LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → "Начало" як основоположний символ релігійної свідомості: феноменологічний аналіз


КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА







Голець Оксана Ярославівна






Індекс УДК: 1.(091) 161.114.2






"НАЧАЛО" ЯК ОСНОВОПОЛОЖНИЙ СИМВОЛ РЕЛІГІЙНОЇ СВІДОМОСТІ: ФЕНОМЕНОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ








Спеціальність 09.00.01 — онтологія, гносеологія, феноменологія










Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук









Київ-2004

Дисертацією є рукопис


Робота виконана на кафедрі філософії філософського факультету

Київського національного університету імені Тараса Шевченка.




Науковий керівник: кандидат філософських наук, доцент

Дем'янов Володимир Олександрович,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

доцент кафедри філософії




Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор

Жоль Костянтин Костянтинович,

Кам'янець-Подільська державна аграрно-технічна академія,

професор кафедри філософії




кандидат філософських наук, доцент

Сарапін Олександр Васильович,

Київський національний університет імені Тараса

Шевченка,

доцент кафедри релігієзнавства




Провідна установа: Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, м. Київ





Захист відбудеться "20" "грудня" 2004 року о 10 годині, на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.27 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) філософських наук у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська 60, ауд.330.





З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці імені М.О. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, зал № 12.


Автореферат розісланий "19" "листопада" 2004 р.




Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.В. Караульна

Загальна характеристика роботи


Актуальність теми дослідження. Розробка теми універсальних релігійних символів має принаймні два основні аспекти, що визначають її актуальність. Перший полягає у тому, що на початку ХХІ століття дуже загострюється конфлікт цивілізацій та релігійних культур і тих стереотипів, які ці культури пропонують масам. Зазначені конфлікти в наш час вийшли за межі локальних і загрожують перетворитися на глобальні. Певні політичні сили спекулюють на темі повного нерозуміння та неприйняття тих цивілізаційних норм, які пропонує інша культура. За цієї ситуації перед гуманітарними науками постає завдання віднайти універсальний культурний і релігійний контекст, у якому став би можливим плідний діалог між представниками різних культур та релігій. Сьогодення потребує наукових досліджень, які б пропагували і повагу до унікальності тієї чи іншої культури, і утримання від наголосу на монопольній істинності цивілізаційних норм тієї чи іншої культури. Дослідження універсальних онтологічних чинників релігійної свідомості, як видається, має сприяти віднаходженню грунту взаємопорозуміння.

Другий аспект актуальності розробок у галузі феноменології релігії полягає в необхідності універсального наукового підходу до різних проявів релігійної свідомості й теоретичного аналізу релігійних символів загалом. Феноменологія релігії, на думку автора, може виступати універсальним науковим методом дослідження релігійної свідомості.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалась в рамках досліджень, які проводить кафедра філософії філософського факультету у відповідності з комплексною програмою Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Наукові проблеми державотворення України", НДР № 01БФ041-01 "Філософська та політична освіта в Україні на перетині тисячоліть".

Ступінь наукової розробки. Розробкою та аналізом релігійних символів філософська думка займалася від самого свого народження, але цей аналіз проводився в основному в рамках теології або філософсько-релігійних систем. Лише на початку ХХ століття У. Джеймс впроваджує поняття релігійного досвіду, й саме це його відкриття розпочинає еру сучасних досліджень, у центрі яких знаходиться певний універсальний релігійний досвід, що притаманний кожній людині незалежно від її віросповідання. Наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття філософське релігієзнавство, яке стало стрімко розвиватися, активізувало інтерес до релігійної свідомості нових філософських течій. Онтологія релігійної свідомості привернула увагу екзистенціалізму, феноменології, герменевтики, структуралізму тощо. Феноменологія релігійної свідомості як окрема течія, в рамках якої й проводиться дане дослідження, стала з одного боку, застосуванням феноменологічного методу до релігійної свідомості, а з іншого — розуміючим релігієзнавством, що пов'язане із школою В. Дільтея. Цей напрямок сучасної філософії формувався під впливом ідеї Гусерля про необхідність опису феноменів, але він відійшов від тези про самодостатність дескрипції, звернувшись до тези Дільтея про необхідність розуміння й тези Гайдеґера про необхідність тлумачення. Дуже важливу роль у становленні феноменології релігії як окремої течії відіграв Герард ван дер Леув, котрий у доповіді, виголошеній на церемонії прийняття ним керівництва кафедрою у Гронінгені, наголосив на необхідності відокремлення феноменології релігії від історії релігії. Таким чином, ван дер Леув вийшов за рамки "чисто описової" концепції феноменології релігії, яку можна знайти у П.Д. Шантеп'є де ла Соссьє, К.П. Тілі та Е. Лемана, й пов'язав феноменологію релігії з концепцією "розуміння" (Verstehen) В.Дільтея, працями Едуарда Шпрангера ("Lebensformen", 1914), Карла Ясперса ("Psychologie der Weltanschauungen", 1919) і, нарешті, психолога-екзистенціаліста Людвіга Бінсвангера ("Grundformen und Erkenntnis menschlichen Daseins", 1942). Значний вплив на становлення феноменологічної школи релігієзнавства справила також праця Макса Шелера "Vom Ewigen im Menschen".