LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Неорелігійні мотиви в естетиці та мистецтві зламу XIX - XX століть

бытия: Материалы І Международной научной конференции (Россия, Нижневартовск, 17-18 декабря 2003 г.) / Отв. ред. В.И.Полищук. – Нижневартовск: НГПИ, 2003. – С.290 – 292. – 0,15 др. арк.

Каранда М. Кінематографічна інтерпретація історичних романів Генріка Сенкевича: неорелігійні та неоестетичні мотиви // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. Серія: філософські науки. Випуск 26. – Чернігів: ЧДПУ, 2004 . – С.80-85. – 0,3 др. арк.

Каранда М. Духовные альтернативы „серебряного века" // Російська філософія культури в ХХ столітті: Зб. наук. статей українських та російських культурологів / Під ред. проф. В.А.Личковаха. – Чернігів: Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка, 2004. – С.27-38. – 0,5 др. арк.

Каранда М. Проблема "активного социального поведения во имя идеала" в мировоззрении С.Н.Булгакова и русский писательский тип конца ХІХ – начала ХХ веков // Творчість С.Н.Булгакова в сучасному дискурсі: Матеріали Міжнародної наукової конференції „Героїзм і подвижництво" (Київ, 15-16 червня 2001 року) / Відп. ред. Т.Д.Суходуб – Київ: ПАРАПАН, 2005. – С.175-187. – 0,6 др. арк.


АНОТАЦІЯ


Каранда М.В. Неорелігійні мотиви в естетиці та мистецтві зламу ХІХ – ХХ століть. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.08 – естетика. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2006.

У дисертації аналізується неорелігійний мотив у мистецтві як естетичний концепт, його становлення в категоріальному апараті естетики та утвердження в художній практиці кінця ХІХ – початку ХХ століть. На методологічних засадах „естетики історії" в межах зазначеного періоду проаналізовано два типи неорелігійних мотивів: унітарні („Маски", „Аркадії", „Сакрального танцю") та дихотомічні („Аполона – Діоніса", „Христа – антихриста", „Нареченої – Femina Fatale").

В результаті компаративного зіставлення трьох естетико-світоглядних євромоделей модерну і символізму виявлено естетичну специфіку неорелігійних мотивів західноєвропейського, українського та російського мистецтва, яка вплинула на пошук модерністських виражальних засобів. Зокрема, ідеї неорелігійності в Україні посідали чільне місце в розвитку мистецтва кінця ХІХ – початку ХХ століть, реактуалізуючи біблійний світогляд на основі естетичного принципу містеріальності.

Ключові слова: естетика історії, естетика неорелігійності, неорелігійний мотив, унітарні та дихотомічні мотиви, містеріальність, духовний антиномізм, художнє втілення неорелігійного мотиву.


АННОТАЦИЯ


Каранда М.В. Неорелигиозные мотивы в эстетике и искусстве на переломе ХІХ – ХХ веков. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата философских наук по специальности 09.00.08 – эстетика. Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2006.

В дисертации анализируется неорелигиозный мотив в искусстве как эстетический концепт, его становление в категориальном аппарате эстетики и в художественной практике конца ХІХ – начала ХХ веков. На методологических основах „эстетики истории" в рамках указанного периода проанализированы два типа неорелигиозных мотивов: унитарные („Маски", „Аркадии", „Сакрального танца") и дихотомические („Аполлона – Диониса", „Христа – антихриста", „Невесты – Femina Fatale"). Рассмотренные унитарные мотивы актуализировали проблематику сущности человека (через понятия „образ", „лик", „лицо", „личина"), экзистенциальных хронотопов (представленных в таких образах, как „утраченный рай", „Небесный Иерусалим", так и неорелигиозной интерпретацией „нирваны", „вырия"), а также смысложизненную проблематику, проецируемую в онтологию творчества. Дихотомические мотивы выявили герменевтико-эстетический потенциал искусства этого периода на антиномиях „духовности – душевности", „красоты – красивости", „синергии – теургии", „истинности – иллюзорности".

В результате компаративного сопоставления трёх мировоззренческих евромоделей модерна и символизма выявлена эстетическая специфика неорелигиозных мотивов западноевропейского, украинского и русского искусства, которая повлияла на поиск модернистских средств выразительности. В частности, идеи неорелигиозности в Украине занимали ведущее место в развитии отечественного искусства конца ХІХ – начала ХХ столетий, формируя полистилизм, актуализируя библейское мировоззрение на основе эстетического принципа мистериальности. Данный принцип полнокровно развёрнут на различных уровнях художественного воплощения неорелигиозного мотива: новосакральном, метаповествовательном, маргинальном (он же мессианский), мистическом, саморефлексийном и уровене генерализации библейских хронотопов.

Ключевые слова: эстетика истории, эстетика неорелигиозности, неорелигиозный мотив, унитарные и дихотомические мотивы, мистериальность, духовный антиномизм, художественное воплощение неорелигиозного мотива.


SUMMARY


Karanda M. V. Neoreligious Motifs in Aesthetics and Art at the end of XIX – the beginning of XX century. – Manuscript.

The study to achieve Philosophy Candidate degree with specialization in 09.00.08 – Aesthetic. – Taras Shevchenko Kyiv National University, Kyiv, 2006.

In the thesis the neoreligious motif is presented as an Aesthetic notion. Its development in the Aesthetics categorial apparatus and in the art practice at the end of XIX – the beginning of XX century is studied. The „ Aesthetics of history" the said period became a methodological basis for the analysis of the two types of the neoreligious motifs: unitary („Маsk", „Аrcаdy", „Sаcred Dance") and dychotomical („Аpollo – Dyonisos", „Christ – antychrist", „Bridе – Femme Fatale").

The comparative analysis of the Modern and Symbolism world models revealed the Aesthetic peculiarities of the neo-religious motifs of Western, Russian and Ukrainian art. These differences have resulted in the search of various new non-classical methods.

The ideas of the neoreligius Aesthetics in Ukraine held a leading place in the development of art at the end of XIX – the beginning of XX century and reviving the Biblical word outlook by means of the mysteriality.

Key words: Aesthetics of History, Neoreligion Aesthetics, Neo-religious motif, unitary and dychotomical motifs, mysteriality, antinomity, artistic figurativness of the Neoreligious motif