LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Особливості християнської поезії в Західній Україні 20 - 40-х років ХХ століття: мотиви, жанри, поетика (львівська група письменників "Логос")

Василь-Орест Луців (США), редагуючи і публікуючи книги поетичної (1977) і прозової (1983) спадщини В.Мельника. До кожної з них він додав свої короткі передмови. Професор Леонід Рудницький (США), спираючись на архів Г.Лужницького, надрукував дві праці про його драматургію та поезію в Записках НТШ (1992, 1995). Д-р Ярослав Грицков'ян (Польща) загальну характеристику творчості логосівців зробив у польському (1990) та українському (1995) варіантах статті. У вище названих публікаціях містяться принагідні міркування з приводу окремих творів або збірок.

Оглядовий характер мають і праці українських літературознавців, які після 1990 року зверталися до спадщини письменників-католиків, - О.Веретюк, М.Ільницького, Т.Салиги, С.Хороба. Нарешті об'єднання "Логос" та його членів згадано в "Історії української літератури ХХ століття. Книга перша" в контексті літературного життя 20-30 рр.

В Україні почали перевидаватися твори Г.Лужницького (драматургія, проза) і В.Мельника (поезія, есе, повість "Верховинець"). Опублікованих за кордоном книг логосівців у бібліотеках України немає.

Необхідність глибшого вивчення діяльності і творчості логосівців актуалізують розбіжності в поглядах на саме явище "католицької літератури", новий розвиток української літератури на засадах християнської моралі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося в межах комплексної теми "Історія та поетика еміґраційної української літератури", яку розробляє група літературознавців Тернопільського державного педагогічного університету ім. В.Гнатюка. Тема і план-проспект дисертації схвалені на засіданні бюро науково-координаційної ради з проблеми "Класична спадщина та сучасна художня література" при Інституті літератури ім. Т.Шевченка НАН України 27 березня 1997 року.

Мета і завдання дослідження. Метою цієї дисертації є характеристика своєрідності християнської поезії в Західній Україні періоду 20-40 рр. ХХ ст. на матеріалі творчості членів львівської письменницької групи "Логос", визначення її місця і ролі в духовному житті українців. Для реалізації мети ставились такі завдання:

- виявити й описати першодруки найактивніших поетів групи "Логос";

- докладно вивчити мотиви, жанрову систему, поетику В.Мельника та С.Семчука у контексті "католицької літератури";

- відтворити і проінтерпретувати ідейно-естетичні засади програми львівських логосівців, співвіднести їх з принципами теоретиків "католицької літератури" в Європі 30-50-х рр. ХХ століття;

- підготувати до друку виявлені при цьому рукописи, передати їх на збереження до державних архівів.

Предметом дослідження є львівські журнали "Поступ", "Дзвони"; збірники "Життя і Слово", "Правда", які видавав О.Мох на еміґрації; поетичні збірки В.Мельника-Лімниченка, С.Семчука, О.Петрійчука (Моха), Г.Меріяма-Лужницького; літературно-критичні та теоретичні праці М.Гнатишака, Я.Гординського, П.Ісаїва, Т.Коструби, О.Моха (С.Лишкевича, Араміса), К.Чеховича.

Об'єктом осмислення буде український християнський творчий доробок міжвоєнного періоду в його міжконфесійних організаційних формах, діалогічних виявах та екуменічному прямуванні.

Теоретичною основою такого дослідження є осмислена з позицій об'єктивного історизму філософія персоналізму і неотомізму марітенівського варіанту, яка інспірувала естетичні рефлексії теоретиків "католицької літератури" і пошуки відповідних критеріїв у літературній критиці. З українських надбань беремо до уваги праці М.Гнатишака, Я.Гординського, Г.Костельника, Т.Коструби, О.Кульчицького, О.Моха, І.Назарка, С.Сабола (Зореслава), К.Чеховича, Д.Чижевського, В.Яніва. Із зарубіжних джерел - дослідження Мірче Еліаде "Сакрум і профанум", праці польських літературознавців С.Скварчинської, С.Савіцького, колективну двотомну монографію "Udzial tworczosci katolickiej w dzisiejszej literaturze swiata (Місце і роль католицької творчості в сучасній світовій літературі" (Краків, 1935).

Загальнофілософські засади персоналізму і неотомізму, осмислені з позицій об'єктивного історизму, опосередковуються в цій праці теорією інтертекстуальності, в поєднанні з якою виступають методологічною основою дослідження. При цьому провідним є принцип історизму, використовуються описовий, історико-генетичний, естетико-функціональний та типологічний методи дослідження.

Новизна дисертації полягає в тому, що в ній вперше в українському літературознавстві дається повний монографічний аналіз творчості католицьких письменників групи "Логос", відтворюється і піддається критичному осмисленню українська версія концепції "католицької літератури", вводяться в науковий обіг маловідомі для сучасників праці і твори українських авторів, прихильників цієї концепції, виявлено, враховано рукописи і неопубліковані поезії В.Мельника.

Практичне значення результатів дослідження зумовлюється тим, що вони заповнюють значну прогалину в історії української літератури, пов'язану з існуванням та недостатнім осмисленням літератури католицької орієнтації, можуть бути використані як в академічному літературознавстві, так і в шкільних курсах краєзнавства, літератури рідного краю (у Львівській, Тернопільській та Івано-Франківській областях), при читанні спецкурсів означеної тематики у вузах.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації висвітлювалися на звітно-наукових конференціях Тернопільського державного педагогічного університету в 1997-1999 роках, а також на міжреґіональній науковій конференції "Українська еліта: минуле, сучасне, майбутнє" (Тернопіль, 1996), міжнародних наукових конференціях: "Українська філологія: школи, постаті, проблеми" (Львів, 1998), "Українське культурне життя на землях II Речіпосполитої" (Варшава, 1999).

Дисертація обговорена на спільному засіданні кафедр теорії літератури та порівняльного літературознавства та історії української літератури Тернопільського державного педуніверситету ім. В.Гнатюка.

Публікації. У процесі праці над дисертацією упорядковано й опубліковано дві книги Василя Мельника-Лімниченка: "Віднайти себе в житті" (1997) з передмовою дисертантки, "Релігія і життя" (1999) з нашою післямовою, а також надруковано 6 статей у фахових виданнях ВАК України.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, 4-х розділів, висновків, списку використаних джерел (181 позиція). Повний обсяг дисертації 190 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтована актуальність обраної теми, охарактеризований стан її наукової розробки, сформульовані мета, завдання дослідження; окреслені теоретико-методологічна база, новизна і практичне значення основних положень праці.

Перший розділ - "Історико-літературний контекст творчості та