LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Особливості християнської поезії в Західній Україні 20 - 40-х років ХХ століття: мотиви, жанри, поетика (львівська група письменників "Логос")

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА




На правах рукопису



ГРОМ'ЯК Лілія Мирославівна



УДК 809.09 883.3(09)



ОСОБЛИВОСТІ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ

В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ 20-40-х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ:

МОТИВИ, ЖАНРИ, ПОЕТИКА

(ЛЬВІВСЬКА ГРУПА ПИСЬМЕННИКІВ "ЛОГОС")


10.01.01 - українська література




Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук






Львів - 2000Дисертацією є рукопис.Праця виконана на кафедрі теорії літератури і порівняльного літературознавства Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.


Науковий керівник: доктор філологічних наук, в.о.професора

Куца Ольга Павлівна,

Тернопільський державний педагогічний

університет імені Володимира Гнатюка,

в.о.професора кафедри теорії літератури

та порівняльного літературознавства.


Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Андрусів Стефанія Миколаївна,

Львівський національний університет

імені Івана Франка, професор;

кандидат філологічних наук, доцент

Хороб Степан Іванович,

Прикарпатський державний університет ім.Василя Стефаника,

завідувач кафедри української літератури.

Провідна установа: Дрогобицький державний педагогічний

університет імені Івана Франка,

Міністерство освіти і науки України,

м.Дрогобич, Львівська область.

Захист відбудеться 22 лютого 2000 р. о 12.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.06 при Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79001, м.Львів, вул.Університетська, 1.

З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Львівського національного університету ім.І.Франка (79005, Львів, вул.Драгоманова, 5).


Автореферат розіслано " 21 " січня 2000 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради З.М.Терлак

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Вплив християнства на духовне життя України загальновизнаний. Він особливо відчутний у художній літературі, в якій виділяють упродовж століть такий потужний струмінь, як християнську літературу в двох її розгалуженнях: літературу для потреб Богослужби і світську літературу, пройняту християнською мораллю, християнським світовідчуттям (І.Франко та ін.). Цю другу течію творили як богослови за освітою і родом діяльності, так і люди світські. З поглибленням колізій між християнськими конфесіями (православними і католиками), особливо після Берестейської унії (1596), художня література по-своєму реаґувала на ці процеси, що позначалося не тільки на мотивах, образності творів, а й на їх поетиці (Збірник праць Ювілейного Конгресу у 1000-ліття хрещення Руси-України). Тому цілком зрозуміло, що всі ці явища духовного життя завжди були предметом дослідження критиків та істориків літератури (Л.Білецький, О.Білецький, М.Возняк, М.Грушевський, М.Дашкевич, С.Єфремов, П.Житецький, М.Костомаров, П.Куліш, Б.Лепкий, М.Максимович, С.Маслов, О.Огоновський, М.Петров, І.Франко, Д.Чижевський та ін.). Проте за роки радянської влади, внаслідок здійснення політики "войовничого атеїзму", майже перервалася тяглість традиції, пов'язаної з творенням й осмисленням християнської літератури.

Зі зміною суспільно-політичної ситуації в Україні після 1991 року проблема належного поцінування духовного (передусім художнього) доробку церковних діячів, практикуючих священиків почала активно осмислюватися.

У поле зору дослідників за останні роки все частіше потрапляють християнсько-релігійні аспекти творчості українських письменників не тільки давнини (В.Крекотень, Б.Криса, О.Мишанич, Р.Радишевський та ін.), а й ХIХ-ХХ століть. Характерними з цього погляду є навчальний посібник В.Сулими "Біблія і українська література" (1998) та монографія І.Бетко "Біблійні сюжети і мотиви в українській поезії ХIХ - початку ХХ століття" (1999).

На жаль, у цих працях обминається "діалог" християнських літераторів, які належали до двох конфесій, не аналізується творчий доробок авторів, що свідомо плекали "католицьку літературу", пробували обґрунтувати необхідність такого поняття, визначити специфіку "католицької літератури" в Україні. Йдеться насамперед про львівську групу "Логос" (1922-1939).

Все це й зумовило актуальність розробки теми дисертації "Особливості християнської поезії в Західній Україні 20-40-х років ХХ століття: мотиви, жанри, поетика (львівська група письменників "Логос"). Обмеження названим реґіоном пояснюється тим, що саме тут творилася, видавалася католицька література, виходили періодичні видання ("Поступ", "Дзвони"). Зосередження переважно на поетичному доробку провідних членів "Логосу" випливає з великого обсягу майже не вивченої, а то й зовсім не відомої їхньої спадщини.

Стан дослідження обраної теми. Творчість письменників групи "Логос" привернула увагу поточної літературної критики відразу після публікацій перших книжок. Вони рецензувалися передусім у "Поступі" - журналі, який видавали "логосівці".

Якщо критики з рядів однодумців були до членів "Логосу" толерантно-аналітичними, то ідейно-естетичні опоненти реагували, зрозуміло, на їх твори інакше. Так, В.Бобинський 1924 року в журналі "Нова культура" опублікував коротку рецензію-фейлетон, де за предмет оцінки взяв збірки О.Петрійчука (О.Моха) "Про це, що люблю я", С.Семчука "Метеори" і Меріяма (Г.Лужницького) "Вечірні смутки", які побачили світ того ж року. Відгук був блискавичний, але іронічно-нищівний 1. Більшою об'єктивністю вирізнялися статті М.Гнатишака 2 і Є.Ю.Пеленського 3.

Найґрунтовнішу працю про платформу і творчість діячів "Логосу" до 1941 року написав Т.Коструба, який розглянув історію становлення християнської літератури, засади виділення в окремий напрям "католицької літератури", на широкому світовому тлі охарактеризував творчий доробок кожного "логосівця" в українському історико-культурному контексті. Тут зустрічаються промовисті судження і високі оцінки, хоча також не абсолютизовані 4.

Протягом наступних 50 років про діячів цього літературного об'єднання в УРСР навіть не згадували. Зате їхні твори виходили друком в Німеччині, США, Канаді, Бразилії. Про них писали українські дослідники в західній діаспорі: Я.Грицков'ян, В.Луців, В.Янів про В.Мельника; К.Андрусишин, Яр Славутич про С.Семчука; Я.Грицков'ян, Д.Донцов, Л.Рудницький про Г.Лужницького. Однак і вони не дали повної характеристики, системного аналізу творчості бодай чільних представників "Логосу". Найбільше зробив д-р