LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Мотиваційна сфера й світоглядно-ціннісні орієнтири сільської молоді у релігійному вимірі

Список використаної літератури включає 274 найменування і складає 24 сторінки.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У „Вступі" обгрунтовані доцільність й актуальність теми досліджуваної проблеми, формулюється мета і завдання дисертаційної роботи, визначається об'єкт і предмет дослідження, його методологія, наукова новизна, теоретичне і практичне значення, наведені дані про форми апробації роботи, вмотивована її структура.

У першому розділі„Релігійністьяк чинник організації життєвого простору та існування молоді села: проблемні підходи, історіографія та джерельна база" – аналізується стан розробки проблеми у працях вітчизняних, зарубіжних релігієзнавців, філософів, соціологів, теоретичні висновки й положення яких послужили методологічними засадами для даного дисертаційного дослідження, розглянута джерельна й емпірична база дисертації.

Віддаючи належне авторам радянської доби: українським – Є.Дулуману, А.Єришеву, О.Онищенку, В.Танчеру; російським – М.Алексєєву, П.Курочкіну, Ю.Леваді, М.Сафронову, Д.Угриновичу, Е.Філімонову акцентується увага на праці вітчизняних дослідників А.Колодного, М.Заковича, Б.Лобовика, П.Косухи, Л.Филипович, А.Чернія, П.Яроцького, які вперше почали розглядати й аналізувати релігію як форму вираження ірраціонального аспекту духовної діяльності людини, як духовну реальність.

Для аналізу впливу сучасної релігійності на світоглядно-ціннісні орієнтири, мотиваційну сферу сільської молоді важливою була нова методологія започаткована одним із авторитетів української релігієзнавчої науки професором А.Колодним, й широко підтримана в працях сучасних українських релігієзнавців О.Бучми, В.Єленського, М.Заковича, П.Кралюка, І.Мозгового, Г.Надтоки, П.Панченка, М.Пірен, О.Уткіна, О.Сагана, Л.Филипович, П.Яроцького та ін.

Особливим об'єктом дослідницької уваги стали праці П.Косухи, А.Чернія, В,Єленського, Н.Дудар, Н.Гаврилової, Л.Филипович, в яких висвітлюється як загальні, так і специфічні проблеми релігійності молоді в цілому й сільської зокрема.

Для ефективного співвідношення т. зв. „емпіричної релігії" з її теоретичною моделлю позитивну роль відіграли праці А.Бергсона, Ч.Глока, Е.Дюркгейма, М.Іліаде, М.Вебера, Т.Зіммеля, Г.Оллпорта, Т.Парсонса, Р.Старка, В.Франкла тощо.

Теоретичні положення, судження й висновки перевірялися й підтверджувалися відповідним емпіричним матеріалом, який був одержаний автором в ході власних соціологічних досліджень, спрямованих на виявлення впливу релігійності на формування особливості прояву світоглядно-ціннісної орієнтації та мотиваційної сфери сільської молоді, що навчається в аграрних вузах України.

У другому розділі "Специфіка формування і прояву мотиваційної сфери та світоглядно-ціннісних орієнтирів сільської молоді в контексті суб'єктивної домінанти" головна увага зосереджена на дослідженні домінантного зрізу буття людини, що визначає особливості поведінки і дій людини, має вплив на закладання і прояв особливостей світосприйняття і світоставлення індивіда та виступає в якості спонукального начала в цілому. Зважаючи на те, що екзистенції притаманний нерозривний симбіоз модусів існування, зокрема публічного та приватного, в мотиваційній сфері людини умовно можливо виокремити суб'єктивний та об'єктивний пласти. В цьому контексті світоглядно-ціннісні орієнтири людини також несуть на собі відбиток суб'єктивного чи об'єктивного (інтерсуб'єктивного) способів буття, якщо слідувати у фарватері фундаментальної онтології М. Гайдеггера (власне і невласне буття Dasein).

Підрозділ 12.1."Вплив релігійного фактору на формування та прояв найповніших виразників суб'єктивності індивіда" присвячений осмисленню особливостей суб'єктивного модусу існування людини та аналізу специфіки впливу релігії та і релігійності як невід'ємних чинників людського існування на прояв суб'єктивного начала, притаманного людині, зокрема представникам сільської молоді, що навчаються в аграрних вузах.

Слідуючи в контексті гайдегерової фундаментальної онтології та соціально-політичної антропології Ганни Арендт, відбувається обґрунтування припущення, що найповніше людську онтичну унікальність виказують дія, вчинок та промова. За допомогою цих трьох унікальних як для всього живого видів активності, людина виказує власну неповторність як множинна істота, що здатна започатковувати себе в спільноті і займати притаманну саме їй позицію серед інших. Однак, будучи самі по собі ці особливі різновиди vita activa вкоріненими радше в природі людині, аніж в її існуванні, все ж підлягають осмисленню індивідом і узгодженню з суб'єктивними позиціями, мотивами та цінностями, які в свою чергу зазнають менторського впливу оточуючого світу, представленого за посередництва культури.

Таким чином, Уу даному контексті важливо зазначити, що релігія, як сфера спільного, культурно оформленого існування людини та релігійність, як одна з обставин самоусвідомлення індивіда відіграють, якщо й не ключову, то, безумовно, одну з провідних ролей в становленні й існуванні людини. Суть ролі релігії в житті і діяльності людини можна звести до рівня модератора картини світу, яку формує суспільство, відображає і підтримує індивід. Таким чином релігія охоплює всяке уявлення про існування і місце, значення і значимість в ній будь-якого явища, феномену чи речі. Не обходить це й цінностей, які вказують на суб'єктивну виокремленість людини і її унікальну життєву позицію у взаємодії з іншими.

Тому в ході низки соціологічних замірів і дослідження було зафіксовано, що особливої відмінності між життєвими позиціями і установками респондентів в залежності від того, до якої конфесії вони належать, та в межах якого регіону (культурно-духовної атмосфери) проживають не прослідковується. Наприклад, серед тих, хто вважає себе православними 64,4 відсотки визнають чесність як дуже важливу цінність в їхньому житті, серед католиків відповідно 69 %; тих, хто сповідує іслам – 56,6 %; тих, хто належить до інших вірувань – 58,7 %; просто християн – 66,1 %; протестантів – 59,4 %. Що стосується важливості матеріального статку, то від він дуже важливий для 19,6 відсотків православних; 15,8 % відповідно католиків; 21,0 % – протестантів, 16,4 % – мусульман; просто християн – 19,2 %; інших вірувань – 14,3 %. Найважливішим матеріальний статок є для 16,2 % респондентів з Донецької області; АР Крим – 15,5 %; Полтавська – 18,3 %; Київська – 19,6 %; Тернопільська – 20,7 %; Одеська – 21,1 %; Рівненська – 18,9 %. В межах 16-20 відсотків коливається рівень важливості матеріальних благ для респондентів в решті областей України.

Однак така відмінність помітна, коли мова йде про вірувальну самоідентифікацію респондентів, а також їх соціокультурні атрибути, зокрема освіту і соціальний статус. У залежності від того, як респонденти визначають власне ставлення до релігійної віри (45,5 % віруючих; 20 % тих, хто вагається між вірою і невір'ям; 2,7 % невіруючих; 1,9 % атеїстів; 3,1 % байдужих до релігії; 8 % перебуваючих у пошуку і 18,8 % тих, хто не зміг визначитися з власною позицією) важливість для респондентів таких онтологічних цінностей як чесність, порядність, сумління, відданість, а також онтичних: сім'ї, матеріального