LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Мотиваційна сфера й світоглядно-ціннісні орієнтири сільської молоді у релігійному вимірі

економічно-господарського комплексу, і як соціально-побутового та культурного осередку української спільноти; 3) української спільноти в цілому, особливо в частині її ментально-культурного нашарування. Отже актуальність обраного напрямку дисертаційного дослідження походить саме з можливості вичленити і проаналізувати зазначені вище фактори, а також сформувати цілісну картину процесів, що домінують в середовищі сільської молоді.

Зв`язок дисертаційного дослідження з науковими програмами, планами, темами.Дисертація виконувалась у контексті наукових досліджень кафедри філософії Національного аграрного університету, зокрема, теми: „Українське релігієзнавство: філософський вимір", що затверджена Вченою радою Природничо-гуманітарного навчально-наукового інституту (ННІ) Національного аграрного університету 15 січня 2000 року (протокол № 3).

Мета і задачі дослідження. На основі філософсько-релігієзнавчого аналізу виявити особливості впливу релігійного чинника на формування й специфіку прояву світоглядно-ціннісних орієнтирів, мотиваційної сфери сільської молоді, яка навчається в аграрних вузах України.

Мета роботи реалізується через вирішення таких дослідницьких завдань:

  • вичленити та проаналізувати об`єктивні чинники, що мають переважний вплив на формування і функціонування мотиваційної, аксіологічної та світоглядної сфер сільської молоді, яка навчається в аграрних вузах;

  • розкрити специфіку суб`єктивних чинників, що впливають на мотиваційну сферу та формування світоглядно-ціннісної орієнтації сільської молоді;

  • з`ясувати особливості впливу релігійності на формування ієрархії цінностей молодої людини села та її мотиваційної сфери;

  • вичленити та проаналізувати основні способи і можливості сучасних релігії та церкви щодо формування домінантної світоглядної парадигми сільської молоді, що навчається в аграрних вузах;

  • продемонструвати на прикладі аналізу результатів дослідження значимість релігійного фактора у житті людини, а також суспільства як одного з головних чинників, що визначають особливості, як світогляду людини, так і культури взагалі;

  • виявити закономірності і тенденції трансформації світоглядно ціннісної орієнтації та мотиваційної сфери сільської молоді з огляду на сучасні процеси навколо та у межах релігійного зрізу існування людини.

Об`єктом дослідження є світоглядно-ціннісна, мотиваційна сферасільської молоді.

Предметом дослідження єроль і місце релігіїв формуванні і підтриманні світоглядно-ціннісних орієнтирів та мотиваційної сфери сільської молоді, яка навчається в аграрних вузах .

Методи дослідження. Методологічну основу дисертації становлять загальнонаукові принципи аналізу соціальних явищ й сучасного академічного релігієзнавства, зокрема, об`єктивності, системності, позаконфесійності, світоглядного та методологічного плюралізму.

Результативним виявився і методологічний спосіб порівняння особливо при аналізі різних концептуальних підходів щодо розуміння молоді як об`єкта релігійного та релігієзнавчого дискурсів.

Важливу роль відіграв метод каузального аналізу, який передбачає розкриття причин появи різноманітних процесів і явищ. Ми широко апелювали до нього при розкритті впливу релігії на формування ієрархії цінностей молоді села та її мотиваційну сферу.

Дисертантка широко послуговувалася методами масового вибіркового анкетного опитування, сфокусованими інтерв`ю, вторинним аналізом результатів досліджень за темою дисертаційної роботи. Свою роль відіграли й аналіз статистичної інформації, контент-аналіз необхідної філософсько-релігієзнавчої літератури, періодичної преси тощо.

Методологічно плідними для автора виявилися наукові праці представників сучасної Київської релігієзнавчої школи, зокрема А.Колодного, М.Заковича, П.Косухи, Б.Лобовика, В.Єленського, Г.Надтоки, Л.Филипович, О.Сагана, О.Уткіна, П.Яроцького та інших. Суттєву допомогу у здійсненні змістового аналізу теми дисертаційного дослідження надали праці російських релігієзнавців, зокрема В.Гараджі, З.Трофімової, Е.Філімонова, В.Шердакова та інших.

Емпіричну базу дисертаційного дослідження склали результати досліджень, проведених під керівництвом дисертантки і відповідно до розробленої нею методики.

Наукова новизна дослідження. Здійснивши наукове дослідження відповідно до поставленої мети та завдань, автор доходить висновків, які розкривають характерні ознаки і особливості впливу релігії як соціального явища та феномену світу на формування і особливості прояву світоглядно-ціннісної орієнтації та мотиваційної сфери людини в цілому, та сільської молоді, яка навчається в аграрних вузах, зокрема. Дисертант доходить до думки, що релігія задає не лише тон соціальному існуванню людини, але й постійно забезпечує це існування онтологічними або псевдоонтологічними (суто онтичними) орієнтирами, які виводять (або створюють ілюзію виведення) екзистенцію за межі абсурдного існування і продовжують людське буття поза матеріальним світом. Окрім того релігія не лише узасадничує наявну ієрархію цінностей та спонукає індивіда до її дотримання, але й перетворює цю ієрархію цінностей в поле онтичної взаємодії членів суспільства, надаючи в такий спосіб зміст соціальному буттю людини, а саме суспільство або й світ робить тривким, стабільним та передбачуваним. Дисертантом сформована цілісна картина ролі релігії в творенні і підтримуванні аксіологічного, праксеологічного, телеологічного й онтологічного (як цілісного) зрізів буття представників сільської молоді, яка навчається в аграрних вузах. Ця роль розкрита в системі одержаних результатів дисертаційної роботи, щообґрунтовані у положеннях, які виносяться на захист:

  • виявлено, що молодь найповніше відображає специфіку процесів, які мають місце в українській спільноті, оскільки саме молоде покоління, засвоївши досвід попередніх поколінь, водночас є найсприйнятливішою до змін та нововведень суспільною складовою;

  • прослідковано наявні каузальні зв`язки та кореляцію означених протиріч та суперечностей на рівні мотиваційної і поведінкової сфер індивіда, зокрема представників сільської молоді, з засадничими релігійними (переважно християнськими) установками. Виявлено, що найтолерантніші і водночас найменш критичні щодо релігійних установок респонденти відзначаються найглибшими протиріччями. І навпаки, – соціально активні й, очевидно, соціально успішні представники молоді, які складають 8-11 % відсотків від загалу, налаштовані досить критично або й радикально щодо релігії та церкви;

  • шляхом здійснення емпіричних замірів вивчено та проаналізовано найтиповіші мотиви, які визначають ініціативне або дієве ставлення до себе та навколишнього середовища представників сільської молоді. Продемонстровано, що суто суб'єктивне в людині найімовірніше проявляється через її ініціативність, здатність започатковувати щось нове (найперше саму себе) за допомогою дії та мовлення. Під суб'єктивними чинниками, що впливають на мотиваційну сферу та формування світоглядно-ціннісної орієнтації людини, зокрема сільської молоді, в контексті даної роботи розуміються: наділеність індивіда відчуттями гідності, сумління, честі, іншими онтологічно