LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → "Начало" як основоположний символ релігійної свідомості: феноменологічний аналіз

Абсолют, Єдине, Основа, Дао тощо, тобто певний першостан, начальний стан буття, або стан понадбуттєвий, який протиставляється всьому, що існує. Цей першостан неможливо осягнути й окреслити, він існує споконвіку, не є ніким створеним, є станом абсолютним та самодосконалим.

Релігійна філософія окреслює ідеальний стан людини в категоріях гармонії, безсмертя, невинності або есенціальної природи людини і вбачає причину втрати цього стану в реалізації людиною своєї свободи та духу, актуалізації людської природи.

Символ "втраченого раю" продовжує символ "падіння".

На рівні безпосереднього переживання символ "падіння" проявляється в таких переживаннях, як страх, відчай, відчуття самотності тощо.

На рівні міфу ми бачимо, що "падіння", або катастрофічне повалення попереднього режиму, смерть, залежність від статевого розмноження, як бачать їх у примітивних переказах, або споконвічний розрив буття зсередини, як це пояснює індійська думка, — усе це численні образи міфічної події, яка ходом свого розвитку заклала основи нинішнього стану людини.

На рівні спекулятивної розробки символ "падіння" розглядається як розрив між "есенціальним" та "екзистенціальним".

Замикає коло символів, що складають символ "начала", есхатологічний символ. На рівні переживання есхатологія переживається релігійною людиною як очікування й сподівання чогось, що перевищує людину та людський світ. Головні переживання, які автор відносить до тих, на яких базуються есхатологічні символи, — це очікування чогось несамовитого, надія-любов і страх перед тим, що має статися.

Дослідження показало, що на равні міфологічної свідомості очікування Нового Буття є також універсальним, оскільки універсальною є людська природа. Пошук Нового Буття є феноменом універсальним, але, з одного боку, воно розуміється неісторично, є рівноблизьким, але й рівновіддаленим стосовно будь-якої історичної епохи, а з іншого боку — Нове Буття розуміється як мета й завершення історії. Більшість політеїстичних релігій є неісторичними, а іудейська, християнська, ісламська та інші монотеїстичні релігії та культури бачать прихід Нової реальності як мету й завершення історії.

На рівні спекулятивної розробки есхатологічний символ також звертається до очікувань Нового буття. Релігійна думка різних епох працювала над темою божественного елементу в людській душі, над темою смерті та безсмертя. Найчастіше можливість поєднання людського та божественного в людині, досягнення ідеального онтологічного стану людиною та світом пересуваються в майбутнє, в кінець історії.

- на різних рівнях релігійного світосприйняття ми побачили, що саме досвід безумовного є конститутивним для релігійної свідомості в тому розумінні, що він виступає конституюючим релігійну свідомість горизонтом. Цей досвід часто не усвідомлюється людиною, а оскільки він не є досвідом конкретним, то його можна назвати нетематичним. Власне, символи релігійної свідомості, з моєї точки зору, покликані тематизувати нетематичний досвід безумовного, який є притаманним людській свідомості.

Аналіз символу "втраченого раю", що характеризує райський стан і причини його втрати людиною, показав, що цей символ вказує нам на певний "начальний" або есенціальний стан людини та світу. Категорії "безсмертя", "наближеності до Бога" тощо, на рівні міфології вказують на певний досвід, імліцитно притаманний людині, який можна назвати досвідом Безумовного. На рівні спекулятивної розробки на цей досвід вказують категорії "безмежності" та "самодостатності" за допомогою яких філософія описує "начальний" стан світу. Також досвід Безумовного, як було зазначено вище, є тим досвідом, на якому грунтується можливість "свободи". Тобто, й на рівні міфу, й на рівні спекулятивної розробки символу "втраченого раю" йдеться про опис або тематизацію досвіду Безумовного, що притаманний людині.

Аналіз символу "падіння" показав, що через ритуал людина намагається відтворити або реактуалізувати ідеальний "начальний" стан світу через повторення структурних елементів, які символізують "начальну ситуацію", або "начальний стан". Метою реалізації в певних діях релігійного ставлення до світу є подолання людської зумовленості, в чому б вона не знаходила свій вираз. Свою зумовленість людина бачить саме в горизонті Безумовного, інакше досвід зумовленого життя сприймався б як єдино можливий досвід і про подолання або втечу від зумовленості взагалі б не йшлося.

Аналіз есхатологічного символу показав, що людина, усвідомлюючи свою повну зумовленість, намагається свій власний досвід безумовності тематизувати й перенести у майбутнє. Від міфологічного майбутнього людина сподівається майже того самого, що й від міфологічного минулого, а саме звільнення від зумовленості.

Отже, саме у протиставленні безумовного зумовленому й полягає суть більшості релігійних символів та ритуалів.


Список наукових праць, опублікованих за темою дисертації

1. Голець О. Я. Ритуали ініціації як прояв символу "начала" // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць. Вип.17 — К.: Український центр духовної культури, 2000. — С. 96-102

2. Голець О. Я. Об'єкт релігійної свідомості // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць. Вип.29 — К.: Український центр духовної культури, 2002. — С.157-165

3. Голець О.Я. Суб'єкт релігії: феноменологічний аналіз.// Мультиверсум. Філософський альманах: Зб.наук. праць. Вип.39 — К.: Український центр духовної культури, 2004. — С. 158-170

4. Голець О. Я. Проблема онтологических интуиций в религиозном сознании (интуиция "начала"). // Дні науки 9-10 квітня 1998 року. Матеріали наукових доповідей та виступів студентів, аспірантів, докторантів, викладачів.— К., Редакційно-видавничий центр "Київський університет", 1998. — С.14-16


Анотації


Голець О.Я. "Начало" як основоположний символ релігійної свідомості: феноменологічний аналіз. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.01 — онтологія, гносеологія, феноменологія. — Київський національний університет імені Тараса Шевченка. — Київ 2004.

Дисертацію присвячено феноменологічному аналізові універсальних структур релігійної свідомості, саме в рамках такого аналізу проводиться дослідження символу "начала" як основоположного для релігійної свідомості.

Проведено феноменологічний аналіз об'єкта, суб'єкта релігійної свідомості та їх взаємодії. Спираючись на цей аналіз, можна стверджувати, що розуміння "начала" як Бога не є універсальним для різних