LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Містичні досвід і практика в концепції обоження (історико-філософський аналіз традиції ісихазму)

в уточненні методологічних засад, які є важливими для подальшого дослідження філософської та релігійно-філософської спадщини вітчизняних філософів та діячів православної церкви. Завдяки введенню до наукового обігу суттєвих уточнень, дослідження істотно поглиблює сучасні уявлення про розвиток греко-візантійської традиції православної релігійної філософії та про ісихазм як теоретичне підґрунтя національного вітчизняного мислення. Набуті результати дослідження відкривають низку альтернативних підходів щодо визначення сутності і специфіки містичного досвіду у процесах розбудови світоглядних та метафізичних філософських концепцій. Матеріали та висновки дисертації можуть бути використаними в навчальних курсах з історії філософії, історії української філософії, релігієзнавства, філософії релігії, культурології, українознавства, а також у спецкурсах із психології релігії, релігійних етичних систем тощо.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійним та оригінальним. Висновки і положення наукової новизни одержані автором самостійно та позначені системністю й цілісністю висвітлення.

Апробація результатів дисертації. Концептуальні положення та висновки дисертаційного дослідження репрезентовані автором на міжнародних, національних та регіональних конференціях, серед яких: Всеукраїнська науково-практична конференція "Духовна культура як домінанта українського життєтворення" (м. Київ, 22-23 грудня 2005 р.), міжвузівська науково-практична конференція студентів та молодих учених "Соціально-політичні та культурні тенденції розвитку у сучасному світі" (м. Донецьк, 14 березня 2003 р.), II Філософсько-богословські читання "Православ'я у світовій культурі" (м. Дніпропетровськ, 18-19 листопада 2004 р.), XVIII Читання пам'яті засновника Львівсько-Варшавської філософської школи К.Твардовського "Філософ і філософія в сучасному світі і форми присутності та відповідальності" (м. Львів, 10-11 лютого 2006 р.), Дні науки філософського факультету Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка: Міжнародна наукова конференція (12 – 13 квітня 2006 р.).

Результати дослідження використовувалися у підготовці програми з курсу "Філософія" та його викладанні у Слов'янському державному педагогічному університеті.

Результати дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на засіданні кафедри філософії, соціології та права Слов'янського державного педагогічного університету і на засіданні відділу історії зарубіжної філософії Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України.

Публікації. Основний зміст дисертаційного дослідження відображений у трьох статтях, опублікованих у фахових виданнях, які затверджені ВАК України. Концептуальні положення репрезентовані автором у тезах, представлених на п'яти конференціях, серед яких міжнародні, національні та регіональні.

Структура та обсяг дисертації. Структура дисертації зумовлена метою та логікою дослідження. Робота складається із вступу, трьох розділів (дев'яти підрозділів), висновків дисертаційного дослідження та списку використаних джерел з 185 найменуваннями. Загальний обсяг дисертації – 178 сторінок, з них 159 сторінок – основного тексту.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ


У Вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, виявляється ступінь наукової розробки, визначається предмет, об'єкт, з'ясовується мета й висуваються завдання, характеризуються методологічні засади дисертації, розкривається її наукова новизна, з'ясовуються питання теоретичної та практичної значущості роботи, відображається апробація результатів дослідження.

У першому розділі "Дослідження понять "езотерика", "містика", "містицизм", "містичний досвід", "містична практика", "містичний стан" як теоретична проблема сучасної історико-філософської науки" розглядається стан вивчення теми у науковій літературі, головні методологічні підходи і теоретичні проблеми дослідження головних понять езотеричної філософії та містицизму.

У першому підрозділі "Філософсько-теоретичні та соціально-культурні передумови необхідності дослідження містично-духовного досвіду та практики ісихазму в сучасних умовах" аналізуються різні підходи до історико-філософського аналізу містичної традиції в цілому, та зокрема ісихазму. Контекст дослідження містичного досвіду та практики у межах проблематики антропологічної цілісності індивіда репрезентовано у працях О.Пліхтяка, Л.Теліженко, С.Хоружого. Наукові праці, в яких основою аналізу феномену містики покладається концепція синергійного синтезу, належать таким дослідникам як Б.Кадомцев, С.Курдюмов, Я.Любивий, І.Пригожин. Перспективи дослідження містичного досвіду в межах метафізичного і феноменологічного теоретико-філософського дискурсу окреслено в наукових доробках Ю.Завгороднього, Л.Конотоп, Ю.Шабанової. Основу подальшого дослідження взаємозв'язку містичного досвіду з езотеричними, релігійними та онтофілософськими проблемами, складають також ідеї російських дослідників П.Мініна та В.М.Розіна і таких закордонних учених як У.Джеймс, Р.Зенер, Е.Нойман, Р.Отто, У.Стейз.

Феномен містичного досвіду є унікальним історичним надбанням духовно-психологічного життя багатьох народів та цивілізацій. Особливого значення він набував в періоди соціальних трансформацій, пов'язаних з кризами і катаклізмами, переоцінкою цінностей та світоглядних орієнтирів. В умовах сьогодення, коли за визнанням багатьох західних та вітчизняних теоретиків на загальнопланетарному рівні відбувається перехід від так званого індустріального суспільства до суспільства інформаційного, а на вітчизняних теренах болісно і проблематично суспільство "розвинутого соціалізму" трансформується у соціально-економічну та політичну систему розвинутої демократії, містичний досвід знову починає бути предметом посиленої уваги як на рівні суспільної, повсякденної свідомості, так і на рівні теоретичних, наукових досліджень.

Відновлення сенсу світоглядно-релігійних концептів містичного характеру, які відіграли певну роль у процесах розвитку наукового, філософського і теологічного мислення, дослідження специфіки існування людської істоти в різних історичних контекстах й необхідність пошуків засобів подолання ситуацій, які загрожують дезінтеграцією антропологічної цілісності, відновлення методологічного балансу між раціональними та нераціональними способами пізнання, проблеми ідеологічного та культурологічного характеру, пов'язані зі спробами використання містичних практик в періоди кризових станів розвитку суспільства, визначаються як такі, що обумовлюють необхідність і актуальність дослідження.

У другому підрозділі "Історико-філософські проблеми формування, інтерпретації та розуміння понять "містицизм", "містика", "містичний