LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Мотиваційна сфера й світоглядно-ціннісні орієнтири сільської молоді у релігійному вимірі

статку, влади, задоволень складає помітну відмінність. Наприклад, серед віруючих важливою вважають чесність майже 66 відсотків; атеїстів – більше 77 %; тих, хто не визначилися зі своєю позицією – 71,5 %; тих, що вагаються – 62,9 %; тоді як серед невіруючих – 46,3 % і байдужих – 43,2 %. Що стосується матеріального статку, то він вважається дуже важливим для 15,5 % віруючих; байдужих – 22,7 %; тих, хто не визначилися зі своєю позицією – 31,0 %; тих, що вагаються – 19,7 %; перебувають у пошуку – 16,8 %, тоді як для атеїстів – майже 56 відсотків, а невіруючих лише 2,6 %.

Таким чиномВідтак, на ставлення до тих чи інших цінностей впливає стан внутрішньої визначеності і стабільності, який притаманний респондентові. Тоді як формування і підтримання в стані "актуального попиту" ієрархії цінностей сполучене з позаідивідуальними чинниками, зокрема з релігією. Адже прийшовши в цей світ, який уже якимось чином існує, і в мозаїку якого невід'ємно вмонтована релігія, яких би форм і виглядів вона не набирала, індивід стає реципієнтом вже існуючих стандартів, норм, стереотипів, поглядів, ідей, думок, тощо.

У цілому Що ж допід суб'єктивними суб'єктивних чинникамичинників, що які впливають на мотиваційну сферу та формування світоглядно-ціннісної орієнтації людини, в контексті даної роботи ми автор пропонуємо вважати чинники, які найповніше вказують на унікальність людини другого порядку – її онтологічну неповторність та онтичну незводжуваність до жодних наявних соціальних норм та стандартів. Саме суб'єктивні чинники, їх привнесеність в існування людини є головним джерелом усвідомлення індивідом власної виокремленості та унікальності, в тому числі опосередковано через відчуття самотності, задоволення та незадоволення.

Таким чином суб'єктивні чинники є причиною і підставою розгортання приватної історії індивіда за його ж ініціативи, щоправда водночас переплетеної з історіями інших в межах людської спільноти або в інтерсуб'єктивному просторі.

Підрозділ 12.2. "Характерні ознаки прояву суб'єктивних чинників на рівні вподобань та виборів представників сільської молоді, що навчається в вузах; кореляція суб'єктивного начала та світоглядно-ціннісних орієнтирів молодої людини" присвячений дослідженню співвідношення і взаємовпливові суб'єктивного зрізу мотиваційної сфери та світоглядно-ціннісних орієнтирів представників сільської молоді, яка навчається в аграрних вузах., на основі аналізу результатів, отриманих в ході соціологічного дослідження. Зокрема, зЗначна увага була приділена виявленню і вивченню рівня значимості для індивіда різноманітних обставин та підстав, що помітно впливають, як на його світоглядно-ціннісну орієнтацію, так і на дієво-поведінкову сферу. Таким чином, бБуло проранговано за ступенем важливості для респондента окремі чинники, що впливають водночас як на специфіку світорозуміння та світосприйняття людини, так і на якість її життя в цілому.

В ході аналізу була виявлена очевидна перевага суб'єктивних чинників над матеріальними та соціальними, що може бути наслідком як 1) глибоко сприйнятих на індивідуальному рівневі моральнісних приписів, які специфічним чином нав'язуються суспільством за посередництва виховання та соціалізації, так і 2) здатності індивіда надавати зміст власному існуванню, покладаючись на глибинне переживання власної виокремленості, самості, свого покликання або призначення.

Також внаслідок осмислення наукового доробку низки провідних українських та зарубіжних релігієзнавців і аналізу отриманого емпіричного матеріалу встановлено, що особливої відмінності між життєвими позиціями і установками респондентів в залежності від того, до якої релігійної конфесії вони належать, та в межах якого регіону (культурно-духовної атмосфери) проживають, не прослідковується. Наприклад, серед тих, хто вважає себе православними 64,4 відсотки визнають чесність як дуже важливу цінність в їхньому житті, серед католиків відповідно 69%; тих, хто сповідує іслам – 56,6%; тих, хто належить до інших вірувань – 58,7%; просто християн – 66,1%; протестантів – 59,4%. Що стосується важливості матеріального статку, то він дуже важливий для 19,6 відсотків православних; 15,8% відповідно католиків; 21,0% – протестантів, 16,4% – мусульман; просто християн – 19,2%; інших вірувань – 14,3%. Найважливішим матеріальний статок є для 16,2% респондентів з Донецької області; АР Крим – 15,5%; Полтавська – 18,3%; Київська – 19,6%; Тернопільська – 20,7%; Одеська – 21,1%; Рівненська – 18,9%. В межах 16-20 відсотків коливається рівень важливості матеріальних благ для респондентів в решті областей України.

Однак така відмінність помітна, коли мова йде про вірувальну самоідентифікацію респондентів, а також їх соціокультурні атрибути, зокрема освіту і соціальний статус. У залежності від того, як респонденти визначають власне ставлення до релігійної віри (45,5% віруючих; 20% тих, хто вагається між вірою і невір'ям; 2,7% невіруючих; 1,9% атеїстів; 3,1% байдужих до релігії; 8% перебуваючих у пошуку і 18,8% тих, хто не зміг визначитися з власною позицією) важливість для респондентів таких онтологічних цінностей як чесність, порядність, сумління, відданість, а також онтичних: сім'ї, матеріального статку, влади, задоволень складає помітну відмінність. Наприклад, серед віруючих важливою вважають чесність майже 66 відсотків; атеїстів – більше 77 %; тих, хто не визначилися зі своєю позицією – 71,5 %; тих, що вагаються – 62,9 %; тоді як серед невіруючих – 46,3 % і байдужих – 43,2 %. Що стосується матеріального статку, то він вважається дуже важливим для 15,5 % віруючих; байдужих – 22,7 %; тих, хто не визначилися зі своєю позицією – 31,0 %; тих, що вагаються – 19,7 %; перебувають у пошуку – 16,8 %, тоді як для атеїстів – майже 56 відсотків, а невіруючих лише 2,6 %.

Однак, не зважаючи на виявлену перевагу чисто людських цінностей над суто матеріальними, а отже умовно суб'єктивного над об'єктивнивним, все ж сформувалося стійке враження, що переважна більшість респондентів прагнуть якимось чином комбінувати лояльність до інтерсуб'єктивного (громадського) та бажання індивідуальної реалізації. Саме таке, навіть не стільки прагнення, скільки сСхильність переважної більшості індивідів комбінувати бажання бути унікальним (неповторним, індивідуальністю) та не вирізнятися серед інших (бути таким як всі) може бути викликана до життя цілою низкою причин. Серед останніх можна вказати хоча б на онтологічну дуальність людського існування, виражену через симбіоз власного і невласного способу буття Dasein та опосередковану через релігійність як специфічний спосіб переживання власної зумовленості. Як наслідок, прояв релігійності індивідом та вплив релігії на нього може бути двояким: 1) спрямований на уніфікацію людини; або 2) націленим на прояв сутнісного в людині, її онтологічної унікальності. Очевидно, яким саме чином проявляє у взятий окремо проміжок часу свій вплив релігія на індивіда значною мірою залежить від нього самого, його схильності або до повного занурення в інтерсуб'єктивне, або націленість на самореалізацію і на певною мірою протиставлення себе інтерсуб'єктивному.

Таким чиномВідтак, простежується певна тенденція у формуванні ставлення сільської молоді, що навчається в аграрних вузах, до як