LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Основоположні принципи філософії історії у творчості Августина Блаженного

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА



ПОЦЮРКО ОЛЕГ ЮРІЙОВИЧ




УДК 1 (091) "04/14" (092) Августин: 276





ОСНОВОПОЛОЖНІ ПРИНЦИПИ ФІЛОСОФІЇ ІСТОРІЇ У ТВОРЧОСТІ

АВГУСТИНА БЛАЖЕННОГО





Спеціальність 09.00.05. − історія філософії





Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук







Львів 2008


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі історії філософії філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.


Науковий керівник: кандидат філософських наук, доцент

КОНДЗЬОЛКА Володимир Володимирович,

доцент кафедри історії філософії

Львівського національного університету

імені Івана Франка


Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор

БИЧКО Ігор Валентинович,

професор кафедри історії філософії

Київського національного університету

імені Тараса Шевченка


кандидат філософських наук, доцент

ПАСЛАВСЬКИЙ Іван Васильович,

провідний науковий співробітник Інституту українознавства

імені І. Крип'якевича НАН України



Захист відбудеться "5" червня 2008 р. о 12:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.02 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Університетська, 1, ауд. 301.


З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79005, м. Львів, вул. Драгоманова, 5.


Автореферат розіслано "24" квітня 2008 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 35.051.02

кандидат філософських наук, доцент О. Б. Сінькевич

Актуальність теми. Сьогодні очевидним є той факт, що національні цивілізації формуються і самоутверджують себе у світовому культурно-історичному просторі, завдяки постійному впливу інших культурних світів. Тобто вітчизняна національна самосвідомість постійно повертається до світового духовного досвіду, рефлектує над ним, що значною мірою слугує її власному становленню та самоутвердженню. Це особливо стосується і тих її творців, котрі своєю діяльністю та генієм творили своєрідні "універсалії культури", які стали для людства тим спільним духовним джерелом, з якого черпала і черпає сьогодні животворні ідеї й українська національна культура.

Августин Блаженний − одна з найяскравіших історичних постатей, котра залишила дуже помітний слід у культурному та духовному житті людства. Його філософсько-релігійні творіння справляють і нині відчутний вплив на сучасність, зокрема, на розвиток філософії, теології, історії, моралі тощо. Августину присвячена чимала кількість науково-дослідницька література. Проте, не всі аспекти його творчості достатньо висвітлені. Для нас Августин цікавий головно своїми історіософськими рефлексіями, котрі фактично відкривають першу сторінку філософії історії, написаної в епоху середньовіччя. У вітчизняній науково-філософській літературі названий аспект доктрини мислителя фактично зовсім не з'ясовано, що актуалізує наш науковий пошук і робить його новаторським.

Виходячи з цього ми і конкретизували тему нашої дисертаційної роботи, виокремивши безпосереднім об'єктом її дослідження історіософські ідеї у доктрині Августина Блаженного. У подібному ракурсі зазначена проблема у вітчизняній дослідницькій літературі практично не досліджена. Її ж сучасне осмислення та вирішення слугуватиме як конкретному вивченню цієї важливої сторінки світової філософії, так і глибшому науковому розумінню цілої низки проблем вітчизняної філософії, зокрема історіософських ідей. Актуальність наукового пошуку у цьому напрямі є важливою ще і тому, що завдяки подібним рефлексіям відкривається пряма можливість розширити та уточнити понятійний апарат української філософії, привести його у відповідність із духовним філософським досвідом минулого, з теоретичними надбаннями світової філософії. Тут також криється можливість і осмислення загальних закономірностей духовно-інтелектуального розвитку людства, у тому числі й вітчизняної філософської думки.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконується відповідно до теми науково-дослідної роботи кафедри історії філософії Львівського національного університету імені Івана Франка: "Концептуальні засади філософської думки в Україні: історія та сучасність" (номер державної реєстрації – 0107U007416). У дисертації досліджується спектр філософсько-історичних, культурологічних, соціально-філософських проблем розвитку історичного процесу, аналізуються мотиваційні й ментальні аспекти психології діяльності людей та окремих особистостей.

Ступінь наукового опрацювання проблеми. Основоположні принципи філософсько-релігійної доктрини Августина, як свідчить аналіз дослідницької літератури, опрацьовані багатьма дослідниками, серед яких: А.Х. Армстронг, А.В. Ахутін, В. Беліков, Н.А. Бєрдяєв, В.В Бичков, А.А. Гаджикурбанов, Р. Гейнзман, М. Гєрьє, Б.Л. Губман, К. Кремона, С.А. Лозниця, Р.А. Лошаков, А. Марру, С.С. Нєрєтіна, Т.А. Нестик, І.В. Попов. Проте всі вони лише незначною мірою, а деякі навіть і зовсім не стосуються аналізу та системного осмислення історіософських поглядів Августина. Це тим більш справедливо стосовно української літератури.

Дисертація є самостійним дослідженням. Наявні праці українських науковців торкаються лише окремих проблем і загальних положень Августина (І.В. Бичко, Б.І. Бичко, А.І. Пашук, І.В. Паславський, В.В. Кондзьолка, С.А. Лозниця, В. Остроухов та ін.). На жаль, прямої рефлексії та осмислення основоположних принципів філософії історії у творчості Августина у них немає. Тому своєю дисертаційною роботою автор якраз і намагається заповнити цю прогалину.

Методологічні основи дослідження.В якості інструменту наукового пошуку в дисертації були використані різні методи, серед яких широке застосування отримали методи історичного та логічного аналізу. Перший з них дав можливість окреслити в історичних рамках середньовічної філософії, місце філософії Августина у тогочасному духовно-філософському просторі. Логічний метод слугував цілісному теоретичному відтворенню в головних та визначальних рисах сутності історіософської проблематики Августина і її історичну значущість у подальшому становленні філософії історії.

У роботі також використано аксіологічний підхід, на основі якого аналізуються шляхи суспільної трансформації через спектр культурних та релігійних цінностей; герменевтичного підхід, за допомогою якого досліджується логіка інтерпретації Августином історичного процесу. У дисертаційній роботі використовується також аналектичний підхід (його суть визначається законом схожості), який августиністи протиставляють неоплатонівській теорії діалектики.

У роботі представлені також загальнонаукові методологічні принципи, серед яких: принцип історизму, що дав змогу простежити генезу філософсько-історичних поглядів Августина; системний принцип, що забезпечив розгляд філософії історії