LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Православне чернецтво в Україні: релігієзнавчий аналіз суспільно значущої діяльності в проблемному дискурсі національної історії

ІНСТИТУТ ФІЛОСОФІЇ ІМЕНІ Г. С. СКОВОРОДИ

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ


КЛИМОВ Валерій Володимирович


УДК 281.9 (477)



ПРАВОСЛАВНЕ ЧЕРНЕЦТВО В УКРАЇНІ: РЕЛІГІЄЗНАВЧИЙ АНАЛІЗ СУСПІЛЬНО ЗНАЧУЩОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ПРОБЛЕМНОМУ ДИСКУРСІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІСТОРІЇ




Спеціальність 09.00.11 – релігієзнавство





АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора філософських наук






Київ – 2008

Дисертацією є рукопис.


Робота виконана у Відділенні релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України.

Науковий консультант:

доктор філософських наук, професор

КОЛОДНИЙ Анатолій Миколайович

(Інститут філософії імені Г.С.Сковороди НАН України, заступник директора – керівник Відділення релігієзнавства)


Офіційні опоненти:


доктор філософських наук, професор

САУХ Петро Юрійович

(Житомирський державний університет імені Івана Франка, ректор);


доктор філософських наук, професор

ДУЛУМАН Євграф Каленикович

(Донецький державний університет інформатики і штучного інтелекту, завідувач кафедри релігієзнавства);

доктор філософських наук, професор

ГОРБАЧЕНКО Тетяна Григорівна

(Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри релігієзнавства).


Захист відбудеться 17 жовтня 2008 р. о 14-й год. на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.161.03 в Інституті філософії імені Г.С.Сковороди НАН України за адресою: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України за адресою: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.

.

Автореферат розісланий 9 вересня 2008 року.


Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради,

кандидат філософських наук, доцент О. В. Бучма

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми дослідження. Проблема суспільно значущої діяльності православного чернецтва в національній історії належить до тих об'єктів релігієзнавчої проблематики, всебічний, системний, комплексний релігієзнавчий аналіз якої з різних причин ще не здійснено, хоч історія чернечо-монастирського інституту в Україні налічує близько тисячі років. Якщо церковно-релігійний аспект діяльності чернецтва (богослужбової, обрядової, практично-подвижницької, релігійно-аскетичної та ін.) з позицій православно-церковних наук розглянутий досить всебічно, то проблема суспільно значущої діяльності чернецтва, що може бути об'єктом інтересу не лише церковних, а й світських наук, зокрема релігієзнавства, залишається відкритою, дослідженою фрагментарно, побіжно, несистемно, переважно конфесійно упереджено.

Під суспільно значущою діяльністю православного чернецтва розуміється діяльність, яка за своїми позитивними, конструктивними впливами та наслідками відповідає життєвим інтересам і потребам усього суспільства, а не лише корпоративним цілям церкви, монастирів або чернецтва. Йдеться про діяльність, яка, будучи зумовленою церковно-монастирськими цілями чи потребами, надалі стала важливою, масштабною, корисною для суспільства загалом і в якій первісна сакральна зорієнтованість, мотиви та форми вияву поступово мінімізувалися. В умовах України на різних етапах її розвитку такої суспільної значущості набула літописна, освітня, письменницька, національно-культурна, наукова, книговидавнича, лікувальна, благодійна діяльність православного чернецтва; його діяльність з формування самодостатнього соціокультурного простору, утвердження моралі, ментальності, етнонаціональної консолідації, ставлення до східної і західної культур, творення в Україні культурно-інтелектуальних центрів, вироблення пріоритетної громадської думки тощо. Інститут чернецтва, з діяльністю якого пов'язаний "золотий вік" києворуської духовності, могилянська доба національного відродження, злет вітчизняної барокової культури ХVІІІ ст., важливі періоди розвитку вітчизняної філософсько-богословської думки та ін., з позиції світської науки в багатьох відношеннях залишається на сьогодні неосмисленим і малодослідженим.

З різних причин діяльність православних монастирів, чернецтва на українських землях досить часто діставала неадекватні оцінки їх позицій, місця і значення в суспільстві. Крайнощі в оцінках діяльності цього релігійного інституту, зведення цих оцінок до спрощеного, "чорно-білого" аксіоматичного набору пізніше, в умовах класово гальванізованих суспільних відносин, були використані у войовничо-атеїстичних максимах щодо монастирів та чернецтва у 20–30-х та 50–60-х роках ХХ ст. Стереотипи колишніх упереджено негативних чи кон'юнктурно-компліментарних (однаково позанаукових) оцінок щодо монастирів та чернецтва нерідко пропонуються й нашим сучасникам в умовах політично та релігійно диференційованої України. У цьому аспекті об'єктивні, зважені, обґрунтовані з позицій сучасної світської науки оцінки діяльності чернечо-монастирського комплексу в Україні вельми важливі.

Неупередженого аналізу потребує суспільно значуща діяльність православного чернецтва у сфері національної духовної культури, що важливо в аспекті розв'язання нинішніх культурних, національних та міжцерковних проблем. Тривале існування української спільноти в умовах відсутності власної державності, в координатах політичних, церковних та духовно-культурних пріоритетів інших держав, замовчування національної специфіки монастирів та чернецтва надовго призвели до зневілювання й вилучення національної складової в оцінках діяльності, місця та значення цього інституту, до втрати національно акцентованих аксіологічних критеріїв у оцінці діяльності чернецтва в Україні. Інерційно діючі перекоси в таких підходах, постійно підживлювані окремими церковними та світськими ЗМІ, даються взнаки й сьогодні. Пропонований науково обґрунтований україноцентризм у релігієзнавчому аналізі феномену православного чернецтва в Україні дає змогу адекватніше відтворити діяльність цієї інституції як духовно (у широкому сенсі) значущої, яка тривалий період істотно впливала практично на всі сфери українського буття, включаючи економіку, політику та міжнародні зв'язки.

В умовах інформаційної поліфонії, світоглядного плюралізму думок та поляризованих позицій, що існують у нинішній Україні, сучаснику нерідко важко розібратися у духовній складовій діяльності здавна утаємниченого інституту монастирів та чернецтва. Почасти його неготовність зрозуміти духовні явища і процеси, ідейні пріоритети, особливо ті, що своїми витоками сягають глибин національної історії та духовності,