LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Православне чернецтво в Україні: релігієзнавчий аналіз суспільно значущої діяльності в проблемному дискурсі національної історії

спричинена такими сучасними явищами, як маргіналізація духовних цінностей, ситуація т. зв. релігійного розмаїття, політизація релігійного життя, "політичне православ'я" та ін. За цих умов ретроспективний науковий аналіз суспільно значущої діяльності православного чернецтва в Україні, органічно причетного до багатьох визначальних подій і процесів національної історії, з якими пов'язаний вагомий пласт вітчизняної духовності та культури, стає надзвичайно актуальним. Таке дослідження сприятиме відродженню в суспільстві національної пам'яті, кращому розумінню сучасником нинішніх явищ і процесів у релігійній сфері, формуванню щодо них аргументованих оцінок та адекватного ставлення.

Зв'язок роботи з науковими програмами Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені С. Г. Сковороди НАН України, де виконувалася дисертація, є безпосереднім. Тема дослідження пов'язана з виконанням планових тем: "Особливості й віхи історії українського християнства" (1994–1997 рр.), № 4–21.05; "Феномен релігії: історіософське осмислення" (1997–1999 рр., № 0101U002520); "Співвідношення релігійного і національного: контекст історії і культури українського народу" (1997–2000 рр.); "Тенденції розвитку релігії і релігійності в українському суспільстві" (2000–2002 рр., № 0203U000878); "Проблема співвідношення релігійного і національного чинників у суспільному житті України" (2003–2005 рр., № 0103U000220); "Процес конфесіоналізації релігії: закономірності та прогнози" (2006– 2008 рр.). Дисертант є автором окремих розділів зазначених тем.

Мета й завдання дослідження. Мета дослідження полягає у здійсненні з позицій світського релігієзнавства комплексного системного релігієзнавчого аналізу суспільно значущої діяльності православного чернецтва в Україні на тривалому відтинку національної історії, що давав би надійні підстави для узагальнень та висновків стосовно реального внеску цього інституту в духовний розвиток української спільноти, з'ясування змісту, характеру та причин його діяльності в конкретних сферах життєдіяльності; дослідження шляхів і динаміки впливу чернецтва на різні аспекти буття києворуського, а згодом – українського суспільства, якими б суперечливими та нелінійними вони не були.

Досягнення цієї мети передбачало вирішення таких завдань:

– дослідити зазначені проблеми, спираючись на системний аналіз досить представницького за обсягом масиву джерел, створених вітчизняним вченим чернецтвом і церковно-монастирськими діячами, тим самим оптимізувавши процес наукового відтворення позицій та суспільно значущої діяльності православного чернецтва у процесі становлення й розвитку національної духовності, подолавши вади однобічності, конфесійної заангажованості, ідеологічної упередженості багатьох попередніх досліджень;

– проаналізувати з позицій світської науки церковно-релігійні, соціально-політичні та духовно-культурні причини, що викликали потребу в запровадженні в києворуському суспільстві запозичених з християнського Сходу ідей аскетизму, чернечо-монастирської життєорганізації, а згодом – їх розвиток і стимулювання світською владою. Дослідити потенційні особливості чернечо-монастирського інституту, які актуалізували його запровадження у Київській Русі;

– знайти наукове підтвердження прогнозованому критично-вибірковому характеру засвоєння країною-неофітом східнохристиянських взірців чернечо-монастирського комплексу, під кутом зору якого формувалися особливості києворуської моделі монастирів та чернецтва;

– встановити комплекс чинників, що зумовили відхід чернецтва від канонічно-правових обмежень і долучення їх до соціально активної й вагомої діяльності у широкому суспільному спектрі;

– проаналізувати зміст і динаміку православно-унійного чернечого дискурсу щодо ідеї унії та наслідків її реалізації з погляду збереження церковних та етнонаціональних особливостей церкви в Україні. З'ясувати місце православного чернецтва могилянської та постмогилянської доби в розв'язанні проблем суспільної ваги і значення – освітнього, наукового та національно-культурного розвитку. Дослідити вузлові проблеми православно-унійних відносин, розглянувши їх інтерпретацію в інтелектуальному контексті православних полемічних джерел, авторство яких здебільшого належало вченому чернецтву;

– реконструювати ідейні позиції й суспільно значущу діяльність православного чернецтва у знакових подіях і процесах національної історії та церкви. Виявити сутність, причини внутрішньої суперечливості, характер змін ідейних позицій православних монастирів та чернецтва в Україні в умовах церковної та політичної підпорядкованості Російській імперії та її церкві;

– з'ясувати основні риси, тенденції змін у позиціях та суспільно значущій діяльності інституту чернецтва в умовах зростаючої залежності православної церкви та монастирів в Україні від російської самодержавно-синодальної влади, секуляризації церковної та монастирської власності тощо як істотні характеристики, з якими ця інституція входила у ХХ ст.;

– дослідитиособливості формування богословсько-філософських аскетично-світоспоглядальних думок, чернечих уявлень: про навколишній світ і людину в ньому, можливості людського пізнання; про систему моральних цінностей, шляхи самовдосконалення людини в контексті аскетично-концептуальних орієнтацій чернецтва.

Головна проблема, яка досліджується в дисертації – з'ясування суспільно значущої діяльності православного чернецтва в Україні. З огляду на це об'єктом дослідження є інститут православного чернецтва як усталена сакральна структура, діяльність якої зумовлена цілим комплексом внутрішніх та зовнішніх чинників, церковно-релігійним, соціально-політичним, етнокультурним, духовно-історичним та канонічно-правовим контекстом.

Предметом дослідження єсуспільно значуща діяльність православного чернецтва, конкретизована в його ідейно-концептуальних виявах та практичних діях у церковно-релігійній і світській сферах життєдіяльності впродовж значного відтинку національної історії.

Методи дослідження. Дисертація підготовлена як світське релігієзнавче дослідження і реалізує комплексний підхід в аналізі філософсько-богословських проблем, проблем історії філософії, історії та археографії. Такий підхід у дисертаційному дослідженні визначив вибір методів аналізу, що включає методологічний інструментарій академічного релігієзнавства. Комплексний аналітичний підхід конкретизовано, зокрема, у застосуванні таких методологічних засад дослідження, як об'єктивність, науковість, історизм, конкретність, позаконфесійність, цілісність і системність, світоглядна та конфесійна неупередженість. Завдяки єдності філософського, релігієзнавчого та історичного аспектів дослідження подолані тематична і професійна звуженість, конфесійно-апологетична заданість, що притаманні значній частині світських та церковних досліджень з цієї проблеми.

Переважно