LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Мовна об'єктивація концепції Бог в англійському дискурсі XIV - XX століть

ХаркІвський НАЦІОНАЛЬНИЙ унІверситет

ім. В.Н. КАРАЗІНА





ПОЛІНА ГАННА ВОЛОДИМИРІВНА




УДК 811.111- 112:81'371




МОВНА ОБ'ЄКТИВАЦІЯ КОНЦЕПТУ БОГ

В АНГЛІЙСЬКОМУ ДИСКУРСІ XIV-XX СТОЛІТЬ




Спеціальність 10.02.04 — германські мови





Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук







Харків – 2004


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі перекладу та англійської мови Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України


Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

ШевЧенко Ірина Семенівна, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна,

завідувач кафедри ділової іноземної мови та перекладу


Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

ЖАБОТИНСЬКА СВІТЛАНА АНАТОЛІЇВНА

Черкаський державний університет імені Богдана Хмельницького, професор кафедри англійської філології

кандидат філологічних наук, доцент

МОРОЗОВА ОЛЕНА ІВАНІВНА,

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна,

доцент кафедри англійської філології

Провідна установа: Донецький національний університет,

кафедра англійської філології,

Міністерство освіти і науки України, м. Донецьк


Захист відбудеться 22.12. 2004 р. о 14:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.051.16 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, Харків, пл. Свободи, 4, ауд. 7-75


З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, Харків, пл. Свободи, 4.



Автореферат розісланий 19.11. 2004 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А.П. Мартинюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Дисертаційна робота присвячена аналізу змісту й структуриконцепту БОГ, вербалізованого в англійській мові, його діахронічного варіювання у світському дискурсі XIV-ХХ століть порівняно із біблійним прототипом.

Концепт БОГ як важлива культурна універсалія, основа усіх світових релігій, є об'єктом вивчення в різних галузях знань: філософії, соціології, історії тощо. У лінгвістиці залежно від домінуючої парадигми його аналіз фокусується на проблемах лексикології, стилістики, дискурсу, лінгвістичної когнитивістики. Так, у лексикології досліджуються номінації Бога на матеріалі різних мов та його характеристики, які об'єктивуються різними засобами мови: прислів'ями біблійного походження (М.Ю. Котова, О.Ю. Печінкіна), лексичними одиницями, у тому числі фразеологічними (Г.О. Ліліч, Д.С. Ліхачьов, О.В. Сафронова), образними порівняннями
(Н.І. Підвальна), библійно-християнською метафорою (І.Б. Дубровська). Вивчається функціонування концепту БОГ у дискурсі англо- та російськомовної проповіді (Н.О. Кравченко).

У межах когнітивно-комунікативної парадигми в лінгвістиці разпочато вивчення концепту БОГ як культурного концепту, визначено характеристики концепту БОГ як символу в російській, англійській і французькій культурах (К.О. Алексеєва, Н.Г. Блохіна, Л.І. Зубкова, Ю.Т. Лістрова-Правда, Ю.С. Степанов), описано специфіку концепту БОГ у творах окремих авторів
(Р.І. Білецький, Н.Г. Блохіна, О.Є. Проць, І. Серова, О. Oстаніна). Однак недостатньо дослідженими залишаються місце концепту БОГ в англійській картині світу (КС), особливості його категоризації, семантичні характеристики лексем, що об'єктивують даний концепт, його фреймова структура та шляхи метафоричної та метонімічної концептуалізації, його когнітивна та функціональна специфіка в дискурсах різних типів і різних епох.

Актуальність роботи зумовлена зверненням до новітнього когнітивного напряму лінгвістики, зокрема до аналізу мовного втілення структурованої репрезентації світу в мисленні людини – мовної КС. КС становить суму значень і уявлень про світ, що впорядкована в інтегральну систему (Н.Д. Арутюнова, А.Д. Бєлова). Субстратом такої системи є ментальні утворення різних рівнів: образи, уявлення, схеми, поняття, фрейми, гештальти та інші ідеальні сутності різного ступеня складності й абстракції, що мають родову назву "концепт" (О.С. Кубрякова). Під концептом розуміють сукупність усіх знань про предмет, що включають як його суттєві, так і несуттєві ознаки; він виступає, з одного боку, як цілісна єдність, а з іншого боку – як система багатьох взаємозалежних властивостей і відносин (М.М. Болдирев, В.І. Герасимов, В.В. Петров,
С.А. Жаботинська, О.О. Селіванова, О.І. Морозова, R. Jackendoff та ін.). Ім'ям концепту є лексична одиниця – слово (В.І. Карасик).

Структура та характеристики концепту залежать від особливостей КС, до складу якої він входить, її тип впливає на розуміння концепту та обумовлює його загальну цінність для носіїв цієї КС. Концепт БОГ є частиною як релігійної, так і світської КС, у яких його зміст має суттєву різницю. Як частина мовної КС концепт БОГ реалізує свої значення у мовному контексті та функціонує в релігійному та в світському дискурсі, тому питання про реконструкцію концепту БОГ на основі мовних даних потребує прийняття до уваги типу дискурсу, в якому він існує.

Як "одиниця мислення народу" (З.Д. Попова, Й.А. Стернин) концепт у змістовному плані є відображенням дійсності у свідомості суб'єкта, що пізнає цю дійсність. Передаючи у вербалізованому вигляді те, що вважається важливим для використання в обміні інформацією, концепт завбачає історичну мінливість. Шляхи історичного підходу до концепту намічені Ю.С. Степановим на основі розуміння концепту як сутності із послідовними шарами; послідовність притаманна концепту. Однак дослідження історичного варіювання концепту БОГ, відображеного в англійському світському дискурсі лише розпочато (І.С. Шевченко), що свідчить про назрілу необхідність вивчення цієї проблематики.

Таким чином, актуальність даної роботи обумовлена значущістю концепту БОГ у християнській культурі Великої Британії і його незмінною цінністю в цивілізації в цілому; вона також визначається інтересом до проблем когнітивного моделювання – категоризації і концептуалізації, увагою до особливостей функціонування концептів у дискурсах різних типів і до діахронічних змін концепту, а також стимулюється необхідністю розробки евристики