LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Мовно-стилістичні засоби відображення біблійних мотивів у повоєнному американському романі

літературі" (Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича: Чернівці, вересень 2000 р.), на міжнародній науково-практичній конференції "Соціокультурні аспекти навчання іноземних мов" (Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка: Тернопіль, березень 2004), на щорічних науково-практичних звітних конференціях аспірантів та викладачів факультету іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, 2000–2004 рр.), на засіданнях кафедри англійської філології факультету іноземних мов ЛНУ імені Івана Франка (1998–2004 р.).

Публікації. Основний зміст роботи викладений у дев'яти статтях у фахових виданнях України та в чотирьох тезах наукових конференцій.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел (235 позицій), списку довідкової літератури (40 найменувань), списку джерел ілюстративного матеріалу (11 найменувань) та одного додатку. Текст дисертації містить дві таблиці. Загальний обсяг роботи становить 227 сторінок, з них 195 сторінок основного тексту.

У вступі обґрунтовується вибір теми, актуальність проведеного дослідження, формулюється основна мета та ставляться завдання дисертації, розкриваються наукова новизна, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, описуються матеріал та методи дослідження, а також вказуються основні положення, що виносяться на захист.

У першому розділі розглядається поняттєвий та термінологічний апарат дослідження, а саме: конкретизується обсяг терміна біблеїзм, подаються вихідні теоретичні положення та підходи до проблематики біблеїзмів, головною функцією яких є алюзивна.

Другий розділ присвячений дослідженню функціонування домінантних біблійних алюзій, якими виступають біблеїзми у таких композиційно важливих частинах художнього твору, як заголовок, початок твору та кінець та сприяють створенню вертикального контексту.

У третьому розділі досліджується специфіка функціонування локалізованих біблійних номінативних та цитатних алюзій у мікроконтекстах романів.

У четвертому розділі розглядаються стилістичні функції біблійних номінативних, номінативно-комунікативних та комунікативних фразеологізмів, що вводяться в тексти повоєнних американських романів у незміненій та модифікованій формі.

У висновках узагальнено основні теоретичні положення та практичні результати дисертації, окреслено перспективи подальшого дослідження за обраною тематикою.

У додатку подається список найуживаніших біблійних цитат у текстах досліджуваних повоєнних американських романів відповідно до змісту книг Старого і Нового Заповітів, з яких вони походять.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі "Біблеїзми як об'єкт дослідження в системі англійської мови" представлена концепція дослідження, конкретизується термін біблеїзм, проводиться типологічний розподіл класів біблеїзмів, що виконують у тексті повоєнного американського роману алюзивну функцію.

Термін біблеїзм, у нашому розумінні, об'єднує лексеми, фразеологізми та цитати, що прямо або опосередковано походять із Біблії і, головним чином, виконують алюзивну функцію у текстах повоєнних романів.

Езотеричний феномен Біблії полягає в нескінченній перспективі розкриття символічного значення її ідей, образів, сюжетів і мотивів. У процесі цього розкриття відбувається ієрархічне розмежування рівнів людської свідомості (символ драбини Якова (І Матвея, 28:12–13), починаючи від побутово-профанного й закінчуючи ментально-трансцендентним, на якому вербально-комунікативні й пізнавальні потенції Логоса повністю себе вичерпують.

Лексико-семантичні та сюжетні запозичення з Біблії виконують у текстах художньої літератури декілька функцій. З одного боку, вони слугують "будівельним матеріалом", оформлюють поряд із словами та словосполученнями зміст тексту, звільнюють адресанта від необхідності вигадувати інші словесні формули. З іншого – ці запозичення мають естетичні функції, підвищують експресивно-емоційну виразність висловлювання, допомагають досягти і певного прагматичного ефекту.

Біблеїзми виконують у художніх текстах також ритміко-аналітичну функцію. Вони можуть використовуватись як назва твору, розділу, як введення в розділ, слугують часто поясненнями подальших подій твору, а також знаходитись на початку, у середині, кінці твору. Виявлено, що біблеїзми слугують характеристиці людини, її дій, почуттів, емоцій, можуть характеризувати ставлення персонажів до подій, допомагають виявити основну ідею твору.

Важливою рисою біблеїзмів є функція осмислення морального ідеалу, що відіграє певну роль в ідейному розумінні твору й апелює до совісті людини, її світогляду, дозволяє відійти від окремого історичного, національного та звернутись до загального, що уособлюється в духовності кожної людини і виходить за рамки сюжету твору.

Оскільки найголовнішою стилістичною функцією біблеїзмів у художньому тексті є алюзивна, то такий художньо-стилістичний прийом розрахований на ерудицію читача, покликаного розгадати закодований зміст. Це передусім посилання на одиницю лексико-семантичного рівня, що супроводжується конотативним прирощенням смислів.

Репрезентантом біблійної алюзії у художньому тексті-приймачі можуть слугувати одиниці різних мовних рівнів. Основною ознакою денотата біблійної алюзії є його приналежність до класу культурних знаків, пов'язаних зі Святим Письмом. Алюзивний процес реалізується номінацією та цитацією. У номінативній біблійній алюзії денотат є біблійними фактом чи особою, а репрезентантами виступають лексеми або словосполучення непредикативного характеру. У цитатній біблійній алюзії репрезентантом є найчастіше речення.

Біблійною цитатою вважаємо дослівний уривок тексту із Біблії з дотриманням усіх особливостей чужого мовлення. Дефініція цитати складається із трьох компонентів: 1) ідентифікатора: відтворення фрагменту будь-якого тексту, у нашому випадку, біблійного, та конкретизаторів: 2) буквальність та 3) посилання на джерело. Структурно цитований уривок коливається від словосполучення до цілого уривку. Цитата становить семантичну єдність у своєму вихідному варіанті із тексту-джерела. Вона відзначається двоплановістю, а за своєю стилістичною природою – поліфункціональна. Тому, крім алюзивної функції, цитата виконує у тексті твору характерологічну та експресивну функцію, а також функцію поглиблення контекстної ситуації та ін.

Біблійний фразеологізм – це стала мовна одиниця, узуальна форма якої зафіксована у словнику. Біблійні фразеологізми мають смислову цілісність, структурну сталість, експресивно-емоційну образність. Вони є прямо або опосередковано запозиченими із Біблії. Вживання біблеїзмів у текстах повоєнних американських романів характеризується оказіональними особливостями. Вони можуть виконувати функцію алюзії, що супроводжується іншими стилістичними функціями: емотивною, експресивною, оцінною.

За структурно-семантичною класифікацією біблійні фразеологічні одиниці розподіляються на номінативні (субстантивні, ад'єктивні, вербальні та адвербіальні), номінативно-комунікативні та комунікативні. Найпоширенішими у нашому дослідженні є номінативні субстантивні біблійні фразеологізми (60) та комунікативні (38). До