LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Релігія → Містичний досвід в контексті осягнення моралі як духовного феномена

В європейській філософській традиції ця тема розглядалась в роботах Плотіна, Псевдо-Діонісія Ареопагіта, Мейстера Екхарта, Я.Бьоме, німецьких романтиків XVIII ст. Серед російських релігійних філософів ХІХ-ХХ ст. можна назвати праці М.О.Бердяєва, С.Н.Булгакова, І.О.Ільїна, М.О.Лоського, В.М.Лоського, В.С.Соловйова й ін.

З-поміж досліджень, присвячених виявленню основних характеристик і природи східної містичної традиції варто відзначити доробки представників східної філософії: Ауробіндо Гхоша, С.Радхакрішнана, Т.Судзукі й ін.

Науковий рівень розгляду відомих форм містицизму репрезентований в роботах С.С.Аверинцева, М.Бубера, Л.С.Васильєва, Т.П.Григор'євої, П.С.Гуревича, М.Еліаде, К.К.Жоля, Ю.А.Кимельова, І.А.Кривельова, Е.Конзе, М.Г.Мурашкіна, Л.Н.Немировського, Б.Ф.Поршнєва, О.О.Розенберга, В.І.Рудого, А.В.Смірнова, М.Т.Степанянц, Е.А.Торчинова, Д.М.Угріновича, Е.Фромма.

Спеціальною темою ґрунтовного дослідження містицизм став у В.Джеймса, Р.Бекка, К.Дю-Преля, Е.Вандерхілл, Дж.Хіка.

Предметом окремого розгляду містицизм виявився у західноєвропейському філософсько-релігійному напрямі "філософії релігії", де отримав достатньо різнобічне вивчення і трактування в концепціях Р.Елвуда, Р.С.Зенера, С.Каца, К.Келлера, Ф.Олмонда, Р.Отто, Н.Смарта, Ф.Стаала, У.Уенрайта.

Проблемному розгляду містичної традиції як культурного артефакта сприяли роботи критично налаштованих Б.Рассела, Дж.Леуба, Дж.Льюіса, А.Доніні.

Питання наукового аналізу духовно-містичного досвіду та можливостей використання його продуктивних аспектів для сучасного осмислення сутності моралі в етичному пізнанні передбачає вивчення традицій дослідження морального феномена як утворення, в якому присутні елементи безпосереднього, життєво-практичного відношення до світу.

Розгляд моралі як форми духовно-практичного освоєння світу та феномена духовності проведений у роботах М.М.Бахтіна, Е.В.Ільєнкова, О.О.Кисельової, С.Б.Кримського, С.В.Пролєєва, Л.А.Солонько, І.В.Степаненко, В.Г.Табачковського, В.Г.Федотової, В.І.Шинкарука й ін.

Конкретизація можливої взаємодії чи взаємодоповняльності моралі і містичного досвіду виявляється через проблему морального вдосконалення, яка прослідковується в роботі на трьох рівнях: релігійному, містичному, світському. У цьому зв'язку значимі дослідження з приводу основоположних засад моральної досконалості в етиці у В.П. Бакштановського, Ю.В.Согомонова, Р.Г.Апресяна, А.А.Гусейнова, М.С.Кагана.

Багатоаспектна природа досліджуваної в роботі проблеми вимагала й врахування зразків класичного аналізу сутнісних рис морального феномена. Вивченню цієї теми присвячені роботи як представників західноєвропейської, так і вітчизняної етики, морально-філософських підходів як класиків етичної науки, так і сучасників. Особливо значимі в даному зв'язку праці Аристотеля й І.Канта, позиції яких визначають координати подальшого розвитку етичних досліджень. Серед розвідок радянських і російських вчених вирізняються ґрунтовністю наукового підходу праці О.І.Титаренка, О.Г.Дробницького, П.А.Кропоткіна, Б.В.Маркова. Відчутним внеском до висвітлення етичної проблематики стали роботи вітчизняних дослідників: Т.Г.Аболіної, А.М.Єрмоленка, В.В.Єфименка, В.К.Ларіонової, О.І.Левицької, В.А.Малахова, О.В.Шинкаренко.

Тенденції змін в посткласичній етиці, яка відходить від визнання тільки пріоритетів раціоналістичного пізнання, переорієнтовуючись і на інші види й форми духовності, показані завдяки зверненню до морально-філософських ідей творчості А.Шопенгауера, Ф.Ніцше, С.К'єркегора, Ж.-П.Сартра. Ґрунтовний аналіз їх доробку здійснено в роботах П.П.Гайденко, В.С.Гордієнка, І.П.Ільїна, О.О.Кисельової, В.С.Пазенка, Т.С.Пархоменко й ін.

Проблематичність використання можливостей духовно-містичного досвіду для сучасного етичного обґрунтування моралі передбачає аналіз містицизму як одного з нетрадиційних типів світовідношення, що доповнює багатоманітну структуру духовності і співвідноситься з іншими її формами. Подібна тема актуалізується в роботах, автори яких відстоюють потребу й ефективність "розширення раціональності": Д.Бомм, Ф.Капра, І.Т.Касавін, П.Козловський, А.Ф.Косарєв, В.В.Налімов, К.Хюбнер.

Наявність містичних елементів у морально-релігійній спадщині Г.С.Сковороди, П.Д.Юркевича, Б.П.Вишеславцева, С.Л.Франка виявляє своєрідний ракурс розгляду духовно-містичних засад людського буття представниками вітчизняної і російської релігійної філософії.

Отже, цей аналіз показує, що окремі елементи визначеної сфери здобули детального вивчення і мають свої традиції розгляду, наукового опису. Але тема в цілісності, як вона окреслена в даній роботі, не мала повного висвітлення. Тому доречно присвятити окреме дослідження, яке б, насамперед, зафіксувало саму проблему розгляду продуктивних можливостей розуміння моралі завдяки використанню евристичних засад містичного досвіду.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертація виконувалась в контексті інтегративної програми наукових досліджень філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Об'єктомдисертаційного дослідження є містичний досвід як артефакт духовної культури.

Предмет дослідження - евристичні можливості містичного досвіду в цілісному осягненні моралі як духовного феномена

Мета дисертаційного дослідження полягає у з'ясуванні продуктивної ролі та можливих меж співвідносності духовно-містичного досвіду та моралі в цілісності людської духовної культури в контексті становлення нової етико-теоретичної парадигми. У відповідності з поставленою метою передбачається виконати наступні завдання:

- проаналізувати особливості моралі як форми людської духовності та її взаємопов'язаності з іншими духовними феноменами, з духовно-містичною традицією, зокрема;

- визначити специфіку раціонального пізнання моралі в класичній етиці та обмеженість його можливостей в осягненні цього складного духовного феномена, що актуалізується в методологічних пошуках сучасної етики;

- виявити зміст морального компонента духовно-містичного досвіду в різних культурних традиціях;

- проаналізувати специфіку містичного досвіду в комплексі містичної практики, релігійного та філософського містицизму, сучасних теоретичних інтерпретацій щодо його потенціалу світорозуміння в порівнянні з науковим пізнанням;

- поставити проблему евристичних можливостей містичного досвіду для розширення дослідницьких підходів у цілісному осягненні моралі як складного духовного феномена з огляду на теоретико-методологічні шукання сучасної етики.

Методами дослідження є загальнонауковий метод аналізу (дозволив виокремити