LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Мотиваційна сфера й світоглядно-ціннісні орієнтири сільської молоді у релігійному вимірі

цілісна картина ролі релігії в творенні і підтримуванні аксіологічного, праксеологічного, телеологічного й онтологічного (як цілісного) зрізів буття представників сільської молоді, яка навчається в аграрних вузах. Ця роль розкрита в системі одержаних результатів дисертаційної роботи, щообґрунтовані у положеннях, які виносяться на захист:

  • виявлено, що молодь найповніше відображає специфіку процесів, які мають місце в спільноті і навколо неї, оскільки саме молоде покоління засвоївши досвід попередніх поколінь, водночас є найсприйнятливішою до змін та нововведень суспільною складовою, найвиразніше відображаючи домінантні тенденції і перспективи розвитку суспільства та держави;

  • прослідковано наявні каузальні зв`язки та кореляцію означених протиріч та суперечностей на рівні мотиваційної і поведінкової сфер індивіда, зокрема представників сільської молоді, з засадничими релігійними (християнськими) установками. Виявлено, що найтолерантніші і водночас найменш критичні щодо релігійних установок респонденти відзначаються найглибшими протиріччями. І навпаки, соціально активні і, очевидно, соціально успішні представники молоді, які складають 8-11 % відсотків від загалу, налаштовані досить критично або й радикально щодо релігії та церкви;

  • шляхом здійснення емпіричних замірів вивчено та проаналізовано найтиповіші мотиви, які визначають ініціативне або дієве ставлення до себе та навколишнього середовища представників сільської молоді. Продемонстровано, що суто суб'єктивне в людині найімовірніше проявляється через її ініціативність, здатність започатковувати щось нове (найперше саму себе) за допомогою дії та мовлення. Під суб'єктивними чинниками, що впливають на мотиваційну сферу та формування світоглядно-ціннісної орієнтації людини, зокрема сільської молоді, в контексті даної роботи розуміються: наділеність індивіда відчуттями гідності, сумління, честі, іншими онтологічно чистими відчуттями, які стоять осторонь або й протистоять раціональному розрахункові та приватному інтересові в будь яких його формах прояву та модифікаціях, у поєднанні зі здатністю індивіда віддавати собі раду в справжніх мотивах своєї поведінки, дій та вчинків; а також усвідомлення власної конечності, обмеженості та зумовленості;

  • продемонстровано на основі аналізу результатів соціологічного дослідження, що релігія як соціальне явище і водночас феномен світу є універсальним організуючим моментом існування, як будь-якого індивіда, зокрема представника сільської молоді, не зважаючи на специфіку його релігійної самоідентифікації, так і людської спільноти в цілому. При цьому показано, що релігія виконує відмінні між собою функції у залежності від рівня духовного розвитку і „онтологічної досконалості" індивіда, формуючи таким чином оптимальні умови існування як суспільства, так і індивідів на певному етапові їх розвитку;

  • виявлено і розглянуто множину ставлень представників сільської молоді до предмету (предметів) релігійної віри, як і до самої релігії та, відповідно, релігійних і їм подібних за своїми функціональним призначенням інституцій. На основі аналізу характерних особливостей стану сучасної релігійної сфери в Україні, а також з огляду на специфіку світоглядних установок, умонастроїв, очікувань намічені і охарактеризовані три основні практично несумісні за своїм спрямуванням тенденції трансформації світоглядно-ціннісної орієнтації та мотиваційної сфери представників сільської молоді;

  • показано відмінність поміж релігією як соціальним явищем та феноменом світу і чистою релігією. На основі дедукції та аналізу окремих емпіричних даних встановлено, що чиста релігія змістовно відповідає природі людини або її онтологічному джерелу, тоді як соціально адаптований варіант релігії є корелятом становища людини. Вказано на окремі властивості чистої релігії, по-перше, бути посередником між онтичним „Я" та онтологічною самістю людини; по-друге, бути „генератором" чистої віри; по-третє, виступати на рівні свідомості людини специфічним посередником поміж смертю та життям. Таким чином актуалізовано потребу у подальшому ґрунтовному дослідженні чистої релігії.

Теоретичне значення дисертаційної роботи визначається, перш за все, новизною і сукупністю положень, що виносяться на захист. У проведеному дослідженні висвітлена суть релігії як соціального явища та феномена світу, її роль в існуванні людини, як на приватному, так і публічному рівнях. Показано зв`язок релігії у буденному її розумінні із становищем людини; і на основі аналізу цього зв`язку продемонстровано вплив релігії на формування, підтримання та трансформацію ієрархічних цінностей, а також домінантних мотивів людини, зокрема представників сільської молоді, що навчається у вузах, відповідно до тих процесів, що мають місце, як в релігійній сфері, так і суспільстві у цілому. Висновки, яких доходить дисертантка, по-перше, дозволяють сформувати певне цілісне уявлення про тенденції, які мають місце у межах найбільш перспективної соціальної групи, якою є сільська фахово підготовлена досвідчена молодь; по-друге, уможливлюють розуміння принципової різниці між буденним розумінням релігії та чистою релігією.

Практичне значення дисертаційної роботи полягає у можливості її використання під час підготовки лекційних та семінарських занять у межах курсу релігієзнавства, розробки нормативних спецкурсів із філософії, політології, онтології, філософської антропології та соціології релігії; у подальших наукових дослідженнях, присвячених аналізу соціальних явищ у контексті теоретико-філософського осмислення сучасного становища людини. Авторські висновки й рекомендації можуть бути корисними й спеціалістам із соціального розвитку села з метою кореляції трансформаційних процесів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертації обговорювалися на методологічних семінарах Природничо-гуманітарного навчально-наукового інституту, спільних засіданнях кафедр філософії, політології та соціології Національного аграрного університету. Ідеї дисертації висвітлені автором у доповідях, повідомлених на науково-практичних конференціях, а саме:

  • Всеукраїнській науково-практичній конференції „Реформування системи аграрної вищої освіти в Україні: досвід і перспективи" (Київ, 2005 рік);

  • Всеукраїнській науково-практичній конференції „Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість" (Київ, 2005 рік);

  • Міжнародній науково-практичній конференції „Сучасна релігійність: стан і тенденції" (Луцьк, 2006 рік).

  • Міжнародній науковій конференції „Дні науки філософського факультету – 2007" (Київ, 2007 рік)

Публікації. Результати наукового дослідження висвітлені у монографії „Світоглядно-ціннісні орієнтири сільської молоді", восьми наукових публікаціях – статтях та тезах, з них 3 були розміщені на шпальтах фахових видань, затверджених ВАК України.

УСтруктура роботи зумовлена логікою дослідження, що випливає з поставленої мети та основних завдань. Робота складається з вступу, чотирьох розділів (восьми підрозділів), висновків та списку використаних джерел. Обсяг основного тексту дисертації становить 164 сторінки.