LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Мовно-стилістичні засоби відображення біблійних мотивів у повоєнному американському романі

роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно з планом наукових досліджень кафедри англійської філології Львівського національного університету імені Івана Франка. Дисертацію виконано в межах теми "Лінгвостилістичне дослідження текстів різних функціональних стилів англійської мови та проблеми лінгвістики тексту" (шифр 41К, номер державної реєстрації 0103U001080), яка розробляється на факультеті іноземних мов. Тема дисертаційного дослідження була затверджена на засіданні Вченої ради Львівського національного університету імені Івана Франка 28 квітня 1999 року (протокол № 1/4).

Мета і завдання дослідження. Основна мета роботи – шляхом комплексного аналізу визначити, яким чином біблеїзми як мовностилістичні засоби виконують функцію алюзивності, сприяють відображенню біблійних мотивів у художньому тексті. Досягнення цієї мети передбачає такі завдання:

- конкретизувати термін "біблеїзм" та розмежувати види біблеїзмів;

- визначити природу біблійної алюзії та її вплив на розгортання теми як основного стилістичного засобу відображення біблійних мотивів у повоєнному американському романі;

- з'ясувати спільне та відмінне у створенні алюзивного контексту різними видами біблеїзмів;

- встановити функції домінантних та локалізованих біблійних алюзій у художньому тексті;

- виявити такі додаткові стилістичні функції біблеїзмів, як емотивна, експресивно-оцінна, функція створення підтексту, створення комічного ефекту, що виникають у тексті завдяки конотативному прирощенню смислу;

- проаналізувати прагматичну дію біблеїзмів, що відображається у формуванні у реципієнта оцінки дій та характерів персонажів тексту-приймача на основі зіставлення з канонічними героями тексту-джерела – Біблії.

Об'єктом дослідження єоднолексемні та полілексемнібіблеїзми, до яких зараховано лексичні, фразеологічні одиниці та цитати.

Предметом дослідження є мовностилістичні та прагматико-функціональні особливості використання біблеїзмів у створенні художніх образів та формуванні авторської точки зору.

Матеріалом дослідження слугували 359біблеїзмів, вибраних із таких повоєнних американських романів, як "Бог знає" Дж. ХеллераJ. Heller, God Knows(1984), "Син ранку" Дж.К. Оутс –J.C. Oates, Son of the Morning(1978), "Понтій Пілат" П. Маєра –P. Maier, Pontius Pilate(1968), "Сповідь Нета Тернера" У. Стайрона – W. Styron, The Confessions of Nat Turner (1968), "Несамовиті виходять переможцями" Ф. О'Коннор –F. O'Connor, The Violent Bear It Away(1960), "Мойсей і десять заповідей" П. Ілтона та М. РобертсаP. Ilton, M. Roberts, Moses and the Ten Commandments(1956), "Мудра кров" Ф. О'Коннор – F. O'Connor, Wise Blood (1952), та "Лягай у темряву" У. Стайрона – W. Styron, Lie down in Darkness(1951). Загальна кількість фактичного матеріалу дослідження становить дві з половиною тисячі сторінок.

Методи дослідження: дескриптивний – для аналізу мовностилістичних та прагматико-функціональних особливостей біблеїзмів; порівняльний – для виведення загального та індивідуально-авторського фонду художньо вживаних біблеїзмів; функціональний метод використано для дослідження стилістичних особливостей біблеїзмів у художньому тексті-приймачі.

Крім того, використані кількісні підрахунки для визначення частотності вживання фразеологічних біблеїзмів у романах.

Наукова новизна результатів дослідження полягає у розкритті текстоформуючої властивості біблійної алюзії, яка інтегрує елементи тексту, відтворює наскрізні текстові концепти зради, братовбивства, родинної помсти та сприяє створенню вертикального контексту, який є семантико-функціональною категорією художнього твору, що акумулює у своїй структурі екстратекстову інформацію – культурну і загальнокультурну, – котрій притаманний імпліцитний спосіб вираження змісту та у детальному розгляді алюзивних одиниць як компонентів імпліцитного сектору семантичної структури тексту.

Теоретичне значення роботи полягає у вдосконаленні типологічного розподілу класів біблеїзмів, які виступають домінантними та локалізованими алюзіями у текстах повоєнних американських романів, у розширенні теорії вертикального контексту, деталізації теорії ономастики та розвитку теорії глибинного змісту художнього твору, що відображається у доповненні конотативними відомостями предметно-логічних ланцюгів номінативного рівня за допомогою вербально не вираженої інформації.

Практична цінність роботи визначається можливістю використання її результатів і положень у курсах зі стилістики англійської мови (розділ "Стилістика тексту"), лексикології (розділ "Лексичні одиниці біблійного походження"), теорії і практики перекладу, під час розробки спецкурсів із лінгвістики тексту й інтерпретації художнього тексту ("Інтерпретація біблійних алюзій у повоєнному американському романі", "Стилістична функція біблійної алюзії в американському романі повоєнного періоду"), а також на заняттях з аналітичного читання на старших курсах факультету іноземних мов університету. Результати дослідження можуть бути основою для поглибленого вивчення функціональних особливостей біблійної алюзії в інших англомовних текстах.

Положення, що виносяться на захист:

1. Термін біблеїзм не обмежується фразеологічними одиницями біблійного походження. Він об'єднує різнохарактерні лексеми: топоніми (гідроніми, ойконіми, ороніми), антропоніми, а також цитати, джерелом яких є Біблія.

2. Основною стилістичною функцією біблеїзмів у художньому тексті є алюзивна, головними способами реалізації якої є номінація та цитація. У номінативній біблійній алюзії денотат може бути біблійними фактом чи особою, а репрезентантами виступають лексеми або словосполучення непредикативного характеру. У цитатній біблійній алюзії репрезентантом здебільшого є речення.

3. Біблійна алюзія розглядається як елемент вертикального контексту і не обмежується рамками стилістичного прийому. Її можна розглядати як психосемантичний феномен, оскільки асоціативні зв'язки, що виникають між текстом-джерелом, Біблією, та художнім текстом-приймачем, активізують фонові знання читача.

4. Біблійна алюзія сприяє розгортанню теми та структуруванню художнього тексту. За обсягом дії у контексті художнього твору вона поділяється на домінантну, дія якої поширюється на контекст усього твору, та локалізовану, дія якої обмежується певним мікроконтекстом. Біблійна домінантна алюзія розміщена у композиційно значущих сегментах твору: заголовку, початку і кінці та визначає лейтмотив художнього твору, ведучи читача до переосмислення змісту тексту. Біблійна локалізована алюзія не визначає провідної теми художнього твору, а сприяє її розгортанню, діючи на певному обмеженому відрізку тексту.

5. Алюзії усіх видів біблеїзмів характеризуються додатковими конотативними прирощеннями до їх значень в авторському контексті, що поглиблює оцінний аспект оповіді. Крім того, цитатні алюзії нерідко створюють підтекст, оскільки введення цитати в мову автора і персонажів викликає двоплановість викладення інформації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження апробовані на П'ятій міжнародній конференції TESOL (Львівський державний університет імені Івана Франка: Львів, січень 2000 р.), на міжнародній науковій конференції "Міф і легенда у світовій