LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Особливості формування ментальних та релігійних структур в іудаїзмі (український контекст)

питання національної ідентичності та місця історії, релігії і культури в націєтворчому процесі. Т.Шевченко, І.Франко, М.Костомаров, М.Драгоманов, М.Грушевський, В.Липинський визначали культуру як сферу, в якій формується національна своєрідність народу.

На думку автора, дослідження всіх цих складових як підґрунтя національного буття є специфічною ознакою подальших наукових розробок українських вчених (О. Бершадського, О.Бочковського, В. Старосольського та ін.), які працювали в галузі академічної іудаїки. Вже на початку ХХ століття пріоритетними напрямками вітчизняних досліджень стає сфера духовного та духовні виміри буття національних спільнот.

У другому підрозділі другого розділу "Іудаїзм як засіб формування національної самосвідомості в творчості Ольгерта Бочковського" розглядається наукова спадщина О. Бочковського, який став фундатором сучасного соціально-політологічного напрямку в дослідженні націотворчого процесу. Сутність нації, вважав мислитель, можна осягнути тільки звертаючись до усвідомлення психологічних особливостей національної спільноти. Ці особливості яскраво представлені культурою, яка через мову транслює свої змісти від одного покоління до іншого, що дозволяє їй впливати на формування національної свідомості. В цьому зв'язку особливого значення набуває релігія як найдавніший прояв культури людства.

Аналізуючи феномен іудаїзму, науковець доходить висновку, що він повністю покривав собою культуру євреїв і був визначальним для формування "психічних", ментальних особливостей народу. В процесі суспільно-історичного поступу єврейська спільнота сформувала такий спосіб світосприйняття, який повністю підпорядковувався релігійній сфері. Саме релігія допомогла євреям зберегти власну національну автономію, що з часом стало підґрунтям для розвитку сучасної національної ідеї. Таким чином, О. Бочковський констатує, що зв'язок релігійного та національного у бутті єврейської спільноти є сталим а його усвідомлення можливе через аналіз емоційного аспекта. Окрім цього, важливим елементом національного буття є так званий "несвідомий елемент". "Генетичний" зв'язок між релігією та нацією дає нагоду грунтовніше досліджувати процеси, які відбуваються в житті єврейської національної спільноти, усвідомлювати їх і більш об'єктивно оцінювати.

В дисертації з'ясовується, що, звертаючись до питання про національну свідомість, О.Бочковський не зупинявся докладно на її аналізі, що лишило не вирішеним питання про роль духовної культури в процесі формування національної ментальності.

Третій підрозділ другого розділу "Володимир Старосольський та Лев Ребет про роль іудаїзму в формуванні національно-культурної своєрідності євреїв " присвячений розгляду феномену культури, яка впливає на формування національного самоусвідомлення. Формування індивідуальної свідомості та окремих психологічних прикмет відбувається шляхом безпосередньої причетності до так званої "колективної свідомості", що може втілюватися у форми національної свідомості, національного характеру, ментальності.

Засвоюючи певні культурні змісти, які зберігаються в просторі національної культури, людина має змогу не тільки користатися ними, але й впливати на їх обсяг і характер. Звертаючись до націобудуючих ознак релігії, мислителі підкреслювали, що хоча вплив релігії на формування націй у різних народів різний, все ж місце релігії в цьому процесі важко переоцінити. Національне почуття дуже часто може спиратися на релігійну приналежність або мати багато спільного з нею. Різні аспекти релігійних уявлень обґрунтовують певні національні ідеї. Серед вірувань, які притаманні тій чи іншій спільноті, важливе місце посідає переконання в наявності особливого історичного покликання, яке дозволяє надати членам спільноти можливість усвідомити свою спільну долю, спільну місію, спільне вище призначення. Культура, традиція, релігія, скристалізована національна ідея – є важливими складовими на шляху до націотворення та формують духовний вимір буття національної спільноти.

Приклад історії єврейського народу дозволив зробити висновок, що їх національна єдність збереглася завдяки ментальним проявам національної своєрідності. Спираючись на релігійні погляди та засоби виховання, євреї плекали єдність свого народу, і внаслідок цього особа засвоювала ті орієнтири, до яких зверталася протягом всього свого життя. Дисертант наголошує, що специфічною прикметою єврейства було те, що їх національна ідея включала принцип обов'язкової релігійної єдності.

У четвертому підрозділі другого розділу "Проблема "внутрішнього Я" та релігійних цінностей в творчості Олександра Кульчицького" аналізується процес формування етноментальності та її залежність від культуроутворюючих аспектів буття національної спільноти. Світосприйняття особистості, або ширше світогляд, є комбінацією знань про різноманітні аспекти буття. Особливістю світогляду є те, що він може розумітися як акт сприйняття, усвідомлення та переживання світу, а також як "вислід життєвого досвіду", тобто ментальності. Головною ознакою ментальності є те, що вона формувалася століттями, і тому її особливості можна відрізнити від індивідуальних психологічних своєрідностей. Цей підхід вимагає залучити до аналізу ментальності всі "оформлюючі чинники" (географічний, історичний, суспільний, культурний), що впливають на психічне життя людини та формують ментальність.

Персоналізм О. Кульчицького полягає в тому, що він розглядає індивідуальне буття та прояви індивідуальної психіки як підставу для аналізу ментальності нації. Вольові, прецептивні, емоційні та когнітивні процеси визначають своєрідність психічних станів та особливості світосприйняття. Перебуваючи на межі тимчасового та безмежного і вічного, людина здатна, на думку О. Кульчицького, через інтуїтивні настанови "налаштуватися" на трансцендентні виміри буття, серед яких значне місце посідають релігійні цінності. Зв'язок індивідуального буття та цінностей, що належать до сфери трансцендентного, частково знаходить свій вираз у культурі. Релігійні цінності, що продукуються спільнотою, мають певні особливості. Так, зокрема, вони вже володіють статусом буття, адже реалізуються в Богові та знаходять свій вираз у просторі духовної культури.

Дисертант підкреслює, що уявлення про "колективне несвідоме", тобто ментальність, яке було запропоноване О Кульчицьким, дозволяє аналізувати іудаїзм як феномен, що спирається на історичний "збірний досвід", який стає джерелом формування відносин між єврейською спільнотою та світом, який цю спільноту оточує. В дисертації доведено, що засади, на яких твориться єврейська національна ментальність умовно можна поділити на чотири групи. Перша, це - своєрідність національної культури, яка має ознаки "окремішності", друга - наявність лідерів, часто харизматичних. Третя група передумов пов'язана із певним соціальним розшаруванням