LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Православний архетип сім'ї у контексті комунікативних відносин

Академія педагогічних наук України

Інститут вищої освіти




УСАНОВА ЛЮДМИЛА АНАТОЛІЇВНА




УДК 316.356.2-056.87:26



ПРАВОСЛАВНИЙ АРХЕТИП СІМ'Ї
У КОНТЕКСТІ КОМУНІКАТИВНИХ ВІДНОСИН



Спеціальність 09.00.03 – соціальна філософія

та філософія історії






АВТОРЕФЕРАТ


дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук








Київ – 2002

Дисертацією є рукопис


Робота виконана на кафедрі філософії Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г.Короленка


Науковий керівник: кандидат філософських наук, доцент
Кравченко Петро Анатолійович,

Полтавський державний педагогічний університет ім. В.Г.Короленка, завідувач кафедри філософії


Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор
Рибачук Микола Філімонович,
Інститут політологічних та етнонаціональних досліджень НАН України, керівник центру

кандидат філософських наук, доцент
Огнев'юк Віктор Олександрович,
Кабінет Міністрів України, Управління науково-технічного і гуманітарного розвитку, перший заступник начальника


Провідна установа: Інститут філософії імені Г.С.Сковороди НАН України, відділ соціальної філософії


Захист відбудеться "28" березня 2002 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.456.01 в Інституті вищої освіти АПН України (Київ – 14, вул. Бастіонна, 9).


З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Інституту вищої освіти АПН України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9.


Автореферат розіслано "26" лютого 2002 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат технічних наук, доцент Г.О. Козлакова


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження.Сучасний динамічний світ загострив проблему ціннісних підвалин існування людства. Перехід до постіндустріального суспільства супроводжується настільки суттєвими змінами глобального масштабу, що вони не залишають "недоторканою" жодну сферу людського буття.

Глибинні перетворення пов'язані, перш за все, зі створенням нової комунікативної системи, яка, з одного боку, надзвичайно уможливлює комунікацію (засоби, інформативність, мобільність). З іншого, поширення технотронних засобів масової інформації призводить до фактичного перетворення більшості з них на засоби масової маніпуляції. А отже, постає загроза втрати свободи, особистісної незалежності. Тому для сучасної людини є актуальним пошук форм спілкування, що носять особистісний характер. Однією з них є сім'я, яка у сучасному мінливому світі залишається чи не єдиним стабілізуючим фактором людського життя.

В умовах кризи старої системи цінностей сім'я, по суті, є єдиною структурною одиницею, що саморегулюється, оскільки вона, певною мірою, моделює та відтворює соціальні зв'язки, сфери життєдіяльності та функції суспільства. Водночас сім'я формує внутрішній світ особистості, визначає структуру його сприйняття, тобто є формою особистісного існування індивіда. Вона є природною соціальною формою збереження, переробки та передачі самобутньої етнокультурної інформації, що втілюється у національному архетипі, культурних стереотипах, у родинно-побутовій культурі. Це і визначає необхідність аналізу проблем сім'ї, осмислення її місця у житті людини, виявлення внутрішніх механізмів її існування.

Тобто, сім'я як форма особистісного вибору, як сфера приватності, всупереч мінливості соціальних контекстів, містить у собі ознаки самоорганізації і зберігає фундаментальну якість бути місцем самовираження та самореалізації особистості. Автономність і стійке відтворення цього "місця" забезпечується глибинною транскультурною і транссоціальною символікою, що передається у фундаментальних структурах (моделях) повсякденного досвіду. Цим і пояснюється актуальність аналізу інституту сім'ї та осмислення певного символічного контексту сімейних взаємин, який виражається плідним (культурним та екзистенціальним) потенціалом символів сімейного життя.

Разом з тим, сім'я як фундаментальна суспільна структура також зазнає трансформації та впливу різних, в тому числі і кризових, явищ. Соціальні перетворення, що проявляються у процесах індивідуалізації суспільного та особистого життя, становленні нової культури, де зовнішній соціальний контроль, зорієнтований на одноманітність, змінюється самоконтролем, орієнтованим на різноманітність цінностей та поведінки, формують людину, яка самовизначається не в просторі всезагальних форм як таких, а у власному життєвому процесі.

Активізація свободи індивідуального начала у людині, свободи вибору, який уже не обов'язково підказаний традицією, авторитетом, розширює горизонт для продуктивної творчості, уможливлює пошук нового, зокрема і нових форм сім'ї. Але тут важливо уникнути крайностей однобічного протиставлення нинішнього та минулого. Тому актуальним стає звернення до традиції, зокрема, органічної для нашої культури православної, до культурно-етнічних особливостей, в контексті яких формуються нові ідеї, нові відносини, в тому числі і сімейні. Це пояснює актуальність дослідження православного архетипу сім'ї, оскільки архетип є однією з форм трансляції традиційних структур, що існують у символічних формах, інтерпретація та осмислення яких здійснюється в процесі повсякденної сімейної соціалізації.

Тобто, дослідження архетипу сім'ї – це пошук ідеальної структури, через яку особистість виражається найбільш вільно і адекватно у її інтерсуб'єктивних взаєминах (комунікації) з іншою особистістю. Це актуалізує осмислення внутрішніх можливостей сімейних відносин та їх аналіз не лише як соціального інституту, а й як способу комунікативного співбуття особистостей, втіленого в унікальному життєвому світі сім'ї.

Зв'язок роботи з науковими програмами й темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною галузевої теми, що розробляється в Полтавському державному педагогічному університеті ім. В.Г.Короленка "Відродження і розвиток національно-традиційної культури українського народу" (державний реєстраційний № 0101U003161).

Ступінь наукової розробленості проблеми. Систематизація літератури, присвяченої аналізованій проблематиці, дозволяє виокремити принаймі кілька взаємопов'язаних між собою тематичних напрямків суспільної думки щодо усвідомлення сутності архетипу сім'ї у контексті комунікативних відносин.

Дослідження проблем сім'ї становить теоретичний інтерес для соціальної філософії, соціології, психології та інших суспільних наук. Проте увагу філософів вона привертає менш за все. В основному розробляється соціологія сім'ї. Такий підхід здійснює інституційний аналіз сім'ї, розкриває механізми взаємодії сім'ї та суспільства, дає уявлення про неї як про засіб суспільного розвитку. Особливо акцентується увага на функціональності сім'ї стосовно потреб суспільства у відтворенні населення. Здебільшого соціологічні дослідження