LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Онтологія релігійно-філософських концептів війни і миру в християнстві та ісламі

питаннях про військовополонених, в оцінці пацифізму, у ставленні до мирного населення). В залежності від трактування "джихад" у мусульманській традиції може збігатися з християнським поняттям „священної війни", боротьби як обов'язку, а також тлумачитися як протистояння сил добра і зла, хоча є ширшим, ніж кожний окремий вектор християнського поняття "війна";

- зосередження на спільних для християнства та ісламу положеннях може стати дієвим інструментом у налагодженні конструктивного діалогу між представниками цих релігійних традицій і, у перспективі, сприяти виробленню плюралістичного міжрелігійного вчення миру.


Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що його результати доповнюють загальну релігієзнавчу модель окремих релігійних теорій війни і миру, допомагають з'ясувати позиції систем вірувань щодо аспекту конфлікту у людських взаємостосунках і дозволяють утвердити вектор соціального прогнозування у розвитку міжнародних відносин. Крім того, завдяки залученню до наукового обігу значної кількості іншомовних першоджерел, це дослідження істотно поглиблює уявлення про концепції, що пов'язані з миром і війною у названих релігійних традиціях, спростовує ряд стереотипів та помилкових уявлень про змістове наповнення цих понять в процесі історичного розвитку, уточнює релігійно-філософські концепти "війна" і "мир" у християнстві та ісламі. Сутнісний аналіз доктрини справедливої війни дозволив обґрунтувати позитивну оцінку пацифізму і розробити алгоритм для евальвації військових дій. Порівняльний аналіз християнських та мусульманських понять "війна" і "мир" та з'ясована структура цих концептів може стати відправною точкою для формулювання теоретичних положень мирології та одним із обґрунтувань "релігії миру".


Практичне значення. Хоча дослідження виконано в межах релігієзнавчої спеціалізації, його висновки можуть використовуватися не тільки в теоретичному релігієзнавстві, але й для висвітлення низки питань соціальних наук: історії, політології, геополітики, конфліктології, в окремих розділах філософії. Наслідки дослідження відкривають перспективи для майбутніх студій над проблематикою військового протистояння і мирного співіснування у міжнародному і міжрелігійному контексті та можуть бути використані у викладанні нормативних курсів "Релігієзнавство", "Політологія", "Філософія" та спецкурсів "Історія релігій", "Історія філософії", "Етика" у вищих навчальних закладах України. Висновки дисертації можуть бути корисними у проведенні міжконфесійного і міжрелігійного діалогу.


Апробація результатів дисертаційної роботи: Основні результати дослідження обговорювалися на всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференціях:

w "Філософські, культурологічні, релігієзнавчі аспекти осмислення сучасного світу та їх науково-методичне значення" (Запоріжжя, 2002 р.);

w "Релігія і церква в Україні: уроки минулого і проблеми сьогодення" (Відділення релігієзнавства інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України. Київ, 2003 р.);

w "Дні науки-2003" філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, 2003 р.).

w "Іслам в Україні: проблеми і перспективи" (Відділення релігієзнавства інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України. Київ, 2004 р.).

Дисертація обговорювалась на засіданні кафедри філософії і на засіданні кафедри політології та соціології Національного аграрного університету.


Окремі ракурси дослідження, основні положення та висновки знайшли відображення в 6-ти публікаціях автора, з яких 4 – у наукових фахових виданнях, 2 – у збірниках наукових праць.


Структура роботи обумовлена логікою дослідження, зумовленою його метою та поставленими завданнями. Робота складається із вступу, чотирьох розділів, що послідовно розв'язують завдання дисертації, висновків і бібліографії. Перший розділ присвячено огляду наукової літератури з питань війни та миру в християнстві та ісламі, мірі дослідженості проблеми в сучасній філософії та релігієзнавстві, окресленню матеріалу дослідження. В другому розділі досліджується еволюція та структура християнських понять війни і миру, аналізується повний трансформаційний цикл розвитку християнської теорії справедливої війни та з'ясовуються особливості руху ненасильства. Третій розділ присвячено аналізу мусульманських понять "війна" і "мир" за першоджерелами ісламу та працями ісламських богословів, з'ясовуються особливості еволюції поняття "джихад" в ісламському праві і у військовій доктрині ісламу, розглядаються тенденції формування ісламських радикальних рухів. В четвертому розділі проведено компаративний та контрастивний аналіз християнських та мусульманських концептів війни і миру, доктрин "справедливої війни" та явища фундаменталізму у християнстві та ісламі. У висновках наводяться результати проведеного дослідження. Загальний обсяг роботи – 205 сторінок. Список використаних джерел та літератури включає 280 найменувань.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ


У "Вступі" викладено обґрунтування обраної автором теми дисертаційної роботи, з'ясовується актуальність дослідження, визначаються об'єкт і предмет наукового пошуку, його мета, ставляться основні завдання для досягнення мети, розкривається теоретико-методологічна база і наукова новизна дослідження, теоретична і практична значимість отриманих результатів. Зазначено форми апробації результатів дисертаційного дослідження, наводиться інформація про публікації дисертанта.

У першому розділі дисертації "Християнські та мусульманські концепти війни і миру: джерела та історіографія" розкриваються принципи і методи проведеного дослідження, класифікуються за ракурсами наукові розвідки з проблем війни і миру. Окреслено джерельну базу дисертації і матеріал дослідження. Проаналізовано історію дослідження концепцій війни і миру в християнстві та ісламі в релігієзнавчо-філософському аспекті. В українському релігієзнавстві до вивчення проблем війни і миру зверталися А.Колодний (визначення сутності і з'ясування особливостей сучасного богослов'я миру; етизація і містифікація проблем війни і миру в сучасному православ'ї), П. Яроцький (есхатологічний вимір), В. Лубський (проблеми війни і миру в історії теології і в сучасній релігійній ідеології). Релігієзнавчі праці радянських часів відзначаються заідеологізованістю та містять упередження щодо окремих релігій, релігії загалом чи певних ідей (пацифізм, капеланство). У розділі подано огляд богословських, релігієзнавчих, філософських, політологічних, соціологічних праць, що стосуються проблем військового протистояння і мирного співіснування в християнській і мусульманській традиціях, вітчизняних (А.Колодний, В.Єленський, М.Кирюшко, В.Лубський, О.Саган, О.Бучма, Л.Филипович, І.Арзуманов, Н.Пророченко, В.Судакова) і зарубіжних (М.Степанянц, Г.Джемаль, А.С.Хумуд, Дж.Янг, Дж.Лінч, Г.Геллей, P.Cunningham, L.Davis, E.Egan, J.L.Esposito, B.Lewis, J.-R.Milot, F.Abdul Rauf, Abu'-A'la Mawdudi, Sayyid Qutb) авторів. Відмічаючи пожвавлення інтересу українських