LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Порівняльний аналіз соціальних доктрин ісламу та Римо-католицької церкви

Аллаха. Благочинна діяльність у римо-католицькій соціальній доктрині, у свою чергу, є одним із проявів християнської любові, про що, зокрема, наголошує у своїй першій енцикліці "Deus caritas est" ("Бог є любов") Бенедикт ХVI. Для мусульман є релігійним обов'язком віддавати суспільству свою частку, тобто уммі. Такий підхід цілком резонує із положенням римо-католицької соціальної доктрини про спільне благо всього суспільства.

Автор показує, що право на працю та на володіння майном постають базовими для мусульман. Важливою вимогою для цієї праці є її відповідність дозволеним ісламською соціальною доктриною принципам. Католицька соціальна доктрина також чимало уваги приділяє питанню праці. Ця проблема є значно більше розробленою саме у соціальній доктрині Римо-католицької церкви. Першоосновою цінності праці визнається у ній людина. В католицькій соціальній доктрині проголошується, що саме праця призначена для людини, а не навпаки.

У підрозділі 3. 3. "Розгляд суспільної ролі сім'ї в ісламській і римо-католицькій соціальних доктринах"з'ясовано, що у мусульманській соціальній доктрині особливий акцент робиться на принципі духовності у шлюбі. На відміну від ісламської, шлюб у римо-католицькій соціальній доктрині є не просто договором про спільне проживання, а зв'язком, котрий виступає також і на соціальному вимірі та є унікальним за своєю суттю. Сім'я в ній проголошується першим за своєю роллю механізмом, який сприяє цілісному зросту кожної особистості та її активному включенню в суспільне життя. Вона виступає в якості центру соціального життя та первинного природного суспільства. Сім'я в римо-католицькій соціальній доктрині виступає у якості першої та незмінної школи соціальності, основною клітиною суспільства, прикладом і стимулом для більш широких суспільних відносин у дусі поваги, справедливості, діалогу та любові. Тому ні суспільство, ні держава не повинні підміняти чи скорочувати соціальний вимір самої сім'ї, а, навпаки, поважати його, згідно з принципом субсидіарності. Констатовано, що соціальна доктрина Римо-католицької церкви проголошує незамінну цінність сім'ї для розвитку суспільства. Через це в католицькій соціальній доктрині присутній заклик до широкої, поглибленої та систематичної діяльності задля забезпечення сім'ї таких умов, де б вона, згідно свого покликання, займала перше місце у гуманізації особи і суспільства.

Згідно з ісламською соціальною доктриною, саме сім'я сприяє цілісному особистому та суспільному вихованню нащадків. Шлюб, як у ній зазначається, сприяє зміцненню та консолідації мусульманської умми. Що ж стосується ролі держави та суспільства у шлюбно-сімейній політиці, то ісламська соціальна доктрина наголошує на тому, що створенню та захисту сім'ї має бути приділена значна увага. Адже суспільство формується саме завдяки сім'ям, які виступають його основними ланками.


У ЧЕТВЕРТОМУ РОЗДІЛІ – "Особливості політичної проблематики мусульманської та римо-католицької соціальних доктрин"зазначено, що, згідно з соціальною доктриною ісламу, в основі політичної діяльності знаходиться віра ("іман"). У римо-католицькій, навпаки, стверджується про те, що сама церква ніяким чином не повинна змішуватись із політичним суспільством.

Стверджується, що католицькі принципи солідарності та спільного блага є схожими до розуміння єдності умми (спільноти) в ісламській соціальній доктрині. Кожний член суспільства, згідно з ісламською соціальною доктриною, є відповідальним за його долю. Соціальна доктрина Римо-католицької церкви виступає за те, що людська особистість є основою та метою політичного співіснування. В соціальній доктрині ісламу проголошується, що за жодних обставин не буде толеруватись несправедливість заради політичної доцільності. Це стосується відносин як у межах держави, так і на міждержавному рівні. Розуміння політичної влади в мусульманській соціальній доктрині ґрунтується на трьох принципах: таухід (Єдність Аллаха), рісала (пророцтво) та хілафа (намісництво). Влада та політичні лідери, згідно з ісламом, повинні слідувати Сунні та дотримуватись у своїй діяльності морального принципу "іхсан". В римо-католицькій соціальній доктрині наголошується, що політична влада зобов'язана гарантувати суспільству чесне життя, не заважати вільній діяльності окремих людей і груп, а направляти її, поважаючи та захищаючи незалежність індивідуальних і соціальних суб'єктів.

У даному розділі з'ясовується, що римо-католицька соціальна доктрина вбачає у демократії не мету, а засіб. Відношення ж ісламу до демократичних цінностей також не є однозначним. Деякі суттєві моменти ісламського принципу шура є цілком співзвучними із положеннями західної демократії. Обидві соціальні доктрини є апологетами такого важливого підмурку демократії як свобода слова. Істинна демократія, як стверджується у соціальній доктрині римо-католицької церкви, є можливою лише у правовій державі. Варто зазначити, що ісламська соціальна доктрина виступає за рівність усіх перед законом.

Констатовано, що такі принципи католицької соціальної доктрини, як принцип солідарності та спільного блага, є схожими до розуміння єдності умми в ісламі. Остання ж, у свою чергу, спирається на розглянутий принцип таухід. Кожний член суспільства, згідно з ісламською соціальною доктриною, є відповідальним за його долю.

Виявлено, що одним із найголовніших питань міжнародних відносин обох соціальних доктрин є проблема війни та миру. Згідно з римо-католицькою соціальною доктриною, насилля ніколи не може бути правильною відповіддю на агресію. Тому мир повинен ґрунтуватися на правильному уявленні про людську гідність і вимагає порядку, який би відповідав справедливості та любові. У католицькій соціальній доктрині стверджується, що мир є неможливим, якщо гідність людини не поважається, а суспільне життя не є зорієнтованим на спільне благо. З'ясовано, що обидві соціальні доктрини виступають за необхідність миру, але й, водночас, ведуть мову про можливість військових дій у тому випадку, якщо мирне вирішення проблеми є неможливим. З розгляду питання війни та миру випливає також і така актуальна сьогодні проблема, як тероризм. Римо-католицька соціальна доктрина розглядає це явище як одну з найбільш жорстоких форм насилля. Тому боротьба з тероризмом передбачає моральне зобов'язання сприяти створенню таких умов, за яких він не буде виникати чи розвиватись. Ісламська соціальна доктрина також категорично забороняє використання терору для пригнічення та нападу на тих, хто не здатний себе захистити від агресії.


ВИСНОВКИ


Висновки дисертаційного дослідження підводять підсумки виконаної роботи, узагальнюють і викладають основні її положення, визначають перспективи подальшого розвитку висвітлених проблем. У даній роботі було проаналізовано та розглянуто базові моменти соціальних доктрин Римо-католицької церкви та ісламу. Відтак варто наголосити на