LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Особливості формування та трансформації релігійного міфу (релігієзнавчий аспект)


КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА











КОСТЮК ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ




УДК 291:291.13




ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ТА ТРАНСФОРМАЦІЇ РЕЛІГІЙНОГО МІФУ ( РЕЛІГІЄЗНАВЧИЙ АСПЕКТ )




Спеціальність 09.00.11. – релігієзнавство





Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук


















КИЇВ-2006



Дисертацією є рукопис.


Робота виконана на кафедрі релігієзнавства

Київського національного університету імені Тараса Шевченка.



Науковий керівник

доктор філософських наук, доцент

ПРЕДКО Олена Іллівна

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка,

кафедра релігієзнавства


Офіційні опоненти:

доктор філософських наук, професор

МАРЧЕНКО Олексій Васильович

Черкаський національний університет

імені Богдана Хмельницького,

завідувач кафедри філософії;


кандидат філософських наук,

ТОКМАН Володимир Валерійович

Національний інститут стратегічних

досліджень, головний консультант

відділу гуманітарної політики.


Провідна установа

Національний університет

"Києво-Могилянська Академія",

кафедра філософії та релігієзнавства, м. Київ.



Захист відбудеться "24" січня 2007 року о 10 годині

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.43 в

Київському національному університеті імені Тараса Шевченка: м. Київ-01033, вул. Володимирська, 60, ауд. 330.


З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

(01033, вул. Володимирська, 58).



Автореферат розісланий "18" грудня 2006 року.




Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.Ю. Смирнова



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Життя сучасного постіндустріального (інформаційного) суспільства засновано на процесах неперервного смислоутворення та смисловідтворення. Сутність відповідних процесів пов'язана із самою суттю сучасних західних і прозахідних державних утворень, яка полягає у спрямованості на постійну динаміку аксіологічних засад життєдіяльності як окремих індивідів зокрема, так і спільнот загалом. Сучасний світ перебуває у стані ідеологічних воєн на міжособистісному, міждержавному та цивілізаційному рівнях. Новітні релігійні рухи, ісламські радикальні організації, традиційні церкви, транснаціональні корпорації, міждержавні об'єднання займаються продукуванням власної системи цінностей, яка за допомогою різних видів місіонерства пропонується світу.

Даний процес особливо актуалізується в релігійній царині. Проблема релігійної нетолерантності все ще залишається симптоматичною для сучасного світу. У цьому контексті Україна не є винятком, оскільки в ній напруга міжконфесійних відносин залишається доволі високою. Звісно, відносини між традиційними українськими православними конфесіями не є небезпечно загостреними. Зазвичай взаємні агресивні дії відбувались чи відбуваються не через світоглядні протиріччя, а через питання майна, нерухомості. Проте функціонування харизматичних утворень і новітніх релігійних рухів пов'язано з підвищеною небезпекою деструктивних дій. У цьому випадку корені конфлікту можна віднайти в аксіологічних засадах віровчень релігійних організацій, які, у свою чергу, містяться в релігійних міфах і міфологемах. Саме міфи та міфологеми залишаються носіями смислоутворення в сучасному світі. Тому й дослідження витоків і процесів функціонування релігійних міфів уможливить розуміння перебігу й упередить багато складних міжрелігійних проблем.

Релігійний міф – це стрижень віровчення будь-якої релігії. Однак попри всю значущість даної проблеми вона й досі не стала предметом спеціального релігієзнавчого дослідження. Саме з'ясування сутності релігійного міфу призведе до глибшого розуміння становлення та розвитку релігійних традицій у формі соціальних інститутів.

Зазвичай спроби системного аналізу міфу носили, здебільшого, психоаналітичний (Е. Нойман, К. Юнг), структуралістський (К. Леві-Строс), соціологічний (Е. Дюркгайм, Б. Маліновський), феноменологічний (М. Еліаде, Р. Отто) характер. Проте дослідження феномену міфу саме в контексті релігійного процесу є не системними та доволі фрагментарними. Перш за все релігійна міфологія розглядається в контексті архаїчних вірувань, з яких дуже важко виокремити релігійну компоненту. Зокрема, для С. Токарєва релігійний міф – це виправдання культових дій архаїчної людини. Інші дослідники, наприклад, Б. Маліновський, взагалі не використовують термін релігійний міф, чим ототожнюють архаїчні та сучасні міфологічні комплекси. Саме тому є актуальним визначення категоріального статусу релігійного міфу, з'ясування передумов його становлення й особливостей функціонування.

У дисертаційному дослідженні автор спирається на класичні праці антропологів (Е. Тайлор, Б. Маліновський, Дж. Фрезер), наукові розвідки в царині історії релігії, доробок М. Еліаде, класиків гуманітарних наук радянської доби (О. Фрейденберг, С. Токарєв, І. Дьяконов, А. Лосєв), приділяється увага структуралістському погляду (К. Леві-Строс). Дослідження засновано на здобутках сучасних українських релігієзнавців: В. Лубського, В. Бондаренка, О. Сарапіна, Г. Середи, О. Марченка, Є. Харьковщенка, О. Предко, Л. Конотоп, П. Сауха, Т. Горбаченко, М. Заковича, П. Кралюка, Л. Кондратика, В. Токмана та інш. Принципове значення для розробки теми дослідження мають праці сучасних українських філософів: І. Бойченка, Л. Губерського, В. Горського, В. Гусєва, І. Добронравової, В. Ярошовця, Т. Ящук, В. Чуйка та інш. Також використовуються дані психологічної та соціологічної наук, і, звісно, особлива увага надається першоджерелам міфів (від архаїчних вірувань до світових релігій).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано в межах теми "Філософія