LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Містичне спрямування духовної практики християнського Середньовіччя

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА







Любасюк Тетяна Іванівна





УДК 133.2"04/14;: 23/28





Містичне спрямування духовної практики християнського Середньовіччя







09.00.05 – історія філософії


















АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук





Київ-2007



Дисертацією є рукопис.



Робота виконана на кафедрі історії філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.



Науковий керівник: доктор філософських наук, професор Алєксандрова Олександра Василівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри історії філософії.



Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Волинка Григорій Іванович, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, проректор з наукової робота та міжнародних зв'язків;



кандидат філософських наук Прядко Наталія Анатоліївна, Чернігівський державний інститут права, соціальних технологій та праці, завідувач кафедри гуманітарних дисциплін.



Провідна установа: Центр гуманітарної освіти НАН України, м. Київ.



Захист відбудеться 19 березня 2007 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.27 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) філософських наук у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Кив, вул.. Володимирська, 60, ауд. 330.



З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці імені М.О. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул.. Володимирська, 58, зал. №12.




Автореферат розісланий 16 лютого 2007 року.









Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.В. Караульна






ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми дослідження. Християнська філософія складає вагомий пласт у європейській філософській спадщині. Українська філософська думка віднедавна отримала змогу вільно обирати методологічні принципи та засади дослідження спадщини середньовічної філософії, що призвело до актуалізації ірраціональної та містичної тематики. Останні викликають інтерес не лише як складові середньовічної філософії, але й як унікальні феномени людського буття, що є адекватними запитам сьогодення. Це пов'язано з усвідомленням кризи можливостей раціонального світогляду, що є виразником філософської картини в "ситуації Постмодерну". Запитання, на які не спроможний відповісти "людський розум", спонукає нас (сучасних дослідників), повернутися до сакральних таїн свого єства та осмислити, що поряд з розумовими можливостями, людина володіє іншими потенціями, здатними виводити її на новий щабель сприйняття трансцендентного, відкриваючи тим самим, маловідомі контексти людської екзистенції.

В історико-філософській ретроспекції християнська містика постає як розвинута форма духовної практики життя середньовічної Європи. Проте, більшість дослідників філософської думки християнської ортодоксії переважно залишають поза увагою містичний акцент цієї релігійної традиції, попри те, що для багатьох її представників саме містичний досвід становив фундаментуючу серцевину їх релігійних переконань та філософських поглядів. Ірраціональні інтенції ми знаходимо вже в перших християнських апологетів. Однак потужно вони заявляють про себе передусім у творчості містиків ХІ-XІV ст., які не відкинули раціональний досвід патристики та схоластичної філософії, але свідомо опанували інший шлях. Окрім містичних вчень Отців Церкви, містикам доби пізнього Середньовіччя також передував досвід жінок-містиків (Хільдегарди Бінгенської, Катерини Сієнської). Останній виступає важливим чинником у формуванні містичних уявлень Середньовіччя взагалі. Отже, історико-філософська рефлексія духовної спадщини Середньовіччя, вимагає грунтовного дослідження феномену містичного досвіду, що свідчить про актуальність теми даної розвідки. Філософська спадщина західного середньовіччя недостатньо досліджена у вітчизняній філософії і, як слушно наголосила Ю.Шабанова, виступає продуктивним філософським контекстом, що несе в собі можливості створення духовних перспектив екзистенційного буття, які виступають предметом філософських пошуків сучасності.

Ще одним важливим аспектом у розкритті актуальності дослідження феномену містики християнського Середньовіччя є конотація цього поняття сучасною реальністю. Сьогодні ми спостерігаємо, що до містики апелюють численні окультні та псевдодуховні новомодні течії. Як результат - упереджене і застережливе ставлення у свідомості не лише пересічного індивіда, але й науковців. Відповідно аналіз середньовічної містики у філософсько-науковому контексті, надасть ґрунтовного і відповідального переосмислення статусу містичного знання в сучасності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Наукові проблеми державотворення України", науково-дослідної роботи філософського факультету №01БФ01-01 „Філософська та політична освіта в Україні на перетині тисячоліть.

Ступінь наукової розробки. У багатоманітті способів філософсько-теоретичного осягнення містичного досвіду серед інших розрізняють античну та християнську традиції. До античної спадщини містики слід віднести: піфагореїзм та неопіфагореїзм, неоплатонізм. В свою чергу, християнська традиція може бути представлена західною і східною містикою, а зокрема, містикою патристики та схоластики. Містичний досвід східної (Григорій Неокесарійський, Оріген, Григорій Нісський, Григорій Назіанзін, Діонісій Ареопагіт, Іоанн Лествичник) і західної (Августин) патристики був не лише продовжений практиками пізнього Середньовіччя періода Схоластики (Катерина Сієнська, Хільдегарда Бінгенська, Гуго та Рішар Сен-Вікторські, Бернард Клервоський, Майстер Екхарт, Генріх Сузо, Йоган Таулер та ін.), але і став предметом для філософського осмислення.

Історико-філософський аналіз містичного досвіду і містицизм християнського європейського Середньовіччя, представлений в роботах С.Аверинцева, П.Біциллі, А.Гуревича, А.Швейцера, Р.Штайнера, М.Лодиженського, В.Джеймса, К.Дю-Преля, М.Еліаде, Е. Жильсона, В. Лоського, П.