LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Німецька містика і Григорій Сковорода у європейській ірраціоналістичній традиції

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет

імені Івана Франка



На правах рукопису


Грибков Тарас Володимирович



УДК 1(091)(477):141.33(430)(092)



Німецька містика і Григорій Сковорода у європейській ірраціоналістичній традиції



Спеціальність – 09.00.05 – історія філософії





Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук



Науковий керівник –

кандидат філософських наук,

доцент Захара Ігор Степанович






Львів – 2006

Дисертація є рукопис

Робота виконана на кафедрі гуманітарних дисциплін Львівської державної музичної академії імені Миколи Лисенка Міністерства культури і туризму України


Науковий керівник - Захара Ігор Степанович,

кандидат філософських наук, доцент

Львівський національний університет

імені Івана Франка,

доцент кафедри історії філософії


Офіційні опоненти: Братасюк Марія Григорівна,

доктор філософських наук, професор,

Київський національний університет

внутрішніх справ,

професор кафедри гуманітарних дисциплін


Скринник Михайло Антонович,

кандидат філософських наук, доцент,

Національний лісотехнічний університет України, доцент кафедри філософії


Провідна установа - Інститут філософії імені Г.Сковороди


Захист відбудеться „9„ березня 2006 р. о 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.02 при Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Університетська, 1 головний корпус, філософський факультет, ауд.301, тел. 296-41-47

Із дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (79005,м.Львів, вул.. Драгоманова,5)


Автореферат розіслано 3 лютого 2006 р.


Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

кандидат філософських наук, доцент О.Б.Сінькевич

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність та доцільність дослідження. Зацікавленість містичними вченнями спостерігається в періоди загострення світоглядних криз, коли відчувається потреба якісного оновлення мотивацій сенсу життя людини, чи її діяльнісних зусиль. Така зацікавленість особливо помітна і на переломі епох та століть, на етапах перебудови соціального устрою, словом – завжди, коли людина глибоко відчуває беззахисність і невпевненість у власних зусиллях. У таких умовах активізується звертання до трансцендентного і духовного, що сприяє розширенню сфери людського буття поза кон'юнктурно-прагматичні рамки соціуму до трансцендентних, вічних і неминущих модусів існування.

Помічаємо зацікавленість містикою чи теософією від античних часів і періоду виникнення й оформлення християнства до його утвердження як державної ідеології у Візантії. У Європі в XIV ст. як реакція на схоластичну раціоналізацію теології розповсюджується християнська містика, що осмислює антропологічні цінності в формі неповторності людської особистості та її вкоріненості й самоусвідомлення в божественному, які стали фундаментом ренесансного гуманізму і проявилися як особливо життєздатні в культурі Нового часу. Містичні вчення Якоба Беме, а також Валентина Вайгеля й Ангела Сілезіуса своєю метафізикою, антропологією й релігійною філософією протистояли дуалізмові й механістичному матеріалізмові раціоналістичної філософії, утверджували духовну сутність особистості, вищість і досконалість людської природи у зв'язку з трансцендентним.

Суголосною з такими підходами до розуміння світу й людини в українській духовній культурі є антропологія Григорія Сковороди, а також його метафізика, спрямована на осягнення таємниці "невидимої натури". Інтересом до трансцендентного світу й ірраціональних сил природи й людини сповнена епоха Романтизму. З новою силою виявляється зацікавленість містикою й теософією на рубежі ХХ ст., що засвідчило мистецтво символізму й релігійна філософія, школа психоаналізу, інтуїтивізм, а також у наш час, коли спостерігається злам утверджених форм раціонально-прагматичного мислення й відчувається потреба поглиблення сфери сучасної свідомості до ірраціонально-трансцендентних витоків екзистенції людини.

Звертання до містичних учень як Середньовіччя, Нового часу, так і Григорія Сковороди з їх екзегетикою Святого Письма, міркуваннями про Бога й Божественну сутність людини, індивідуальним досвідом богоодкровенних істин вищої мудрості, якими сповнені твори мислителів ірраціоналістичної традиції, дає цінний духовно-філософський досвід якісного оновлення прагматичної парадигми світосприйняття людини нашого часу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проведене в рамках програми наукового співробітництва Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України з Вюрцбурзьким університетом Юліуса Максиміліана згідно укладеної 2001 р. угоди про вивчення українсько-німецьких культурних взаємин. Сектор філософії культури у 2001-2003 рр. працював над темою "Особливості формування української національної свідомості", одним із розділів якої планувалась дисертаційна робота. Внаслідок ліквідації сектора через брак фінансування автор продовжував своє дослідження самостійно у співпраці з науковим керівником.

Мета дослідження полягає у з'ясування сутності містики як феномена європейської духовної культури не лише Середньовіччя, а й Нового часу, зокрема у висвітленні заснованих на неоплатонізмі основних рис вчення німецьких містиків XIV-XVII ст. і спорідненого з ними містицизму філософії Г. Сковороди. Для досягнення цієї мети поставлені такі завдання:

  • осмислити особливості містичного світосприйняття як складової духовної культури;

  • прослідкувати витоки європейської ірраціоналістичної традиції;

  • проаналізувати основні ідеї вчення представників німецької середньовічної містики (М.Екгарта, Й. Таулера, Г. Сузо);

  • розкрити сутність натурфілософської містики Якоба Беме;

- показати містицизм антропології, метафізики й релігійної філософії Григорія Сковороди, заснований на ірраціоналістичній традиції, і його спорідненість з німецькою містикою.

Об'єктом дослідження є феномен європейського містицизму як філософії й світогляду.

Предметом дослідження є специфіка виразу містичного світорозуміння представників німецької містики і Г. Сковороди.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань і досягнення мети дослідження у дисертації використані як філософські, так і загальнонаукові методи. Серед них:

  • компаративний;