх суперечностей. Інституційний метод застосовувався під час дослідження політичних інститутів, зокрема національної держави, її ролі в світі, що глобалізується.