LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Паломництво до святих місць України (на матеріалах Кримського регіону)

конфесій.

Мета дисертації конкретизується в таких дослідницьких завданнях:

- дослідити поняття „священне" як основний елемент релігійного комплексу і проблему сакралізації людиною оточуючого її середовища;

- проаналізувати феномен появи і шанування „святих місць", підрозділяючи їх на природні та рукотворні;

- з'ясувати праксеологічне значення феномена паломництва до „святих місць" як ритуальної дії, яка має чітко виражене сакральне забарвлення;

- визначити значення Кримського півострову як регіону, через який відбувалися впливи еллінської та візантійської філософії, культури і релігії на формування етнокультури Русі;

- показати внутрішні причини деяких конфліктів, що склалися в Кримському регіоні, акцентувавши увагу на тому, що Крим є особливою територією історичного співіснування релігій і етносів України;

- дати характеристику християнських і мусульманських святинь Криму, вказуючи при цьому на наявність „святих місць" загальноконфесійного значення;

  • охарактеризувати стан, причини і особливості сучасного паломництва до „святих місць" Кримського півострова.

Об'єктом дослідження є місця поклоніння Криму, що мають християнське, мусульманське і загальноконфесійне значення.

Предметом дослідження є феномен появи і шанування „святих місць", релігійне паломництво як спосіб поклоніння „святим місцям".

Методи дослідження. В основу дослідження місць поклоніння Криму покладені сучасні досягнення в галузі методології гуманітарного знання, зокрема, українознавства, релігієзнавства, філософії та психології.

У дисертації використані загальні методологічні принципи позаконфесійності та світоглядного плюралізму, що додає більшої об'єктивності дослідженню. Всебічний аналіз цього явища ґрунтується на звертанні до праць як вітчизняних, так і закордонних учених. В процесі дослідження феномену „святих місць" Криму, автор спирався на сучасні досягнення в галузі філософії, психології, релігієзнавства, історії, археології й краєзнавства.

У процесі дослідження використовувалися загальнонаукові методи: аналізу і синтези, узагальнення й аналогії, що сприяли всебічному вивченню цієї проблеми.

Використана методологія дала можливість визначити специфіку й особливості місць поклоніння Криму, а також всебічно дослідити феномен паломництва до „святих місць".

Теоретико-методологічною основою дослідження стали праці іноземних і сучасних вітчизняних учених: Р. Отто, У. Джеймса, К.-Г. Юнга, М. Шелера, Ф. Хайлера, М. Еліаде, Т. Горбаченко, М. Заковича, Л. Конотоп, А. Колодного, В. Лубського, І. Мозкового, О. Предко, О. Сагана, Л. Філіпович, А. Глушака, В. Долі, В. Павлюка, П. Кралюка, В. Клімова, М. Бабія, В. Борейко, М. Лінецького, Б. Куценок.

Наукова новизна дисертаційного дослідження. Проведене дослідження є першою науковою працею, в якій аналізуються проблеми паломництва до „святих місць" Кримського регіону, що здійснено на стику українознавства і релігієзнавства. Філософське обгрунтування феномена паломництва дозволило ввести в українознавчі дослідження святині Криму як об'єкти загальноукраїнського паломництва.

У проведеному згідно з поставленими науковими завданнями дослідженні отримано низку результатів, які відзначаються науковою новизною:

- доведено, що категорія „священне" як одна з головних складових релігійного комплексу є складним багаторівневим поняттям і постає основою вираження сутності феноменів сакралізації простору, поклоніння „святим місцям", однією з форм якого є паломництво;

- з'ясовано, що паломництво є культовим актом, який має праксеологічне значення і уособлює собою процес втілення певних релігійних вірувань та настанов. Паломництвом є будь-яка подорож з метою прилучення до Абсолюту через поклоніння святині, що відбувається в координатах сакрального часу і простору, і яка реалізує духовну „вертикаль" взаємин людини зі світом;

- встановлено, що паломництво як особливий релігійний ритуал має властиву йому змістовну складову (ідеї, що мають для суспільства сакральне значення) і спосіб вираження (символічні мови, за допомогою яких реалізуються ці ідеї); паломницький ритуал у свою чергу має свою структуру і визначені функції;

- паломництво як культова дія в її праксеологічному вимірі досліджено з науково-психологічної точки зору, в результаті чого був описаний механізм виникнення у свідомості віруючої людини ідеї відвідування „святого місця" і визначені результати цієї культової дії;

- встановлено, що джерела української релігії та філософії знаходяться в праглибинах етногенези багатьох цивілізацій і культур, як матеріальних, так і духовних. Формування української етнокультури є наслідком перехресних потоків, а саме етнонаціональних, індоєвропейських, північних, центральноєвропейських, еллінських та візантійських. Саме Крим є регіоном, у якому відбувалися впливи еллінської та візантійської філософії, культури і релігії на формування етнокультури Русі. Кримський півострів відіграв особливу роль в християнізації Русі,

- в результаті аналізу етно-конфесійної ситуації Кримського півострова встановлено, що на території цього регіону історично склалися умови для співіснування різних етносів і релігій, що є основою для виникнення численних об'єктів шанування, які мають особливе значення для представників різних конфесій. Для християнського населення України паломництво до „святих місць" – частина духовно-культурної традиції, особливо святі місця, котрі пов'язані з хрещенням Русі. Територія півострова також багата об'єктами, що мають культове значення для мусульман, кримчаків, караїмів та інших етно-культурних спільнот, однак відвідування їх не є паломництвом, але допомагає задовольняти духовні потреби цієї частини населення;

- виокремлено специфічні риси шанування „святих" місць у Криму. По-перше, це стародавня історія поклоніння цим місцям, яка має язичницьке коріння. По-друге, як наслідок цього – спільне шанування „святих" місць представниками різних конфесій, зокрема, мусульманами та християнами;

- обґрунтовано, що сучасні світоглядні зміни в українському суспільстві обумовлюють прагнення людини до екзистенційної захищеності, наслідком чого є звернення до трансцендентного, потойбічного. Під таким кутом зору досліджено стан сучасного паломництва в Криму як культової діяльності віруючих людей з метою відвідування сакральних об'єктів регіону.

Теоретичне і практичне значення дослідження. Теоретичне значення проведеного дослідження полягає,