LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Порівняльний аналіз соціальних доктрин ісламу та Римо-католицької церкви

програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Наукові проблеми державного розвитку", науково-дослідної роботи філософського факультету № 06БФ01-01 "Філософія та політологія в структурі сучасного соціогуманітарного знання", науково-дослідницькою тематикою кафедри релігієзнавства філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Мета дослідження випливає з актуальності теми й полягає у виявленні та дослідженні основних теоретичних парадигм ісламської та римо-католицької соціальних доктрин. Досягнення поставленої мети зумовило постановку та вирішення кола питань, що позначились на логічній структурі дослідження і склали його основні завдання:

1) встановити головні ідейні засади римо-католицької й ісламської соціальних доктрин;

2) дослідити розуміння людської особи, її прав і гідності в ісламі та католицизмі;

3) здійснити порівняльний аналіз розгляду політичної влади та держави в соціальній доктрині ісламу та Римо-католицизмі;

4) проаналізувати ставлення обох соціальних доктрин до проблеми гуманізації економічних відносин;

5) з'ясувати бачення соціальної солідарності в соціальній доктрині ісламу та Римо-католицької церкви;

Об'єктом дослідження є соціальні доктрини католицизму та ісламу.

Предмет дослідження складаютьполітичні та суспільно-економічні ідеї, викладені в офіційних документах Римо-католицької церкви та мусульманських першоджерелах.

Теоретико-методологічні засади дослідження грунтуються на принципах наукової об'єктивності, світоглядного плюралізму, дотримання конфесійної толерантності, системності, компаративності у дослідженні основних засад ісламської та католицької соціальних доктрин.

Мета та завдання, а також специфіка об'єкту дослідження визначили своєрідність методів дослідження: дисертаційна робота виконана на межі релігієзнавства, філософії, політології, економіки та соціології. Тому при розв'язанні поставлених завдань ми, перш за все, виходили з наступних гносеологічних методів: метод сходження думки від абстрактного до конкретного, синтезу, узагальнення, історичного, причинного та порівняльного аналізу. Характер та завдання дисертаційного дослідження зумовили використання методів історичного пізнання, серед яких: історичний, типологічний, порівняльний, метод біографістики. При розгляді релігійних та релігійно-правових текстів використовувався герменевтичний метод, котрий реалізовувався через іманентний та контекстуальний аналізи.

Методологічною основою дослідження є праці провідних українських науковців (В. Єленського, М. Димида, М. Заковича, М. Кирюшка, С. Кияка, А. Колодного, В. Лубського, В. Сергійко, О. Титаренко, Л. Филипович, М. Чировського, Т. Шамсутдінової-Лебедюк, А. Юраша, П. Яроцького).

Для розв'язання поставлених завдань автор виходить із того, що соціальна доктрина є, у першу чергу, цілісною структурою, елементи якої взаємопов'язані. Основою її виступають ідейні підгрунтя релігійної традиції (у нашому випадку йдеться про іслам та римо-католицизм).

Наукову новизну одержаних результатів обумовлено вибором теми, яка не отримала до нинішнього часу комплексного наукового аналізу у вітчизняному релігієзнавстві. Проведене дослідження дало можливість обґрунтувати низку положень, що відрізняються науковою новизною і конкретизуються у наступних положеннях:

  • вперше здійснено теоретичну реконструкцію основних ідейних засад соціальних доктрин Римо-католицької церкви та ісламу. Встановлено, що христологічна антропоцентричність римо-католицької соціальної доктрини контрастує з мусульманським принципом єдинобожжя ("таухід"), що виявляється у деяких розбіжностях в їхніх соціальних доктринах;

  • з'ясовано, що категорія любові в католицизмі являє собою сутнісну основу соціальної доктрини Римо-католицької церкви. В ісламі ж категорія любові характеризується значно меншою діалогічністю у відношенні людина-Бог, ніж це є характерним для католицизму. Проте в ісламській соціальній доктрині такою базовою категорією виступає справедливість. З'ясовано, що, на відміну від римо-католицької, в ісламській соціальній доктрині не міститься ідейних підмурків для існування принципу субсидіарності. Існування двох сфер буття ("аль-Гайб" і "аш-Шахада"), проголошення обмеженості пізнання, часткова свобода вибору людини та віра у напередвизначення долі призводять до того, що принцип субсидіарності є нехарактерним для мусульманської соціальної доктрини;

  • доведено, що обидві соціальні доктрини спрямовані на моральність в економічних відносинах, хоч і відзначаються власним специфічним баченням у цьому питанні. Право приватної власності як в ісламській, так і в римо-католицькій соціальній доктринах проголошується недоторканим. Соціальна доктрина Римо-католицької церкви визнає пріоритет людини по відношенню до праці, який випливає з втілення Христа, а також з богоподібності та богообразності людини. Відсутність відповідних ідейних підмурків веде до того, що такого ми не спостерігаємо в соціальній доктрині ісламу. Крім того, проблематика праці є більше розробленою саме в соціальній доктрині Римо-католицької церкви. З'ясовано, що принцип спільного блага або його вияви є характерною ознакою як римо-католицької, так і ісламської соціальних доктрин;

  • виявлено, що ісламський принцип "хілафат" різко контрастує із принципом римо-католицької соціальної доктрини щодо визнання верховної політичної влади за людиною;

  • з'ясовано, що певні розбіжності в ісламській і римо-католицькій соціальних доктринах не мають системного характеру. Цей факт, а також спільне в обох доктринах дозволяють стверджувати про можливість і необхідність міжрелігійного та міжцивілізаційного діалогу у суспільному вимірі.

Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що воно пропонує нове переосмислення сприйняття взаємовідносин між ісламом і християнством. Тому результати та висновки дослідження можуть слугувати теоретичною базою для подальшого вивчення різних аспектів ісламу та християнства.

Практичне значення. Крім науково-теоретичної значущості, результати дослідження мають виразне практичне застосування. Матеріали дослідження можуть бути використані при підготовці нормативних вузівських курсів з основ релігієзнавства, історії релігії. Матеріали дослідження можуть слугувати основою при підготовці текстів науково-популярних статей, теле- і радіопередач.

Наведені в дисертаційній роботі факти та міркування можуть також використовуватись у ході міжрелігійного діалогу.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою автора. Висновки та положення наукової новизни одержані дисертантом самостійно.

Апробація результатів