LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Особливості релігійної політики в Криму в 30-ті роки XX століття: уроки історії

Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ
155

по-іншому – «мектебе-саніє» («школа другого типу»). І хоч друге визначення, – на думку В.Ю. Ганкевича,
– правильніше, однак, закріпилася назва «мектебе-руштіє» [8].
У квітні 1905 року члени правління «Кримського благодійного товариства в м. Сімферополі для допо-
моги бідним кримським татарам» на чолі з І. Муфтій-заде звернулися до таврійського губернатора В.Ф.
Трепова з проханням дозволити спорудження будинку для мектебе-руштіє за поданим планом і коштори-
сом. Крім цього, вони просили виділити з вакуфних капіталів суму в розмірі 8148 карбованців.
Подану документацію за розпорядженням губернатора було розглянуто і затверджено будівельним
відділенням Таврійського губернського Правління. Потім, на вимогу Особливої комісії про вакуфи таврій-
ський губернатор Є.М. Волков 16 червня 1905 року представив відповідну документацію на розгляд Депа-
ртаменту духовних справ іноземного сповідування Міністерство внутрішніх справ, в якій говорилося про
надання коштів на будівництво навчального закладу. Є.М. Волков мотивував це тим, «що будівництво та-
кого училища бажано в інтересах поширення серед кримських татар російської мови та підготовки дітей
до вступу в загальні російські навчальні заклади» [9].
Висновки. Необхідно підкреслити, що величезний просвітянський досвід, якого набув І. Муфтій-заде,
дуже вплинув на розвиток національної культури кримських татар кінця ХІХ – початку ХХ ст. Його орга-
нізаторський талант і невгамовна енергія сприяли корінним змінам у структурі Сімферопольської татарсь-
кої вчительської школи. З другого боку, саме він стояв біля джерел створення і розвитку Сімферопольсь-
кого мектебе-руштіє. І. Муфтій-заде активно боровся за його збереження, розуміючи важливість переходу
кримськотатарської системи освіти від конфесійної до національно-світської. Йому вдавалося знаходити
джерела для фінансування цих навчальних закладів і спрямовувати їх у потрібне русло. По суті, подвиж-
ницька діяльність І. Муфтій-заде сприяла появі національно свідомої кримськотатарської молоді. А його
конкретна просвітянська робота істотно змінила систему народної освіти кримськотатарського народу кі-
нця ХІХ – початку ХХ ст.

Источники и литература

1. Ганкевич В.Ю. Очерки истории крымскотатарского народного образования. (реформирование этно-
конфессиональных учебных заведений мусульман в Таврической губернии в ХІХ – начале ХХ века). –
Симферополь: Таврия, 1998. – C. 85.
2. Ганкевич В.Ю. Очерки истории крымскотатарского народного образования. (реформирование этно-
конфессиональных учебных заведений мусульман в Таврической губернии в ХІХ – начале ХХ века). –
Симферополь: Таврия, 1998. – C. 86.
3. Аирчинская Р. Муфтий-заде и меценаты // Голос Крыма. – 1997. – 10 января. – № 2.
4. Постановления Евпаторийского ХХХІ очерезного уездного земского Собрания. 28 – 31 октября 1896 г.
и журналы заседаний Евпаторийского врачебного Совета за 1895 и 1896 гг. – Евпатория: Тип. М. Му-
рованского, 1897. – С. 121.
5. Постановления Евпаторийского ХХХІ очерезного уездного земского Собрания. 28 – 31 октября 1896 г.
и журналы заседаний Евпаторийского врачебного Совета за 1895 и 1896 гг. – Евпатория: Тип. М. Му-
рованского, 1897. – С. 121 – 122.
6. Постановления Евпаторийского ХХХІ очерезного уездного земского Собрания. 28 – 31 октября 1896 г.
и журналы заседаний Евпаторийского врачебного Совета за 1895 и 1896 гг. – Евпатория: Тип. М. Му-
рованского, 1897. – С. 122.
7. Постановления Евпаторийского чрезвычайного уездного земского Собрания 30-го апреля 1909 года и
XLIV очередного, того же года 25 – 29 сентября с приложением протоколов заседания Евпаторийских
уездных врачебного и ветеринарных Советов за 1909 год. – Евпатория: Типография М.Л. Мурованско-
го, 1910. – С. 28 – 29, 139 – 140.
8. Ганкевич В.Ю. Очерки по истории крымскотатарского народного образования (Реформирование этно-
конфессиональных учебных заведений мусульман Таврической губернии ХІХ – начала ХХ вв.). –
Симферополь: Таврия, 1998. – С. 124.
9. Кричинский А. Очерки политики Российского царизма на окраинах. Часть вторая: К истории борьбы с
просвещением и культурой крымских татар. (С приложением секретных документов). – Баку: Изд-во
тюркского культурно-просветительского отдела Азербайджанского Союза п/о «Кооперация», 1920. –
С. 59.

Рибак І.В.
ОСОБЛИВОСТІ РЕЛІГІЙНОЇ ПОЛІТИКИ В КРИМУ В 30-ТІ РОКИ XX
СТОЛІТТЯ: УРОКИ ІСТОРІЇ


Сучасне життя піддає людей надзвичайно складним випробуванням. В результаті духовне прозрівання
є неможливим. Цьому навчає нас історія предків, історичні уроки, які набуті ними.
Мета статті полягає у тому, щоб на основі аналізу досвіду взаємовідносин радянських органів влади і
православної церкви в Криму в 30-ті роки двадцятого століття визначити особливості, історичні уроки, які
належить врахувати співвітчизникам в сучасних умовах життя – умовах духовного відродження.
Актуальність вивчення особливостей релігійної політики 30-х років полягає в тім, що вона є віддзер-
каленням тих подій в сучасному житті, так наші співвітчизники в сучасних умовах життя (порівняно з
життям тридцятих років) попали в іншу крайність, від якої теж страждають. Наприклад:
156
Рибак І.В.
ОСОБЛИВОСТІ РЕЛІГІЙНОЇ ПОЛІТИКИ В КРИМУ В 30-ТІ РОКИ XX СТОЛІТТЯ: УРОКИ ІСТОРІЇ

в 30-ті роки бурно проводилася індустріалізація країни. В 90-ті роки промисловість була фактично
зруйновано, а люди як в 30-ті, так і в 90-ті роки від такого відношення до індустрії страждали;
в 30-ті роки форсовано проводилася колективізація сільського господарства. В 90-ті же роки було
створено всі необхідні умови, щоб розвалити колективні господарства. Люди знову ж таки від прове-
дених заходів страждали і страждають;
в 30-ті роки високими темпами проводилася культурна революція, мета якої замикалася державним
коридором. Культура в сучасних умовах орієнтується на перебудову системи освіти, керуючись ідея-
ми заходу або сходу, при цьому нехтуються свої національні коріння;
в 30-ті роки розвиток народного господарства планувався на 5-ть й більше років. Сьогодні, навпаки,
безплановість, стихія, суєта охопила людей і вони знову страждають;
в 30-ті роки командно-адміністративна система подавляла всі демократичні засади. Сьогодні суспільс-
тво «захворіло» від надлишку демократії. В результаті в Україні виникло понад 100 політичних пар-
тій, біля 100 конфесій;
в 30-ті роки гинули тисячі, мільйони людей від репресій. Сьогодні гине багато людей від дикого само-
чинства, розгулу мафії, терору;
в 30-ті роки руйнувалися храми. В сучасних умовах храми відбудовуються і т.д.
Перераховані вище та інші заходи суспільного життя характеризуються полярністю дій і являють со-
бою крайнощі в політиці. Дані крайнощі приводили в минулому і приводять сьогодні співвітчизників до
надзвичайно складних наслідків. Життя бідою навчало в 30-ті роки, продовжує воно бідою навчати їх і в
сучасних умовах, правда, тільки уже з протилежного боку.
Сьогодні під тиском життєвих випробувань в суспільстві відбувається напружений пошук шляху до
виживання. Співвітчизники пам'ятають животворну силу історії, намагаються використовувати вітчизня-
ний досвід, навчатися у історії, враховувати уроки історії, щоб не повторювати помилок минулого.
Слід зазначити, що в сучасних умовах життя, все більше і більше вчених, фахівців мистецтва, пред-
ставників церкви, пересічних громадян приходить до висновку, що причини негативних наслідків поко-
яться в історичному минулому. Вони, перш за все, пов'язані з однобічністю суспільної свідомості, яка фо-
рмувалася на підвалинах комуністичної матеріалістичної ідеології – ідеології, котра абсолютизувала раці-
оналізм у науці, технічний прогрес і економіку в життєдіяльності, фізичне тіло як сутність людини. Разом
з тим матеріалістична ідеологія, вірусом якої заражено і сьогоденн