LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Містичний досвід в контексті осягнення моралі як духовного феномена

спрямованості містичного світобачення, що отримала позитивну оцінку в роботах Б.Рассела, Ф.Капри є особливо важливою для розуміння співвідносності між містичним досвідом і мораллю, зокрема щодо практики морального самовдосконалення.

Така відповідність моралі та містицизму подібна позиціям Г.Сковороди в ученні про духовне преображення людини, у "філософії серця", яка розроблена у творчості П.Д.Юркевича. Тут серце тлумачиться як основа духовності, ціннісне осереддя, що надає цілісності всім формам людського буття. Цим ідеям співзвучні й позиції російських філософів В.С.Соловйова, М.О.Бердяєва, Б.П.Вишеславцева, С.Л.Франка, М.О.Лоського, представників російського "космізму". Об'єднує їх увага до глибинної природи духовності, яка ґрунтується на морально-містичних засадах. Це "безосновне начало", це стрижень "внутрішньої людини", це трансцендентне сходження до Абсолюта, де нерозривно пов'язані елементи й характеристики суто містичного досвіду з практикою моральнісного очищення й удосконалення.

Увисновках дисертації сформульовані основні підсумки дослідження, які висвітлюють проблематику та загальну структуру роботи.

Здійснений дослідницький пошук дозволяє відтворити проблемний характер використання значимості й потенціалу духовно-містичного досвіду в процесах осягнення моралі як духовного феномена в контексті змін науково-теоретичних засад етичного аналізу.

Зазначається, що мораль, розглянута як духовний феномен, виявляє певну спорідненість з іншими духовно-практичними формами осягнення світу і в цій відповідності здатна до взаємодії з ними у цілісності людської духовності, з містичним досвідом зокрема.

Вказується, що пізнання моралі потребує поєднання раціонально-теоретичного та духовно-практичного висвітлення природи моралі в сучасному етичному знанні, що відповідає структурі й сутності самого морального феномена.

Доводиться, що іманентний характер моральних вимог в практиці самовдосконалення людини засвідчує інваріантну природу моралі в різноманітті форм містичного досвіду в культурному бутті людини.

Наголошується, що зміни інтерпретації моралі в етичному пізнанні сучасності характеризуються наявністю багатоваріантності її теорій – від критики класичного раціоналізму, через обґрунтування подальшої раціоналізації в етиці дискурсу та комунікації, до духовно-практичного виявлення природи моралі в її безпосередності, цілісності морального світоосягнення, що актуалізує доповнення розуміння морального феномена досвідом інших форм духовності: символу, міфу, релігії, містицизму й ін.

Визначається, що об'єктивне, неупереджене виявленняосновоположних засад, головних рис, структури, позитивних і негативних сторін духовно-містичного досвіду можливе на шляхах розгляду його як основи містичної практики, елемента різних езотеричних вчень й релігійно-філософських систем та об'єкта теоретичного аналізу.

Обстоюється ідея про те, що продуктивність використання здобутків духовно-містичного досвіду в етичних дослідженнях обумовлена його можливостями щодо цілісного, несуперечливого світорозуміння як домінанти морально-духовного розвитку людини, досвіду оптимістичного визначення ціннісно-смислових орієнтирів людського буття, які здатні актуалізувати життєво-практичний потенціал моральнісного світовідношення.


Основні положення дисертації викладені в наступних публікаціях автора:

1. Подолян Г.П.Актуалізація містичного досвіду в пошуках подолання кризи європейського раціоналізму// Дні науки 9-10 квітня 1998 року. Матеріали наукових доповідей та виступів студентів, аспірантів, докторантів, викладачів. – К.: Редакційно-видавничий центр "Київський університет", 1998. – с. 145-152.

2. Подолян Г.П.Досвід поліваріативного пізнання в етиці людської екзистенції// Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності. Збірник наукових праць. – К.: ТОВ "Міжнародна фінансова агенція", 1998. – с. 102-110.

3. Подолян Г.П.Містичні традиції в контексті сучасного осмислення альтернатив культурних форм освоєння світу// Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: Випуск 3: Зб. наук. праць: У 2-х частинах. Частина 1. – К., 1999. – с. 145-154.

4. Подолян Г.П."Розширення раціональності" в контексті постмодерної картини світу//Вісник Харківського університету № 464. Постмодернізм у філософії, науці, та культурі. – Х., 2000. – с. 216-220.

5. Подолян Г.П.До проблеми раціонального осмислення моральних пріоритетів сучасності// Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: Випуск VII: Зб. Наук. праць: У 2-х частинах. Частина ІІ. – К., 2001. – с. 3-12.

6. Подолян Г.П. Особливості пізнання моралі в сучасному філософсько-етичному дискурсі// Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Випуск 8. Серія : Філософські науки: Збірник. – Чернігів: ЧДПУ, 2001. - № 8 – с. 22-26.

7. Подолян Г.П.Християнство в контексті специфіки духовно-морального освоєння дійсності// Філософські обрії. Науково-теоретичний часопис. Інститут філософії НАН України та Полтавського державного педагогічного університету. Випуск 5. – Київ-Полтава, 2001. – с. 193-195.

8. Подолян Г.П.Етико-філософські основипроблеми морального вдосконалення// Духовність українства. Збірник наукових праць. Випуск 6. – Житомир: ЖДПУ, 2003. – с. 25-31.

АНОТАЦІЯ

Подолян Г.П. Містичний досвід в контексті осягнення моралі як духовного феномена. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю: 09.00.07 – етика. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2004.

Дисертація присвячена дослідженню значення й можливості використовування містичного досвіду як культурного артефакта для обґрунтування моралі як духовного феномена в контексті сучасних змін етико-теоретичних парадигм. На підставі аналізу історико-філософської, етичної, релігієзнавчої й культурологічної джерельної бази визначаються роль, сфера й межі можливої кореляції між мораллю й містичним досвідом як культурним артефактом. З'ясовано, що містичний досвід має значиму міру евристичного потенціалу для втілення його здобутків в сучасному етичному пізнанні для осягнення сутності морального феномена. Площиною їх взаємодоповнення й співвідносності є система моральних вимог і морального вдосконалення, яка задає й межі цієї взаємодії. Також приділяється увага проблемам сучасного розуміння специфіки моралі. Відзначається, що проблеми розгляду моралі на основі віднесення її до сфери духовності, аналіз її духовно-практичного буття мало дослідженні і тому викликають науковий інтерес. Підкреслюється, що осмислення моралі як духовного феномена сприяє