LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Полемічна література як чинник становлення національно-релігійної свідомості українського народу

дослідження полягає в тому, що в ньому проведено цілісний аналіз творів полемічної літератури, досліджено їх вплив на пробудження національно-релігійної свідомості і духовно-релігійне самовизначення українського народу.

Основні наукові положення, що виносяться на захист:

- обґрунтовано історичну зумовленість виникнення полемічної літератури як своєрідного феномену духовно-національного життя українського народу;

- розкрито різноплановість полемічної літератури як історично зумовленого пошуку шляхів та засобів захисту українського народу від національного та духовного поневолення;

- здійснено філософський аналіз ідейної боротьби полемістів за національно-релігійні права та свободи українського народу, за збереження його національно-духовної спадщини;

- досліджено духовний вплив творів полемічної літератури на становлення національно-релігійної свідомості українського народу в умовах його боротьби проти денаціоналізації (полонізації);

- проаналізовано роль філософських концепцій письменників-полемістів в утвердженні ідеалів української культури;

- з'ясовано значення полемічної літератури як засобу формування та зміцнення національної свідомості, суверенності українського народу, в процесі захисту, збереження та утвердження його національної ідентичності.

Практичне значенняодержаних результатів полягає в тому, що вивчення й осмислення творів полемічної літератури вносить свій внесок в розвиток філософської думки України в питанні становлення національної ідеї. Основні положення та висновки дисертації можуть бути використані при подальшій розробці проблем історії української філософії, її соціальних та релігійних аспектів. Вони сприятимуть глибшому розумінню значення полемічної літератури в історії філософської думки України, зокрема її впливу на формування національної свідомості та духовно-релігійної самобутності українства.

Особистий внесок здобувача. Всі наукові результати, запропоновані в дисертаційному дослідженні, отримані автором особисто.

Апробація дослідження. Основні теоретичні положення і висновки дисертації відображені у трьох статтях автора, тезах доповідей, а також були апробовані на чотирьох наукових конференціях: на ХІІІ науковій сесії Наукового Товариства ім. Т. Шевченка (Львів, лютий-березень 2002 р.); на міжнародній науковій конференції "Гуманізм. Людина. Діяльність" (Дрогобич, жовтень 2003 р.); на звітно-науковій конференції Львівського національного університету ім. І. Франка (секція філософських наук, підсекція "філософія", Львів, травень 2004 р.); на міжнародній науковій конференції "Гуманізм. Людина. Цінності." (Дрогобич, жовтень 2004 р.).

Положення дисертаційного дослідження доповідались і обговорювались на засіданнях та науково-методичних семінарах кафедри історії філософії Львівського національного університету ім. І. Франка.

Структура дисертації. Структура та обсяг дисертаційної роботи відповідає поставленій меті та розв'язанню основних завдань. Її концептуальна основа і зміст обумовили таку структуру дисертації: вступ, чотири розділи, висновки та список використаних джерел. Загальний обсяг дисертації – 186 ст., з них 173 основного тексту.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дисертації, визначено стан її наукового опрацювання, сформульовано мету і головні завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, наведено дані про апробацію головних ідей.

Перший розділ "Укладення Берестейської унії і полемічна література" присвячений розгляду низки проблем суспільно-політичного, духовно-релігійного та національно-культурного характеру, які піднімалися у полемічній літературі.

У підрозділі 1.1 "Аналіз наукових праць з обсягу дослідження проблеми національно-релігійної свідомості в полемічній літературі" аналізуються головні наукові праці, присвячені дослідженню національно-релігійної свідомості в полемічній літературі. Окреслено основні проблеми, які розглядаються полемістами в своїх творах.

Значну роль в аналізі творів полемічного письменства відіграють коментарі М.Грушевського, який у своїх працях "Історія України-Руси" та "Історія української літератури", з позицій документальних джерел окреслив історичні та літературні тенденції полемічної боротьби у національному поступі українського народу.

Особливу увагу полемічній літературі приділив І.Франко, котрий, досліджуючи полемічне письменство, пояснив зумовленість виникнення полемічної літератури як нового явища в духовному житті даної епохи, надзвичайно істотного своїми наслідками, як для України, так і для Польщі.

Життєписні дані письменників-полемістів подає М.С.Возняк, висвітлюючи роль представників полемічного письменства у розвитку українського народу, акцентує увагу на поділі українства на два непримиренні табори та загостренні відносин між православними та уніатами.

Значний поступ у дослідженні полемічної літератури належить П.К.Яременкові, який зробив першу спробу всебічного аналізу таких творів, як "Пересторога", "Апокрисис", творів І.Вишенського, М.Смотрицького та інших. Розглядаючи питання ідейно-політичної боротьби того часу, дослідник зробив наголос на літературно-естетичній цінності полемічних творів, простежив спорідненість ідейних позицій полемістів з європейським рухом Відродження і реформації.

До вивчення полемічного письменства звертався М.Соловій. У монографії "Мелетій Смотрицький як письменник" він розглядав твори М.Смотрицького, написані до і після його переходу до католицької церкви, і на цій підставі розкрив еволюцію поглядів полеміста та значення його постаті в історії Руської Церкви.

Філософському аналізу полемічної літератури приділив значну увагу А.І.Пашук, зокрема, висвітлив філософсько-світоглядні позиції полемістів на тлі актуальних питань не лише зі сфери теологічних та релігійно-церковних справ, але й соціально-економічних та національно-релігійних утисків українського народу в умовах Речі Посполитої. Характеризуючи різні погляди на причини виникнення полемічної боротьби, А.І.Пашук зазначає, що прихильники різних релігійних спрямувань: і церковні і світські - кожен по-своєму рятували батьківщину, бажаючи своєму народові добра.

Звертаючись до дослідження писемних пам'яток XVI – першої половини XVII ст., П.М.Кралюк розглядає даний період як один із визначальних періодів формування національної ідеї. У монографії "Особливості вияву національної свідомості в українській суспільній думці XVI – першої половини XVII ст." автор аналізує специфіку вияву української національної свідомості в різних середовищах суспільних верств, її співвідношення із свідомістю соціальною та конфесійною. Характеризуючи різні соціальні форми національної свідомості серед українського народу та їх роль у процесі розвитку національної свідомості, П.М.Кралюк зауважує, що рівень національної свідомості українського народу залежав від релігійної орієнтації та її носіїв. Так як оборона православ'я була однією з найвагоміших національних цінностей, то православне середовище, на думку автора, залишалося найбільш перспективним для розвитку української національної свідомості.

До дослідження наукового та загальнокультурного рівня полеміки І.Потія звертався І.В.Паславський. У своїй праці "Між Сходом і Заходом. Нариси з культурно-політичної історії Української Церкви" дослідник подає життєпис І.Потія, характеризує його як