LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Православне чернецтво в Україні як суспільний феномен

наукового дослідження.


Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає насамперед в розкритті тісного взаємозв'язку між соціально-духовною діяльністю українського православного чернецтва та становленням соціально-культурної традиції в Україні. Автором вперше в філософській літературі була обгрунтована концепція соціальної значимості чернецтва в процесі формування ідеологічних засад українського суспільства на різних історичних етапах. В результаті дослідження обраної проблеми обгрунтовано ряд нових положень:

На противагу візантійської культурної традиції на Русі склалися такі політико-правові відносини між Церквою та державою, які зорієнтували життєдіяльність монастирів на активну соціальну позицію.

На вітчизняних теренах чернецтво виступило тією суспільною верствою, що не тільки пропагувала християнську ідеологію, але й стала фундатором нової соціально-культурної традиції, започаткованої зміною ціннісно-світоглядних орієнтацій слов'ян щодо сприйняття оточуючої реальності переважно не як мети, а як засобу для існування.

Під впливом соціально-політичних процесів в державі на різних історичних етапах кардинально змінюється статус чернецтва в суспільстві.

Завдяки своїй господарській діяльності, яка слугувала проявом аскетичної дисципліни праці, православні монастирі відіграли значну роль в економічному розвитку держави.

Монастир як соціально-активний інститут завжди був значною противагою ідеологічним експансіям держави, що неодноразово призводило до більш чи менш жорстких актів обмеження його діяльності.

На протязі всього соціально-культурного процесу розвитку нашої держави чернецтво виступило одним з основних чинників формування національної еліти.


Теоретичне і практичне значення дисертації полягає в уведенні у сучасний науковий обіг теоретичних засад соціальних аспектів існування православного чернецтва. Вони можуть бути використані в викладацькій практиці при розробці курсів лекцій з філософії релігії, соціальної філософії та філософії культури, а також при підготовці посібників з цих дисциплін.


Апробація результатів дослідження

Основні положення та результати дослідження викладені автором у доповідях та повідомленнях на Міжнародній науково-практичній конференції "Людина і духовність" (травень,1996р., м.Київ), Науково-практичній конференції "Філософія як складова сучасної педагогічної науки" (1996, м.Переяслав-Хмельницький), "Днях науки-96", "Днях науки-97" та "Днях науки-98" філософського факультету Київського університету імені Тараса Шевченка. Робота та її результати обговорювались на засіданнях кафедри релігієзнавства(1999, 2000) та філософії Київського університету імені Тараса Шевченка(2000).


Публікації

Головні положення дисертації відображені в публікаціях автора, зокрема у семи статтях у наукових журналах та двох статтях у наукових збірниках.


Структура дисертації зумовлена специфікою об'єкта аналізу та логікою дослідження, що випливає з поставленої мети й відповідних головних завдань, необхідних для досягнення мети. Структурно дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, висновків та списку використаних літературних джерел. Повний обсяг дисертації становить 171 сторінку. Список літератури містить 362 джерела та займає 28 сторінок.



ОСНОВНИЙ ЗМIСТ ДИСЕРТАЦIЇ

У вступi обгрунтовано актуальнiсть та необхiднiсть звернення автора до даної теми, окреслено основнi етапи розвитку наукової думки з проблеми життєдiяльностi українського православного чернецтва. Автором розкрито мету та обгрунтовано основнi напрямки проведення дисертацiйного дослiдження, визначено проблеми названої тематики, що потребують вирiшення, описано теоретичнi та методологiчнi засади

дослiдження, визначено наукову новизну та можливостi практичного використання його результатiв.

Перший роздiл "Аналiтичний огляд лiтератури" вмiщує анотований огляд лiтератури з даного питання.

В сучасній філософській та релігієзнавчій літературі проблема розгляду православного чернецтва в Україні як суспільного явища ще не набула системного характеру.

Історія розвитку православних монастирів, що досить детально розглядалася у вітчизняній та зарубіжній історіографії, потребує філософського обгрунтування, що і визначило звернення автора до цієї проблеми. В своєму дослідженні автор використовує найбільш цінні ідеї релігієзнавчої, богословської та історико-філософської літератури для створення цілісної картини феномену вітчизняного православного чернецтва як специфічного явища в духовному та соціально-культурному процесі розвитку суспільства на різних історичних етапах.

Літературу, присвячену діяльності православного чернецтва, можливо розділити на три основні історичні періоди: дореволюційний, радянський та сучасний. Дослідження з історії православних монастирів дореволюційного періоду мають декілька основних напрямки:

генеза православного чернецтва в контексті історії православної церкви;

життєдіяльність конкретного монастиря на протязі певного історичного періоду;

аналіз конкретної сторони діяльності православного чернецтва – освітньої, правової, економічної, соціальної - в контексті конкретної історичної доби.

До першого напрямку слід віднести ґрунтовні дослідження Є.Голубинського, М.Карамзіна, А.Карташева, Л.Карсавіна, К.Добронравіна, Макарія(Булгакова), М.Поснова.

До другого напрямку можливо віднести праці Д.Слюсарева, С.Голубєва, Евгенія (Болховітінова), Ф.Титова та ін.

Дисертантом також використані ті праці дореволюційних дослідників, тематика яких певною мірою висвітлює окремі сторони генези чернецтва в контексті життєдіяльності як православної церкви, так і суспільства вцілому. Зокрема питання церковно-правових відносин розглядалися в дослідженнях М.Горчакова, В.Бенешевича, А.Проволовича, О.Лотоцького. Питання освітнього становища православного чернецтва висвітлені у дослідженнях А.Діаніна та К.Харламповича. Історичному аналізу секуляризаційних процесів в дореволюційній історіографії присвячено декілька грунтовних досліджень, зокрема праці В.Зверинського, Л.Денисова, П.Чудецького.

Особливої уваги заслуговує література, присвячена осмисленню причин та наслідків духовної кризи другої половини ХІХ століття. Адже в ній вперше подається філософсько-богословський аналіз сутності православного чернецтва в контексті життєдіяльності Православної Церкви та його ролі в політичному, економічному та суспільному житті держави. Передусім це праці С.Булгакова, Д.Мережковського, М.Зернова, Г.Шпета, М.Бердяєва, Е.Радлова, Г.Флоровського, П.Флоренского, Г.Федотова, П.Сорокина, В.Розанова, М.Грушевського.

Сильний ідеологічний тиск з боку держави на протязі всього часу функціонування вітчизняних монастирів не дозволяв дослідникам створити цілісну, кон'юнктурно не заангажовану історію діяльності православного чернецтва в Україні. Найбільш досліджуваними темами в цей період були: економічне становище монастирів, соціально-правова діяльність чернецтва (зокрема питання монастирських в'язниць), а також проблема несумісності офіційнодержавної та чернечої ідеологій. Серед досліджень радянського періоду дисертантом використані праці А.Ніколіна, М.Нікольського, І.Будовніца, Г.Прошина, Я.Щапова та ін.

В період формування незалежної української держави відродився науковий інтерес до призабутих сторінок вітчизняної історії, зокрема до місця в ній православного чернецтва. Дисертант розглядає праці Ю.Маринівського, С.Жилюк,