LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Особливості формування ментальних та релігійних структур в іудаїзмі (український контекст)

пов'язаних із розумінням процесу націотворення в українській філософській спадщині, що може скласти методологічну основу подальших етнорелігійних досліджень.

Практичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що воно може бути використане під час вирішення питань соціально-політичного та етнорелігійного змістів, які виникають у процесі суспільно-демократичного поступу української держави. Результати дослідження можуть бути використані в процесі написання підручників з історії релігії в Україні, історії філософії, релігієзнавства та філософії релігії, а також при читанні нормативного курсу „Релігієзнавство", а також при розробці спецкурсів для вищих навчальних закладів.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження оприлюднені автором у доповідях і повідомленнях на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, засіданнях круглих столів, семінарах, зокрема: "Формування історичного світогляду та громадянської позиції учнів на уроках історії України" (Київ, 2002), „VII Міжнародні Могилянські читання" (Київ, 2002), "Філософія права в Росії: Вітчизняна війна 1812 року і розвиток політичної культури" (Київ, 2002), засідання "круглого столу": "Українство у світовому етнокультурному просторі" (Київ, 2002), "Днях науки – 2001" філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Дисертація обговорювалась на засіданні кафедри релігієзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Впровадження результатів дослідження здійснювалось у формі наукових публікацій автора. Окремі положення автор опробовувала в межах спецкурсу "Історія хасидизму", який читався в Міжнародному Соломоновому університеті, а також при розробці лекцій "Сучасні релігії. Іудаїзм", "Людська суб'єктивність в філософії та психотерапії", які були прочитані у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

Структура дисертації зумовлена логікою побудови дослідження, що випливає з поставленої мети та основних завдань. Вона складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел який налічує 209 позицій, серед яких вісім - англійською мовою. У першому розділі розглядається проблеми розуміння феномену іудаїзму в історіографічних та філософсько-релігієзнавчих джерелах. Другий розділ присвячений аналізу уявлень про співвідношення релігійного та ментального в українській філософській думці, визначаються основні принципи, які стали основою для дослідження іудаїзму. Це дало змогу перейти вже в третьому розділі до з'ясування особливостей формування та взаємної зумовленості у формуванні метнальних та релігійних структур в іудаїзмі.

Повний обсяг дисертації(без списку літератури) – 180 сторінок.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ


У вступі обґрунтовується актуальність дисертаційного дослідження. Формулюються мета та завдання дисертації, визначаються новизна теми, теоретичне та практичне значення роботи. Викладені положення, що становлять наукову новизну та мають теоретичне та практичне значення.

У першому розділі "Аналітичний огляд літератури з іудаїки" здійснюється огляд підходів, які існують в сучасній філософії до проблем співвідношення ментальності та релігії, з'ясовуються основні поняття дисертаційного дослідження, що становлять його методологічну основу.

У першому підрозділі "Походження та зміст етнорелігійного феномену" підкреслюється те, що в процесі формування етносу людська спільнота реалізує власні цілі в актах життєдіяльності. Зміст цього процесу наповнюється через етичний, естетичний, релігійний та інші способи освоєння дійсності. Це розмаїття проявів процесу життєдіяльності впливає на формування такого способу світосприйняття, який має безпосередній вплив на формування ментальності. На перших етапах існування людської спільноти процес життєдіяльності не диференціюється і всі її види існують синкретично. В цьому просторі буття фундується не тільки ментальність народу, нації, але й визначається своєрідність культури, яка, в свою чергу, стає втіленням ідей національної ідентичності. Знаходячись в просторі певної культури, особа засвоює певні стереотипи світосприйняття та світовідношення та прилучається до такого способу співбуття який традиційно регулюється певними стереотипами ментальності. Окрім стереотипів мислення у ставленні до оточуючого світу та надприродного, ментальність визначає й особливості національної ідеї, яка є певною "світоглядною рефлексією". З іншого боку, ідеї та уявлення, які були сформовані попередніми поколіннями, визначають не тільки стереотипи повсякденної поведінки і ставлення до буденності, але й також формують відношення до надприродного та підтримують певні релігійні уявлення та ідеї.

Дослідження сутнісних ознак іудаїзму вимагає звернення до доробку теоретичної спадщини вчених в галузі іудаїки, які особливо плідно працювали, починаючи з другої чверті ХХ ст. Однак слід зазначити, що перші наукові розробки в цьому напрямку велися вже на межі ХІХ-ХХ ст., зокрема істориками та етнографами, творчий доробок яких і сьогодні є предметом зацікавлення багатьох вчених сучасності. Тому дисертант звертається до огляду літературних джерел не обмежених рамками часу. Детальний аналіз літературного матеріалу дозволяє зробити висновок, що його можна умовно розділити на дві групи. Перша група джерел – це праці таких авторів, які перебувають на релігійних позиціях. Друга група - роботи вчених, які спираються на принцип позаконфесійності, саме вони виробили такий науковий підхід, який може стати підґрунтям для розробки методології, яка дозволяє розглядати феномен іудаїзму в рамках академічного релігієзнавства.

Такий умовний розподіл літературних джерел дозволив провести їх аналіз у відповідному підрозділі "Міфорелігієзнавчий та науковорелігієзнавчий тип інтерпретації феномену іудаїзму", присвяченому огляду літератури з іудаїки, яка висвітлює питання формування релігійних ідей та уявлень відповідно до традиційного для іудаїзму підходу.

Вивченням культурно-релігійної спадщини євреїв займалися А. Вронель, П. Полонський, А. Штайнзальц, А. І. Кук, Е. Фромм, Г. Фішман. На їх думку, іудаїзм є основою релігійно-національної культури євреїв, а головний зміст цієї культури полягає у наголошенні на зв'язку з надприроднім світом та утвердженням релігійних цінностей в повсякденному житті. Своєрідністю цілей, що визначає іудаїзм, є те, що вони торкаються духовного виміру буття людини. За визначенням П. Полонського, релігійні погляди в іудаїзмі регламентують життя віруючого єврея та наповнюють його змістом. Більшість релігійних дослідників іудаїзму зосереджували свою увагу саме на релігійній складовій єврейської культури надаючи їй першорядного значення, де такі утворення, як спільнота, суспільство, нація,