LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Мотиваційна сфера й світоглядно-ціннісні орієнтири сільської молоді у релігійному вимірі

безпосередньо до ієрархії цінностей, так і до змісту власного існування і водночас до обставин навколишнього світу, які зумовлюють саме існування людини та його особливості. Якщо людина схильна до повноти самовираження, вона виглядає більш радикально налаштованою, готовою до змін. В той же час схильні до „розчинення" в інтерсуб'єктивному, тобто до конформізму, основний акцент роблять на найбільш соціально привабливих рисах людини, таких як „хороші манери", „любов до батьків", тощо.

Зрештою, переважна більшість опитаних, будучи схильною до конформізму, перебуває під потужним впливом соціальних, в тому числі і релігійних, догм та стереотипів. А отже попри власне становище (мається на увазі здобуття вищої освіти, наявність можливості розширювати і трансформувати власний світогляд) виступає швидше пасивним реципієнтом, аніж ініціатором. Лише не значна кількість представників сільської молоді, близько восьми відсотків від загальної кількості представників генеральної сукупності дослідження, схильна до започаткування нових відносин, засвоєння нових форм та моделей поведінки, в тому числі і організації побуту, виробництва, тощо. Саме ці вісім відсотків молоді можуть стати піонерами нових відносин на селі, започаткування реально нових форм товарного виробництва. Що ж стосується впливу релігії на їх становлення як особистостей, то очевидно, що значна частина серед них знайшла або якимось чином реципіювала в релігії те, що для більшості залишилося прихованим: спонукання до індивідуального становлення, заклик до самореалізації.

Третій розділ „Особливості впливу релігійності на формування мотиваційної сфери та світоглядно-ціннісної орієнтації сільської молоді: об'єктивований зріз" присвячений аналізу об'єктиіних факторів, які здатні як істотно розширювати, так й істотно звужувати „соціальне поле" функціонування релігійоного феномену.

У підрозділі 3.1 –Об'єктивні чинники, мотиваційної сфери, щодо формування світоглядно-ціннісної орієнтації сільської молоді" – автор виокремлює декілька точок прикладання зовнішнього впливу щодо молодої людини або її об'єктивованого мотивування. Це, зокрема, матеріальна сфера людського існування, соціальна та приватна (особистісна) виокремлення яких допомогає якомога повніше продемонструвати всю повноту зумовленості людського існування, фактичну спорідненість, якщо й не онтологічну, то явно онтичну, індивіда з людським родом і його формою існування – соціумом. Автор переконливо доводить, що, будучи об'єктивними, ці мотиви все ж на собі несуть неспростовний відбиток специфіки культури, в яку від самого свого народження занурюється молода людина. Звідси висновок, що об'єктивні мотиви безумовно опосередковуються і форматуються культурою, на становлення і розвиток якої завжди мала й має потужний вплив релігія та церква.

Досліджуючи домінантні об'єктивні мотиви, які найбільше впливають на формування специфіки життєвої позиції сільської молоді та особливості їх ставлення до процесів на селі, автор виявляє й аналізувує низку стійких тенденцій, що характеризують загальну картину розгортання процесів, як в АПК, так і, що стосується села в цілому, на теперішньому етапі розвитку українського суспільства та держави.

У підрозділі 3.2. – „Специфіка прояву релігійного фактору на рівні мотиваційної сфери та ієрархії цінностей сільської молоді", узагальнюючи значний соціологічний матеріал, автор констатує, що релігія виконує відмінні між собою функції залежно від рівня духовного розвитку і "онтологічної досконалості" молодої людини: для переважної більшості представників сільської молоді релігія, окрім іншого, виступає як стримуючий фактор, покликаний обмежити поривання та бажання молодої людини, уберігаючи її таким чином від непоправних дій та їх наслідків; а явно (на відміну від потенційно) схильних до духовного розвитку індивідів, релігія стимулює до відповідного вдосконалення і виходу за межі буденного світосприйняття та поривання з буденним світоглядом.

І все ж в буденному житті на переконання автора переважною більшістю юнаків і дівчат релігія та все, що пов'язано з нею, сприймаються радше на утилітарному рівні, аніж переживаються як щось сокровенне. Інакше кажучи, в буденній практиці і Бог, і віра в нього, як і сама релігія сприймаються індивідом швидше як "підручний матеріал", призначенням якого є задовольняти нехай і специфічні, але цілком земні потреби людини, наприклад, перекладання відповідальність за власне існування на абстрактне явище, яке між тим позбавлене, (принаймні явної) власної ініціативи і практично не діє в зворотному напрямку. Тобто не чинить щодо людини, принаймні явних певних дій та не проявляє влади в будь-якому вигляді, наприклад, примусу.

Автор виокремлює п'ять різновидів специфічного ставлення молодих людей, що репрезентують собою найперспективніший зріз сільського населення до світу, інших та соціальних феноменів чи явищ, до яких безумовно належить і релігія. Мова йде про , а саме: 1) утилітарне; 2) з підозрою та острахом; 3) з певним невдоволенням та скепсисом; 4) рефлексивне; 5) помірковано оптимістичне. Очевидно, на формування таких підходів потужний вплив мала і, безумовно, продовжує мати атмосфера, в яку занурені молоді люди. А на специфіку самої атмосфери має релігія як одна з фундаментальних основ культури взагалі.

Релігія є таким же невід'ємним атрибутом світу, як релігійність – атрибутом людської природи. Таким чином опосередковано для себе, на переконання автора,Відтак ми можемо відмітити онтологічну покликаність або функцію релігії: сприяти реалізації людиною власного призначення, при цьому не виказуючи безпосередньо цього призначення, тобто приховуючи його від людського раціо. В такому разі, підсумовує автор, таТому ієрархія цінностей та сукупність мотивів, які формує та підтримує релігія, є нічим іншим, як специфічними обставинами і умовами, які найліпшим чином сприяють реалізації індивідом свого онтологічного призначення в межах власного існування.

За відправну точку у четвертому розділі "Закономірності і тенденції трансформації світоглядно-ціннісної орієнтації та мотиваційної сфери сільської молоді з огляду на сучасні процеси навколо та в межах релігійного зрізу існування людини" береться припущення, що релігія є явно невід'ємним атрибутом буття сучасної людини., принаймні, Homo Sapiens, як найбільш визнаної сучасністю "моделі" людини. Сама ж людина, якщо слідувати в контексті кантівської філософії, є нічим іншим як "річчю в собі", що афектуючи свідомість, призводить до виникнення в ній уявлення або враження про людину як про Homo Sapiens. В свою чергу, релігія Релігія як атрибут природи людини знаходить своє відображення в свідомості у вигляді релігійних вірувань та ставлень до неї. В цілому на разі можливо виявити три домінантних, до яких, між іншим, можливо звести всі решту теоретично припустимих, способи ставлення до релігії, поширених в українському суспільстві, і, відповідно, притаманних сільській молоді. Мова йде про: 1) традиційний; 2) модерний; 3) утилітарно-атеїстичний. Звичайно згадані способи ставлення до релігії органічно сполучені зі специфікою ставлення людини до світу в цілому, а також відповідають певним модусам