LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Православна церква на Буковині у 1944 - 1991 рр. (державно-церковні взаємини)

під опікою лише 140 - 160 священиків. Зазначимо, що більшість священиків були людьми пенсійного віку, багато з них не мали спеціальної освіти, а окремі – навіть шкільної. Проблема недостатньої кількості релігійної літератури загострювалася майже повною відсутністю книжок українською мовою. Загалом це призводило до зменшення кількості парафіян. Більшість представників церкви вказані тенденції сприймали як негативні, але тимчасові явища. Однак була незначна частина кліриків та мирян, які закликали до рішучих дій – дисиденти. Однак керівництво церкви їх не підтримало, а діяльність окремих із них засудило. Наприклад, священики Г. Якунін та М. Ешліман були заборонені у священослужінні.

У підрозділі 4.4. „Нормалізація релігійного життя внаслідок „перебудовчих" процесів" простежено зміни, які відбулися у державно-церковних стосунках під час „перебудови". Вони стали відчутними з 1988 р. Священики отримали право очолювати парафіяльні ради, а віруючі – реєструвати в органах влади свої громади. Протягом 1988–1990 рр. у Чернівецькій області було зареєстровано понад сто православних громад. Незабаром було скасовано всі обмеження стосовно висвячення священиків і духовної освіти. Церква отримала свободу щодо випуску друкованої продукції. У 1989 р. почав відроджуватися монастир Хрещатик, а у 1991 р. церква підняла перед владою клопотання про повернення будівель Св.-Введенського монастиря. Поступово духовенство було урівняне в громадянських правах із іншими верствами суспільства. Закон "Про свободу совісті та релігійні організації" юридично закріпив ці зміни та запровадив нові. Зокрема, було дозволено релігійну пропаганду. Водночас церква зіткнулася з новими проблемами, які фактично являли собою рецидиви антицерковної політики тоталітарної системи. Одним із таких питань, яке не вирішене й донині, є розкол українського православ'я. На час проголошення незалежності України УАПЦ на Буковині налічувала лише 13 громад, а УПЦ – 366, але їхній конфлікт тільки розпочинався.

У результаті проведеного наукового дослідження автор виносить на захист наступні висновки і положення:

1. Аналіз стану наукової розробки проблеми засвідчив, що вона поки що не стала предметом спеціального вивчення історичної науки. Залучена до дисертаційної роботи джерельна база є достатньо представницькою та достовірною.

2. Входження православної церкви на Буковині до складу Руської православної церкви (Московського патріархату) мало свої як позитивні, так і негативні наслідки. Статус буковинської церкви з рівня митрополії опустився до автономної церковної одиниці, звичайної єпархії. Серед позитивних факторів слід відмітити припинення румунізації.

3. Після запровадження радянського релігійного законодавства та відповідних партійних директив населення Чернівецької області відчуло на собі прояви релігійної дискримінації. Для придушення невдоволення владою були проведені масштабні репресії, які торкнулися і представників церкви.

4. Православна церква в Чернівецькій області за кількісними показниками залишалася у кращому становищі, порівняно з іншими регіонами України та Радянського Союзу, насамперед завдяки високій релігійності місцевого населення.

5. Стратегічною метою радянської релігійної політики завжди залишалося повне знищення церкви, однак, у різні періоди змінювалися методи і темпи. Радянська влада йшла на тактичні компроміси з церквою лише в моменти державних катаклізмів.

6. Діяльність православної церкви постійно контролювалась і обмежувалась владою, передусім в особі Ради в справах РПЦ (з 1965 р. Рада в справах релігій) та її уповноважених в областях. Найбільшим важелем впливу уповноважених на церкву був інститут реєстрації духовенства та членів православних громад, без якого останні не могли легально функціонувати. Уповноважені Ради в справах РПЦ (релігій) координували більшість адміністративних заходів, спрямованих владою проти церкви.

7. Радянські релігійні дисиденти не знайшли суттєвої підтримки серед церковної ієрархії, кліру та віруючих. Навпаки, до репресій з боку влади додалися заходи канонічного впливу з боку церковного керівництва. В результаті дисиденти перенесли звинувачувальні акценти в питанні церковної дискримінації з влади на керівництво Московської патріархії.

8. Протягом 1988 – 1991 рр. радянське керівництво пішло назустріч більшості побажань церкви, внаслідок чого припинилася релігійна дискримінація, а церква стала повноправним соціальним інститутом.

9. Антицерковна політика влади, яка мала місце в радянську добу, спричинила багато негативних явищ у релігійному житті суспільства, основним з яких є розкол у сучасному українському православ'ї.

Публікації. Здобуті автором наукові результати опубліковано у монографії, ряді статей та у збірниках доповідей і повідомлень наукових конференцій:

  • Яремчук С. Православна Церква на Буковині у радянську добу (державно-церковні взаємини). – Чернівці: Рута, 2004. – 352 с.

  • Яремчук С. Становлення церковного життя у Чернівецькій області в перші повоєнні роки // Наукові записки з української історії: Збірник наукових праць. – Переяслав-Хмельницький, 2000. – Вип. 11. – С. 146 – 153.

  • Яремчук С. Адміністративний тиск радянської влади на православну церкву в кінці 50-х – на початку 60-х рр. ХХ ст. (на прикладі Чернівецької області) // Питання історії України: Збірник наукових статей. – Чернівці: Золоті литаври, 2002. – Т. 5. – С. 193 – 198.

  • Яремчук С. Процес "освоєння" раніше закритих православних церков як остання адміністративна акція радянської влади (на прикладі Чернівецької області) // Наукові записки з української історії: Збірник наукових праць. – Переяслав-Хмельницький, 2000. – Вип. 12. – С. 184 – 192.

  • Яремчук С. Життєвий шлях православного священика Кассіана Богатирця // Питання історії України: Збірник наукових статей. (На пошану професора Павла Михайлини). – Чернівці: Зелена Буковина, 2003. – Т. 6. – С. 275 – 280.

  • Яремчук С. Лібералізація державно-церковних стосунків у СРСР наприкінці 80-х – на початку 90-х рр. ХХ століття (на прикладі Чернівецької області) // Матеріали науково-практичної конференції „Національно-державне відродження України: історія і сучасність" (11 – 12 травня 2005 р.). – Коломия, 2005. – Ч. 1. – С. 38 – 43.

  • Яремчук С. Церковне питання на Буковині і політична боротьба навколо нього (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) // Матеріали наукової конференції викладачів, співробітників та студентів, присвячені 120-річчю заснування Чернівецького університету (4 – 6 травня 1995 р.) – Чернівці, 1995. - Т.1. – Кн. 1. – С. 61.

    АНОТАЦІЇ

    Яремчук С.С. Православна церква на Буковині у 1944 – 1991 рр. (державно-церковні


  •