LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Паломництво до святих місць України (на матеріалах Кримського регіону)

проживають у Криму тепер. По-друге, що логічно випливає з вищезазначенного, з'являються об'єкти спільного шанування представників різних конфесій. У цій главі описуються місця, у яких розташовані поряд сакральні об'єкти мусульман, християн і навіть караїмів. До таких місць, наприклад, належить частина Бахчисарая, де розташовуються в безпосередній близькості один від одного православний печерний монастир, мусульманські шановані могили-азіси, караїмський цвинтар, а також біля фортеці, що знаходиться поруч - Чуфут-Кале – священні караїмські місця, зокрема, священний дубовий гай Балта-Тіймез.

У роботі описані паломницькі маршрути на території півострова, що існують нині. Сьогодні спостерігається сплеск інтересу до цього феномена культової діяльності. Паломництво до кримських святинь, знайомство з історією і духовним досвідом цього унікального місця благотворно впливає на душевний стан людини і допомагає віруючим людям зміцнитися у вірі, а деяким – віднайти свою дорогу до вищих духовних цінностей.

У висновку підбиті підсумки дисертаційного дослідження, сформульовані основні теоретичні положення, визначені практичні висновки.

  • Дослідження, проведене в дисертації, дало можливість вперше у вітчизняній філософській науці розглянути проблему паломництва до „святих місць" Криму і України з позиції українознавства і з філософсько-релігієзнавчої позиції.

  • Аналіз сучасних філософських і релігієзнавчих джерел дозволив детально і всебічно вивчити „священне" як одну з головних складових релігійного комплексу і встановити, що це поняття є складною багаторівневою категорією і складає основу феномена сакралізації простору.

  • В результаті дослідження встановлено праксеологічне значення явища паломництва як культового акту, що є формою шанування „святого місця". Суть паломництва складає присутній в його змістовному і функціональному аспектах сакральний початок. До функцій цього ритуалу відносяться світоглядна, соціальна і психологічна. Традиція відвідин сакральних об'єктів властива більшості існуючих релігій.

  • Дослідження феномена паломництва з науково-психологічної точки зору дозволяє встановити, що основними чинниками, що примушують людини здійснити цей ритуал і сприяти отриманню результату, є імпульси "сублімінальної свідомості" (Д. Узнадзе) віруючого, конформність як несвідоме наслідування діям мікросередовища, суггестія і аутогенне навіювання.

  • В результаті дослідження сучасних українознавчих, релігієзнавчих і філософських праць було встановлено, що формування української етнокультури відбувалося під впливом різних потоків, зокрема еллінських і візантійських. Кримський півострів є регіоном, через який відбувався вплив грецької й візантійської культури а також філософії на формування етнокультури Русі. Особлива роль належить Криму в процесі християнізації Русі. З території Кримського півострова відбувалися скіфський і тюркський впливи на формування рис етнічної ментальності і національного характеру, що виразилося в культурі, побуті й традиціях українського козацтва.

  • Аналіз етно-конфесійної ситуації Криму дозволив встановити, що на території півострова історично склався складний і поліконфесіональний конгломерат народів, націй, культур. Внаслідок цього існує безліч священних місць, вшанованих представниками різних конфесій. До них відносяться об'єкти природи (гори, печери, джерела) і рукотворні об'єкти (храми, мечеті, монастирі). Християнське населення здійснює "малі паломництва", але ж відвідини сакральних об'єктів мусульманами і караїмами не є паломництвом в строгому сенсі. Феномен паломництва до кримських святинь розглядається в контексті загальноукраїнської духовно-культурної традиції.

  • В результаті вивчення українознавчих і краєзнавчих джерел були виділені основні риси шанування „святих місць" в Криму, до яких відносяться по-перше, язичницьке коріння цієї традиції, і по-друге, наявність на території півострова сакральних об'єктів, вшанованих одночасно представниками різних конфесій.

  • У дослідженні обґрунтовано, що світоглядні зміни в суспільстві обумовлюють прагнення людини до стану екзистенціальної безпеки, наслідком чого є звернення до трансцендентного. З цієї точки зору проаналізовано сучасне паломництво в Криму як культова діяльність не тільки мешканців цього регіону, але і паломників з усієї території України та країн зарубіжжя.


ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ І ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

1) Крюкова Н. В. Святі місця Криму – від давнини до наших днів. // Історія релігій в Україні, науковий щорічник, книга II. – Львів: Логос, 2004. – С.16-20.

2) Крюкова Н. В. Святині Криму як об'єкт малого паломництва. // Філософські пошуки. Феномен наукової школи в історії культури: форми та способи передавання знань і традицій, вип. XVI. – Львів – Одеса: Cogito – Центр Європи, 2004. – С.249-258.

3) Крюкова Н. В. Місця поклоніння Криму – традиції та особливості. // Науковій вісник Чернівецького університету. – Чернiвцi, 2005. - №6. - С.47-51.

4) Крюкова Н. В. Поклоніння „святим місцям" - як елемент духовно-релігійної культури.// Вісник НУ „Львівська політехніка". Серія „Філософія". – Львів, 2007.- №578. - С. 89-93.

5) Крюкова Н. В. Сакральные объекты Крыма – их возникновение и почитание. // Материалы Научной конференции „Ломоносовские чтения" 2007 года и Международной научной конференции студентов, аспирантов и молодых ученых „Ломоносов-2007". - Севастополь: НПЦ „ЭКОСИ-Гидрофизика", 2007. – С.423-426.

6) Крюкова Н. В. Мусульманські святині Криму як об'єкт релігійного поклоніння. // Філософські обрії. Науково-теоретичний часопис Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України та Полтавського державного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка. – Київ-Полтава, 2007. - Вип. 18. – С.212-227.

7) Крюкова Н. В. Сакральные объекты Крыма – их появление, классификация, особенности почитания. // Культура народов Причерноморья. – Симферополь, 2007. - № 114. - С. 106-110



АНОТАЦІЇ

Крюкова Н. В. Паломництво до святих місць України (на матеріалах Кримського регіону). – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.12 – українознавство. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Києв, 2008.


Дисертація є дослідженням феномена сакралізації простору, появи і шанування „святих місць" на території Кримського півострова, а також явища паломництва як форми шанування сакральних