LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Паломництво до святих місць України (на матеріалах Кримського регіону)

насамперед, у тому, що дозволяє по-новому, на стику українознавчої та філософсько-релігієзнавчої позицій, проаналізувати роль Кримського півострову у формуванні етнокультури Русі, а також феномен виникнення і шанування „святих місць" на території Криму. Результати дослідження створюють основу для подальшого осмислення тісного взаємозв'язку етносів, культур і релігій, що знаходяться в цьому регіоні України.

Практичне значення полягає в тому, що за результатами дослідження можна запропонувати рекомендації щодо вирішення наступних проблем:

- визначення шляхів вирішення міжрелігійних і міжконфесійних конфліктів;

- природоохоронна діяльність, у процесі якої є можливість залучати місцеві релігійні традиції;

- взаємовплив традицій шанування „святих місць" представниками різних народів і конфесій, що населяють Кримський півострів.

Матеріали дослідження можуть бути використані у викладанні курсів українознавства, філософії, психології релігії, соціології, релігієзнавства.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою. Висновки й положення, що мають наукову новизну, одержані автором на основі результатів, які отримані автором в процесі дослідження.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки дисертації викладені в авторських публікаціях і наукових виданнях, апробовані у виступах на наукових конференціях, зокрема на Міжнародній науковій конференції „Історія релігій в Україні" (Львів, 2004), Міжнародній науковій конференції „Релігія і соціальні зміни в сучасному суспільстві" (Чернівці, 2005), Міжнародній науковій конференції студентів, аспірантів і молодих вчених „Ломоносовські читання – 2007"(Чорноморський філіал МДУ, Севастополь, 2007) й ін.

Публікації. Результати дослідження опубліковані у семи статтях у фахових наукових виданнях, що входять до переліку ВАК України.

Структура дисертації. Структура дисертації обумовлена специфікою об'єкта аналізу і логікою дослідження, яка випливає з поставленої мети і визначених основних задач, вирішення яких необхідне для досягнення мети. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків і списку використаної літератури. В першому розділі зроблено аналіз стану дослідження теми в сучасній літературі, акцентована увага на авторитетних ідеях вітчизняних і закордонних дослідників з проблеми сакралізації простору, появи „святих місць" і паломництва до них. У другому розділі аналізується поняття „священне" як складне багаторівневе явище і феномен паломництва як складової частини духовно-релігійної культури. Це явище розглядається з різних точок зору – релігійної й науково-психологічної. У третьому розділі в якості об'єкту дослідження виступають „святі місця" Кримського півострова, розкривається їх сакральне і культове значення для представників різних конфесій, що населяють Крим, досліджуються традиції й особливості шанування цих місць. У висновках підбиваються підсумки дослідження.

Список використаних джерел і літератури складає 242 позиції. Повний обсяг дисертації складає 215 сторінок, з них 196 сторінок основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовані цілі та завдання, визначено наукову новизну основних положень, що виносяться на захист, розкриваються методологічні засади, окреслено теоретичну і практичну значимість дослідження, представлено структуру дисертації.

Перший розділ дисертаційного дослідження „Святі місця Криму як об'єкт філософсько - релігієзнавчого дослідження" присвячений теоретико-методологічному аналізу цієї проблематики в історичних, філософських, українознавчих, релігієзнавчих і теологічних працях. Останнім часом в Україні, а в її складі й в Криму, спостерігається процес бурхливого відродження релігії, сплеск релігійної самосвідомості, і в цьому зв'язку відродження старих і будівництво нових культових споруд. Завдяки історичній ситуації, яка склалась, Кримський півострів є територією, через яку відбувалися впливи еллінсько-візантійській філософії і культури на формування етнокультур. Більш того, з Кримським регіоном нерозривно пов'язана християнізація Русі. Крим завжди був у конфесійному відношенні найбільш мозаїчним регіоном України. Одночасно із загальним процесом відродження православ'я, новим фактором стала реконструкція ісламу в Криму, що пов'язана з поверненням на батьківщину раніше депортованих кримських татар. Деякі аналітики роблять висновок про традиційний для Криму паралельний розвиток християнства й ісламу. Таким чином, питання формування на території півострова толерантних міжконфесійних відносин набуває особливої гостроти. Саме це обумовлює вагомість стають наукових досліджень із проблем релігієзнавства, вивчення історії виникнення і розвитку в Криму християнства, ісламу, караїмізму, еволюції міжконфесійних відносин, відтворення процесів, що відбуваються в релігійному середовищі в цей час задля вироблення довгострокових прогнозів і рекомендацій.

Проблема сакралізації простору взагалі й кримського зокрема, описування шанованих різними конфесіями природних і рукотворних об'єктів, пошук причин, за якими об'єкт вшановується як „святий", дослідження і характеристика храму як рукотворного „святого" об'єкта, - усе це розглядається в сучасній науці з різних позицій. До вивчення окресленого кола проблем долучились історики, археологи, екологи, філософи, релігієзнавці. Таким чином, літературу і дослідження, які присвячені цій тематиці, можна умовно розподілити таким чином: філософсько-релігієзнавчі, історико-археологічні, психологічні, філософсько-екологічні, культурологічні, краєзнавчі, релігійні та ін.

Основну наукову значущість мають дослідження В. Джеймса. Філософ подав дефініції і роз'яснення таких понять, як: „релігія", „божественність", „святість", „перетворення", „аскетизм", „релігійний досвід", „релігійний фанатизм", „містицизм", „релігійна свідомість". Для роз'яснення психологічних аспектів проблеми сакралізації простору і поклоніння, паломництва до „святих місць" особливо значущими видаються ідеї К. Г. Юнга, а саме, ідея "колективного несвідомого". Сакралізація навколишнього простору, визнання певного об'єкта священним, поклоніння і шанування його, подолання важкого шляху задля досягнення мети – паломництво до „святого місця", - усе це, з психологічної точки зору, можна пояснити наявністю цього феномена – "колективного несвідомого".Феноменологічний опис універсальної, сутнісної структури