LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Освітня діяльність духовенства Полтавської єпархії (XIX - початок XX ст.)

23


ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО




Федоренко Світлана Анатоліївна



УДК 94 (477): 261.5



ОСВІТНЯ ДІЯЛЬНІСТЬ ДУХОВЕНСТВА

ПОЛТАВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ

(ХІХ – ПОЧАТОК ХХ СТ.)



Спеціальність07.00.01 – історія України



АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук






Черкаси – 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі історії України Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Міністерства освіти і науки України


Науковий керівник: доктор історичних наук, професор

УТКІН ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ,

Міжнародний Соломонів університет (м. Київ),

завідувач кафедри історії


Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор

КИРИДОН АЛЛА МИКОЛАЇВНА,

Київський міжнародний університет,

професор кафедри міжнародних відносин та

зовнішньої політики

кандидат історичних наук, доцент

ДРАЧ ОКСАНА ОЛЕКСАНДРІВНА,

Черкаський національний університет

імені Богдана Хмельницького,

доцент кафедри історії та етнології України


Захист відбудеться "25" червня 2008 р. о 13 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 73. 053. 01 у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького за адресою: 18031, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 81, кім. 211.


З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (18031, м. Черкаси, вул. Університетська, 22).


Автореферат розісланий "23" травня 2008 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат історичних наук, доцент Корновенко С. В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Зі здобуттям Україною державної незалежності розпочалася переоцінка важливих подій української історії, зокрема ролі та внеску православної церкви в розбудову держави і нації, відновлення авторитету національних духовних цінностей, їх впливу на світоглядні орієнтації людей, відмови від стереотипів абсолютного заперечення значного внеску духовенства у вітчизняну культуру.

Формування громадянської свідомості, патріотизму, відновлення історичної пам'яті народу неможливі без духовного відродження, важливу складову якого становить освіта, виступаючи вирішальним компонентом всебічного розвитку особистості та держави. Для успішного розв'язання сучасних освітянських проблем варто ретельно проаналізувати історичний досвід, який дозволяє об'єднати на практиці позитивні досягнення минулого та передові тенденції сучасної наукової й педагогічної думки. У зв'язку з цим освітня робота духовенства в ХІХ – на початку ХХ ст. привертає дедалі більшу увагу істориків.

Відтворити цілісну картину діяльності, місця та значення українського православного духовенства в освітньо-культурному розвитку України покликані дослідження, які висвітлюють специфічні риси організації освіти в окремих регіонах. Актуальність дослідження обраної нами теми зумовлена тим, що у вітчизняній історіографії, насамперед регіональній, освітня діяльність духовенства не знайшла свого достатнього відображення. Тема дисертації дозволяє розкрити один із недостатньо вивчених аспектів діяльності православного духовенства Полтавської єпархії в ХІХ – на початку ХХ ст., зокрема у сфері духовної освіти (на прикладі функціонування семінарії як середнього духовного навчального закладу та духовних училищ як початкових духовних навчальних закладів) та початкової народної освіти (на прикладі церковнопарафіяльних шкіл та шкіл грамоти). Організація системи освіти набула пріоритетного значення в релігійно-просвітницькій діяльності православного духовенства Полтавського краю, мала свої особливості. Таким чином, обрана для дослідження тема має наукове, загально-гуманітарне, культурно-освітнє значення, що й обумовлює її актуальність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно наукової проблематики кафедри історії України Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка „Християнські конфесії в культурно-історичному просторі України (ХVІІІ – ХХ ст.)" (номер державної реєстрації 0100U001531).

Об'єктом дослідження є система освіти православної церкви в Полтавській єпархії в ХІХ – на початку ХХ ст.

Предметом дослідження є комплекс заходів духовенства Полтавської єпархії в царині освіти. Спектр пошуку спрямовано на вивчення діяльності духовних навчальних закладів (семінарії та училищ) і церковних шкіл (церковнопарафіяльних та шкіл грамоти).

Хронологічні межі дослідження охоплюють ХІХ – початок ХХ ст. Нижня хронологічна межа обумовлена виокремленням Полтавської єпархії в окрему структурну одиницю церкви (17 грудня 1803 р.) та остаточним формуванням територіально-адміністративного поділу Полтавської губернії (27 березня 1803 р.), а також реформуванням духовної та світської освіти в Російській імперії. Верхня межа (1905-1907 рр.) визначається, з одного боку, першою демократичною революцією, яка відкрила нову сторінку в розвитку початкової освіти, з іншого – початком загального церковно-реформаційного руху, який виник під впливом демократичних настроїв і закликав до поступового скорочення мережі церковнопарафіяльних шкіл, появи „Тимчасової постанови про віротерпимість" (квітень 1905 р.) та останньої спроби реформування духовної освіти (з 1906 р.).

Територіальні межі дослідження. Опрацьовані матеріали стосуються території, яку в ХІХ – на початку ХХ ст. займала Полтавська єпархія. У відповідності з тогочасним адміністративно-територіальним поділом, межі єпархії збігалися з межами губернії. Церковно-адміністративна одиниця єпархії співпадала з територіально-адміністративною одиницею губернії – повітом, яких налічувалося 15 (Гадяцький, Зіньківський, Золотоніський, Кобеляцький, Костянтиноградський, Кременчуцький, Лохвицький, Лубенський, Миргородський, Переяславський, Пирятинський, Полтавський, Прилуцький, Роменський, Хорольський). Крім губернського та 14 повітових міст, у єпархії були два заштатних міста – Градизьк та Глинськ.

Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу історіографії, джерельної бази комплексно розкрити діяльність православного духовенства щодо розвитку духовної та народної