LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Мотиваційна сфера й світоглядно-ціннісні орієнтири сільської молоді у релігійному вимірі

чистими відчуттями, які стоять осторонь або й протистоять раціональному розрахункові та приватному інтересові в будь-яких його формах вияву та модифікаціях, у поєднанні зі здатністю індивіда віддавати собі раду в справжніх мотивах своєї поведінки, дій та вчинків; а також усвідомлення власної конечності, обмеженості та зумовленості;

  • з'ясовано, що релігія. як соціальне явище і водночас феномен світу, є універсальним організуючим моментом існування як будь-якого індивіда, зокрема представника сільської молоді, незважаючи на специфіку його релігійної самоідентифікації, так і людської спільноти в цілому. При цьому показано, що релігія виконує відмінні між собою функції залежності від рівня духовного розвитку й „онтологічної досконалості" індивіда, формуючи в такий спосіб оптимальні умови існування як суспільства, так і індивідів на певному етапові їх розвитку;

  • виявлено і розглянуто множину ставлень представників сільської молоді до предмету (предметів) релігійної віри, як і до самої релігії та, відповідно, релігійних і їм подібних за своїми функціональним призначенням інституцій. На основі аналізу характерних особливостей стану сучасної релігійної сфери в Україні, а також з огляду на специфіку світоглядних установок, умонастроїв, очікувань намічені і охарактеризовані основні тенденції трансформації світоглядно-ціннісної орієнтації та мотиваційної сфери представників сільської молоді;

  • показано відмінність поміж релігією як соціальним явищем та феноменом світу і „чистою релігією". На основі дедукції та аналізу окремих емпіричних даних встановлено, що „чиста релігія" змістовно відповідає природі людини або її онтологічному джерелу, тоді як соціально адаптований варіант релігії є корелятом становища людини. Вказано на окремі властивості „чистої релігії", по-перше, бути посередником між онтичним „Я" та онтологічною самістю людини; по-друге, бути „генератором" „чистої" віри; по-третє, виступати на рівні свідомості людини специфічним посередником поміж смертю та життям. В такий спосіб актуалізовано потребу у подальшому ґрунтовному дослідженні „чистої релігії".

    Теоретичне значення дисертаційної роботи визначається, перш за все, новизною і сукупністю положень, що виносяться на захист. У проведеному дослідженні висвітлена суть релігії як соціального явища та феномена світу, її роль в існуванні людини, як на приватному, так і на публічному рівнях. Показано зв`язок релігії у буденному її розумінні із становищем людини. Розкрито суть впливу релігії на формування, підтримання та трансформацію ієрархічних цінностей, а також домінантних мотивів людини, зокрема представників сільської молоді, що навчається у вузах, відповідно до тих процесів, що мають місце, як в релігійній сфері, так і суспільстві в цілому. Висновки, яких доходить дисертантка, по-перше, дозволяють сформувати певне цілісне уявлення про тенденції, які мають місце у межах найбільш перспективної соціальної групи, якою є сільська фахово підготовлена досвідчена молодь; по-друге, уможливлюють розуміння принципової різниці між буденним розумінням релігії та „чистою релігією".

    Практичне значення дисертаційної роботи полягає у можливості її використання під час підготовки лекційних та семінарських занять у межах курсу релігієзнавства, розробки нормативних спецкурсів із філософії, політології, онтології, філософської антропології та соціології релігії; у подальших наукових дослідженнях, присвячених аналізу соціальних явищ у контексті теоретико-філософського осмислення сучасного становища людини. Основні положення дисертації можуть прислужитися при організації релігієзнавчо-виховної роботи. Авторські висновки й рекомендації можуть бути корисними й спеціалістам із соціального розвитку села з метою кореляції трансформаційних процесів.

    Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертації обговорювалися на методологічних семінарах Природничо-гуманітарного навчально-наукового інституту, спільних засіданнях кафедр філософії, політології та соціології Національного аграрного університету. Ідеї дисертації висвітлені автором у доповідях, повідомлених на науково-практичних конференціях, а саме:

    • Всеукраїнській науково-практичній конференції „Реформування системи аграрної вищої освіти в Україні: досвід і перспективи" (Київ, 2005 рік);

    • Всеукраїнській науково-практичній конференції „Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість" (Київ, 2005 рік);

    • Міжнародній науково-практичній конференції „Сучасна релігійність: стан і тенденції" (Луцьк, 2006 рік).

    • Міжнародній науковій конференції „Дні науки філософського факультету – 2007" (Київ, 2007 рік)

    Публікації. Результати наукового дослідження висвітлені у монографії, восьми наукових публікаціях – статтях та тезах, з них 3 – у фахових виданнях, що затверджені ВАК України.

    Структура роботи зумовлена логікою дослідження, що випливає з поставленої мети та основних завдань Робота складається з вступу, чотирьох розділів (восьми підрозділів), висновків та списку використаних джерел.

    Упершому розділірелігійність розглядаєтьсяяк чинник організації життєвого простору та існування сільської молоді.Наоснові аналізу стану розробки проблеми у працях вітчизняних, зарубіжних релігієзнавців, філософів, соціологів, обгрунтовані методико-методологічні підходи до дослідження даної проблеми, розглянута її джерельна та емпірична база.Другий розділ присвячуєтьсядослідженню домінантного зрізу буттялюдини яке має вплив на формування і прояв її світосприйняття та виступає як спонукальне начало. Аналізується вплив релігійного фактору на формування та прояв суб'єктивних виразників існування представників сільської молоді, які є головним джерелом усвідомлення людиною власної унікальності.У третьому розділі аналізуються об'єктивні фактори впливу релігійного чинника на світогляд сучасної сільської молоді. У четвертому розділі простежуються закономірності та тенденції трансформації світоглядно-ціннісних орієнтацій та мотиваційної сфери сільської молоді в межах релігійного зрізу існування людини. У висновках узагальнено досліднецькі напрацювання авторки.

    Обсяг основного тексту дисертації становить 165 сторінок. Список використаної літератури включає 274 найменування і складає 24 сторінки.

    Актуальність теми дослідження. Цивілізаційні процеси, які, очевидно, близькі до свого апогею, наклали глибокий відбиток не лише на загальну картину світу, але й на стан душі кожної окремо взятої людини. Торкнулися святая святих – людського єства, поставивши під сумнів суто людське в людині: гідність, сумління, натхнення, спроможність вірити і здатність любити, вміння прощати і божественний дар творити. Сплутали грішне та праведне, стерли грань поміж щирістю і облудою, возвели до рівня культу нице, втоптуючи в багно людського невігластва рештки духовного.

    І щоб мати хоча б відносне, але більш-менш цілісне враження про те, який саме з векторів становлення людини бере гору на теренах України, чим це обумовлено та з чим сполучено, необхідна низка системних досліджень.

    У цьому контексті особливої уваги дослідника


  •