LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Містичне спрямування духовної практики християнського Середньовіччя

Мініна, З.Фрейда, Е.Фромма, С.Хоружего, У.Еко, Г.Юнга, К. Ясперса, Б.Макгінна, Г.Лебона та інших.

Серед сучасних українських дослідників містичної складової духовного досвіду Середньовіччя - О.Алєксандрова, Ю.Шабанова, Л.Конотоп, О.Сарапін, Г.Волинка, В.Конзьолка та інші.

Містицизм став предметом окремого розгляду у "філософії релігії", починаючи з філософії Нового часу Гегеля, і отримав достатньо різнобічне вивчення і трактування в концепціях Н. Дейвіса, М. Еліаде, Б. Матусяк, Р.Отто та інших.

Джерельну базу дослідження складають твори середньовічних філософів, таких як Григорій Неокесарійський, Оріген, Григорій Нісський, Григорій Назіанзін, Діонісій Ареопагіт, Іоанн Лествичник, Катерина Сієнська, Хільдегарда Бінгенська, Гуго та Рішар Сен-Вікторські, Бернард Клервоський, Майстер Екхарт, Генріх Сузо, Йоган Таулер та інші.

Метою дисертаційної роботи є визначення містики як складової духовного досвіду європейського християнського Середньовіччя і значення її осмислення для презентації християнської філософії Середньовіччя як цілісного явища.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

проаналізувати специфіку духовного досвіду Середньовіччя;

визначити зміст понять "містика", "містицизм, "містичний досвід";

дослідити місце "містичного досвіду" в духовному досвіді Середньовіччя;

розглянути в історичній ретроспективі вплив містики патристичної доби на західну християнську традицію періода схоластики, на прикладах філософських поглядів Гуго і Рішара Сен-Вікторських, Бернарда Клервоського, Бонавентури та інших;

проаналізувати основні ідеї вчення представників німецької середньовічної містики (Й.Екхарта, Й. Таулера, Г. Сузо);

з'ясувати зміст та особливості жіночих містичних візій Хільдегарди Бінгенської та Катерини Сієнської, та показати їхню роль і вплив на подальший розвиток Середньовічної містики.

Об'єктом дисертаційного дослідження є духовний досвід християнського європейського Середньовіччя.

Предметом дисертаційного дослідження є християнська містика в духовному досвіді європейського Середньовіччя.

Теоретико - методологічну основу роботи визначено відповідно до специфіки предмету дослідження, застосовані методологічні розробки в галузі історико-філософських наук, використані методики таких галузей гуманітарного знання як філологія та культурологія. Аналіз джерельної основи дисертації засвідчив доцільність дотримання принципів історизму та системності. Використані культурно-історичний, компаративний, біографічний, структуралістський та герменевтичний методи.

Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в системному дослідженні духовного досвіду доби європейського Середньовіччя, що передбачає визначення в ньому місця та ролі християнської містики, а також у здійсненні системної реконструкції філософсько-містичної спадщини Хільдегарди Бінгенської та Катерини Сієнської, як яскравих представниць Західного містицизму в західноєвропейській філософії, та подана оцінка їхньої ролі та впливу на становлення і розвиток духовно-містичного досвіду пізнього Середньовіччя.


Наукова новизна розкривається у наступних положеннях, які виносяться на захист:

реконструйовано і системно проаналізовано структуру середньовічного духовного досвіду християнського Середньовіччя та умови формування відповідного світогляду;

доведено взаємозв'язок містичних традицій Античності і християнського Середньовіччя, та вплив першої на останню;

обґрунтовано значущість містичної традиції християнства у філософській спадщині середньовічної Європи;

розглянуто та встановлено спадкоємність основних концепцій християнських містиків та їхнє місце у структурі філософського знання Середньовіччя;

виокремлено і досліджено феномен жіночої містики як складової християнського духовного досвіду західноєвропейської філософії Середніх віків;

виявлено вплив жіночої християнської містики на розвиток німецької містичної спадщини Середньовіччя.

Теоретичне значення дисертації полягає в тому, що дана робота розкриває сутність феномену містики, адекватно оцінює її значення у системі духовних пошуків людини. Простежує лінію розвитку християнської містичної традиції середньовічної Європи та визначає місце жіночої містики в ній. Таким чином, робота створює можливість використання здобутків духовно-містичної традиції Середньовіччя та, жіночого містицизму зокрема, для описання феномену містицизму в умовах становлення сучасного постнекласичного світогляду. У дисертації здійснено спроби проведення паралелей між середньовічною містикою та найсучаснішим науковим напрямком – синергетикою.

Практичне значення виявляється в проясненні феномену містики в структурі середньовічного досвіду, його вплив, особливо жіночого містицизму, на духовне становлення суспільства.

Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані в подальших наукових розробках у галузі історії філософії, а також для читання лекцій з Середньовічної філософії, інших нормативних дисциплін та дисциплін вільного вибору студентів з історії філософії. Здобуті висновки можна використовувати для розробки та викладання загальних та спеціальних навчальних дисциплін аспірантам, а також в системі підготовки і підвищення кваліфікації викладачів вищих навчальних закладів.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою. Висновки та положення наукової новизни одержані автором самостійно на основі результатів, отриманих в процесі дослідження.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення і висновки дослідження обговорювались на засіданнях кафедри історії філософії, аспірантських семінарах філософського факультету, були оприлюднені на наукових конференціях філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Дні науки" (м. Київ, 2004, 2005, 2006 рр), Міжнародній науковій конференції „Історія філософії: теорія та методологія (До 110 – річчя від дня народження Валентина Фердинандовича Асмуса)" (м. Київ, 2004 р.).

Публікації. Основний зміст дисертаційного дослідження відображений у 7-ми наукових публікаціях (без співавторства) - 3-х статтях та 4-х тезах. Публікації були здійснені у фахових виданнях, що затверджені переліком ВАК України.

Структура дисертаційної роботи і послідовність викладення матеріалу обумовлені логікою дисертаційного дослідження, яка випливає з поставленої мети і основних завдань. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 188 сторінок. Список використаної літератури становить 17 і включає 204 найменувань.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, дається характеристика ступеня наукової розробки, формулюється мета та завдання, викладаються методологічні засади й принципи дослідження, розкривається наукова новизна його результатів, теоретичне та практичне значення роботи. Подаються апробація та публікації результатів дисертації.

Перший розділ – "Теоретико-методологічна та джерельна база