LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Основоположні принципи філософії історії у творчості Августина Блаженного

Августина як цілісного й багатогранного явища; принцип об'єктивності та світоглядного плюралізму, які уможливив неупереджений підхід до поглядів ученого. В інструментарій дослідження входило опрацювання філософської спадщини Августина, її фактажу, його осмислення шляхом аналізу і синтезу.

Метою дисертації є історико-філософський аналіз історіософської проблематики у творчості Августина, осмислення головних засад і принципів філософії історії мислителя та розкриття її практичної значущості для подальшого розвитку світової філософії.

Для реалізації зазначеної мети поставлено наступний комплекс завдань дисертаційного дослідження: з'ясувати витоки й сутність процесу становлення світоглядної та методологічної аксіоматики філософії історії в Августина внаслідок розкриття логіки інтерпретації основних історіософських проблем; - Здійснити аналіз історіософських поглядів Августина на основі його головних праць; - Розкрити функціонування і суть засадничих філософських і світоглядно-методологічних ідей у концепції філософії історії Августина у плані осмислення законів та закономірностей історичного процесу, сенсу історії, співвідношення багатьох факторів у суспільно-історичному процесі. Систематизувати його філософсько-історичні ідеї. Обґрунтувати цілісність концепції філософії історії мислителя на основі аналізу світоглядно-методологічних підходів до інтерпретації суспільно-історичного процесу. З'ясувати особливості антропоцентричної (античної) та теоцентричної (середньовічної) концепцій та порівняти їх з положеннями філософії Августина. Проаналізувати особливості впливу віровчення Августина на інтерпретацію проблем відносин між особою і суспільством з погляду субординації світської влади (яко тимчасової) стосовно влади духовної. Визначити місце Августина у генезі ідей християнської філософії.

Об'єктом дослідженняє філософія історії Августина Блаженного.

Предметом дисертаційного дослідження є основоположні принципи та засади філософії історії Августина Блаженного.

Наукова новизна дисертаціїполягає в тому, що у ній концептуально узагальнено та проаналізовано основні історіософські ідеї у доктрині Августина Блаженного, котрі визріли і були розвинуті у руслі його загальних теолого-філософських рефлексій. У результаті історико-теоретичного аналізу концепції філософії історії Августина обґрунтовано й отримано низку узагальнень та положень, які мають наукову новизну і виносяться на захист:

  • доведено, що Августин Блаженний у рамках християнського світогляду і на основі власної концепції часу створив перше цілісне вчення філософії історії, змістом якого стали проблеми походження людства, його земної історії та кінцевої мети історичного процесу;

  • встановлено, що визначальними принципами філософії історії Августина Блаженного стали: 1) принцип єдності історії людства та загального звязку історичних явищ; 2) принцип еволюційного характеру історичного процесу як поступального розвитку людства в його історичному русі та перспективі;

  • розкрито філософсько-релігійні засади історії людства (поліфакторність історії, амбівалентність історичного розвитку, теоцентричний гуманізм) як цілісного процесу в історіософській концепції Августина;

  • підтверджено, що Августин Блаженний обгрунтував засади філософсько-релігійної концепції історії, в якій перебіг історичних подій спрямовується промислом Божим до певної окресленої провидінням мети;

  • показано, що ідея Провидіння в історіософських поглядах Августина є принципом, що забезпечує усунення хаосу в історичному процесі і слугує законом упорядкування історичного розвитку, що має свій початок і кінець;

  • доведено, що в історіософських поглядах Августина чільне місце займає концепція свободи волі, згідно з якою людина є вільним і морально відповідальним суб'єктом історичного процесу.

Теоретичне значення дисертаційної роботи полягає в тому, що в ній систематизовано історіософські погляди Августина, здійснено теоретичний аналіз його концепції філософії історії як системи та досліджено загальні передумови її формування і розвитку

Практичне значенняотриманих результатів. Теоретичні узагальнення, конкретний матеріал, подані на сторінках дисертації, уможливлюють перегляд та збагачення усталених концепцій як світової, так і вітчизняної філософії. Методологічні висновки, зроблені в дисертації, безпосередньо стосуються загальних світоглядних питань, а тому можуть бути використані широким колом вітчизняних спеціалістів – філософів, істориків, культурологів, політологів і психологів. Концептуальний, методологічний та фактологічний матеріал дисертаційного дослідження може бути впроваджений і використаний у курсах історії філософії, соціальної філософії, філософії історії, етики, а також у спецкурсах. Слід зазначити, що висновки даної роботи можуть бути використані для збагачення української філософської думки філософською спадщиною Августина. Загалом результати роботи можуть слугувати і давати можливість з'ясувати численні проблеми української та європейської філософії історії.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації, отримані автором особисто, були апробовані в одинадцяти наукових публікаціях, з-поміж яких п'ять - у фахових виданнях, визначених ВАК України. Ключові тези оприлюднювалися на восьми конференціях і семінарах місцевого, всеукраїнського та міжнародного рівнів:

Всеукраїнська наукова конференція студентів філософів "Діалектика духовних процесів - 3" (Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 15-18 квітня 2004 р.); 16 - ті міжнародні Людинознавчі філософські читання "Гуманізм. Людина. Цінності" (Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 8-10 жовтня 2004 р.); Міжнародна наукова конференція"Дні науки філософського факультету - 2005". (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 26 - 27 квітня 2005 р.); 17 - ті міжнародні Людинознавчі філософські читання. "Гуманізм. Людина. Мова" (Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 14-16 жовтня 2005 р.); Міжнародна наукова конференція "Дні науки філософського факультету - 2006". (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 12 - 13 квітня 2006 р.); Звітні наукові конференції. Львівського національного університету імені Івана Франка (секція філософських наук; 11 лютого 2004 р.,16 лютого 2006 р., 11 лютого 2007 р.).

Структура дисертації і послідовність викладу матеріалу зумовлена логікою висвітлюваних проблем, яка випливає з плану, мети та завдань дослідження. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, кожен з яких завершується висновком, і загальних висновків дисертаційного дослідження (всього 171 сторінка основного тексту) та списку використаної літератури (184 найменування на 16 сторінках).


Основний зміст дисертації

У вступі,обґрунтовано актуальність обраної теми, сформульовано мету і головні завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи. Подано дані про апробацію результатів дослідження, його зв'язок із науковими темами і програмою кафедри історії філософії Львівського національного університету імені Івана Франка.

У першому розділі"Історіографія та джерельна основа дисертаційного дослідження" проаналізовано українські та зарубіжні джерела, в яких висвітлено проблему основоположних принципів філософії