LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Порівняльний аналіз соціальних доктрин ісламу та Римо-католицької церкви

дослідження. Результати дисертаційного дослідження оприлюднені автором у доповідях і повідомленнях на міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях, семінарах, зокрема. Основні положення і висновки дослідження оприлюднені на міжнародній конференції "Дні науки філософського факультету" Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2002, 2003, 2004, 2005, 2006), на міжнародній конференції "Релігія і соціальні зміни в сучасному суспільстві" Чернівецького національного університету (2005, 2006), студентській науково-практичній конференції "Цивілізація любові чи цивілізація насильства: особистісні та суспільні мотивації вибору"(Львів, 2003), міжнародній науковій конференції "Шевченківська весна-2004", на міжнародній студентській конференції в ОНУ ім. Мечнікова (м. Одеса), під час лекції на тему "Соціальна доктрина католицької церкви"(Київ, 2003), на міжнародній конференції стипендіатів КААD (м.Нюрнберг, Німеччина, 2003), під час круглого столу на тему "Християнсько-мусульманський діалог в контексті євроатлантичних прагнень України" (Київ, 2006), під час Міжнародної молодіжної школи релігієзнавців (Київська обл., 2006), на Третьому Всеукраїнському конкурсі ім. Агатангела Кримського ісламознавчих досліджень молодих учених "Іслам у світі глобалізації" (Київ, 2007), під час викладання курсів "Етика та естетика", "Культурологія", "Філософія економіки та менеджменту" та "Філософія" в Київському економічному інституті менеджменту (Київ, 2007-2008 рр.)

Публікації. Впровадження результатів дослідження здійснювалося у формі наукових публікацій – п'яти статтях, що були вміщені у фахових виданнях, затверджених ВАК України та п'яти опублікованих матеріалів конференцій.

Структура й обсяг роботи. Структура дисертації відповідає меті дослідження, відображає послідовність вирішення поставлених завдань й обумовлена логікою дослідження, що випливає з її мети та головних завдань. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків і списку використаних джерел (215 позицій). У вступі мова йде про актуальність теми дослідження, мету та завдання, методи дослідження, апробацію дослідження та сам опис структури дисертаційної роботи. У першому розділі здійснюється аналітичний опис опрацьованого теоретичного матеріалу. Другий розділ присвячений розгляду основних ідейних засад мусульманської та римо-католицької соціальних доктрин. Третій розділ присвячено розгляду соціально-економічних питань в обох соціальних доктринах. Розділ четвертий дисертаційної роботи тосується політичної проблематики соціальних доктрин Римо-католицької доктрини та ісламу. Виклад дисертаційної роботи завершується висновками. Загальний обсяг роботи – 169 сторінок, з них основного тексту – 152 сторінки.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ


У вступі обґрунтовано актуальність теми, простежується її зв'язок із науковими програмами, планами та темами, визначається об'єкт і предмет дослідження, його мета й завдання, наукова новизна. З'ясовуються теоретико-методологічні засади дисертації, висвітлюються питання теоретичної й практичної значущості її результатів, охарактеризовані особистий внесок здобувача й апробація результатів дослідження.

У ПЕРШОМУ РОЗДІЛІ дисертації – "Аналітичний огляд дослідницької літератури, джерел і методологія дослідження проблеми" – розкриваються принципи та методи проведеного дослідження, класифікуються за ракурсами наукові розвідки з питання соціальної доктрини ісламу та римо-католицизму. Окреслено джерельну базу дисертації і матеріал дослідження. Основну джерельну базу поділено на дві частини: на першоджерела та допоміжну. До першої групи належать офіційні документи Римо-католицької церкви, а також Коран і Сунна. Серед основних розглянутих енциклік варто згадати наступні: "Rerum Novarum", "Qudragesimo Anno", "Mater et Magistra", "Pacem in Terris", "Populorum Progressio" , "Octogesima adveniens", "Laborem Exercens", "Solicitudo rei socialis", "Сеntesimus Annus", "Fides et Ratio", "Deus caritas est", а також душпастирську конституцію "Gaudium еt Sреs". В тому числі було використано тлумачення першоджерел, задля більш повної та правильної картини. Що ж стосується допоміжної літератури, то в українському релігієзнавстві до вивчення цієї проблеми зверталисятакі науковці: В. Єленський, М. Закович, М. Кирюшко, С. Кияк, А. Колодний, В. Лубський, В. Сергійко, О. Титаренко, Л. Филипович, М. Чировський, Т. Шамсутдінова-Лебедюк, А. Юраш, П. Яроцький. Серед іноземних дослідників варто згадати наступних: Ф. Ажамі, А. Бадджо, Й. Гьофнер, Дж. Вітті, П. де Лоб'є, Ю. Майка, М. Вьорц, А. Ауер, М. Гермассі, С. Хантінгтон, Б. Льюїс, Л. Фрідман, К. Шмітт, А. Knoll, D. Gross, F. Franzen, H. Meier, A. Rausher.

Важливим підмурком для дослідження соціальної доктрини ісламу послужили наукові доробки наступних вчених: Абд ар-Рахман ібн Насір Сааді, Абдуль Рахім Аль-Фахіма, Шаміля Аляутдінова, Абдуллагі А. Ан-На 'їма, Абд ар-Раззаку бін Абд аль-Мухсін аль Аббада, доктора Ібрахіма бін Аміра ар-Рухейлі, Мухаммада аль-Газалі, Мухаммад Аміна, Т. Рамадана Саліх бін Сааду ас-Сухеймі та ін. Крім того, дослідником було обрано новий вектор дослідження даної тематики та вироблено власні методи дослідження. В якості ядра соціальної доктрини автор розглядає її концептульні засади.

У ДРУГОМУ РОЗДІЛІ – "Ідейні засади соціальних доктрин ісламу та римо-католицизму" – розкрито сутність фундуючих принципів мусульманської та католицької соціальних доктрин. Соціальна доктрина Римо-католицької церкви є сукупністю роздумів, вчень і настанов у суспільній царині протягом останнього століття, початком яких вважається енцикліка Лева ХІІІ "Rerum Novarum" (1891). Цій важливій події віддали належне наступні понтифіки, які перетворили її в центральну точку відліку. Що ж стосується соціальної доктрини ісламу, то, не дивлячись на розбіжності в мусульманських соціальних концепціях, їхні доктринальні принципи є єдиними. Обґрунтування своїх поглядів на розвиток суспільного життя прихильники всіх ісламських течій шукають у Корані та Сунні.

Розглянуто віроповчальні та філософсько-світоглядні основи в якості джерел суспільного розвитку та стрижневих характеристик соціальних доктрин. Їхнє дослідження виявило, що принцип "таухід" (Єдинобожжя) виступає основоположним у соціальній доктрині ісламу та включає в себе три складові: 1. Єдинобожжя в господарюванні (таухід ар-рубійа), 2. Єдинобожжя в божественності (таухід аль-улухійа), 3. Єдинобожжя у володінні божественними іменами та якостями (таухід аль-асма ва ас сіфат). Згідно з католицьким баченням, світ виступає втіленням і сутністю божественної могутності. На цьому рівні ісламське та католицьке бачення є цілком співзвучними одне з одним. Проте, звичайно, існує і чимало особливостей як з одного, так і з іншого боку. Католицьке бачення відзначається яскравим антропоцентризмом, джерелом якого виступає