LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Православні духовні навчальні заклади регіонів


УДК 726.7:727.4 Жовква О.І.


ПРАВОСЛАВНІ ДУХОВНІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ РЕГІОНІВ.


Освіта в Україні має глибоке історичне коріння і завжди була тісно пов'язана із суспільним та церковним життям.

Населення України різноманітне за своїм етнічним складом але, як зазначено у ст.35 Конституції України, "Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно... вести релігійну діяльність"[5]. Згідно оприлюднених Державним Комітетом України у справах релігій статистичних даних, станом на 1 січня 2004 року, на території України зареєстровано 14900 православнних громад. Так у Східному регіоні України (Луганській, Харківській областях) зафіксовано 337, 274 православні громади. У Західному регіоні України (Львівській, Волинській областях) відповідно - 826, 794 православні громади, у Центральному регіоні України (Київській, Черкаській, областях) – 853, 993 релігійні громади [13]. Аналогічні статистичні дані і у сфері православної духовної освіти. Історично склалося, що Центральні регіони України завжди були більш релігійними, в той час як у Східних регіонах цей показник значно нижчий. Наведені вище показники свідчать, що рівень релігійності суспільства наУкраїні досить неоднорідний.

Духовні навчальні заклади східного регіону яскраво представляє Харківська Духовна семінарія, що по вул. Університетській, 8 (колишній Харківський колегіум).

Історія цього навчального закладу датується 1726 роком, коли з Белгорода у Харків була переведена середня духовна школа (колегіум), що згодом стала освітнім центром Слобідської України. Основні принципи діяльності Колегіуму були закладені ще на початку його заснування і діяли аж до 30-х років ХVІІІ століття.

У Харківському колегіумі викладала чимала кількість випускників Києво-Могилянської академії - провідного вищого навчального закладу України –які зробили свій значний внесок у становлення освіти на Україні, зокрема у Слобідській Україні. Колегіум тривалий час виконував у своєму регіоні аналогічні з Києво-Могилянською академією функції. У Харківському колегіумі було впроваджено подібні з Київським вищим навчальним закладом порядки. Турбота про школу була однією з найважливіших сторін пастирського служіння Харківських Владик.

Упродовж ХVІІІ- поч. ХІХ століття колегіум проводив значну просвітницьку роботу у регіоні. Викладачі та вихованці брали активну участь у культурному та політичному житті. Колегіум розвивав найкращі традиції української школи, задовольняючи потреби в освіті різних прошарків суспільства (закладом для духовенства він став лише на початку ХІХ століття).

Згодом Харківський колегіум переростає в культурний осередок Слобідської України. Його викладачами та випускниками є ціла плеяда видатних діячів науки, культури та освіти: Сковорода Г., Ведель А., Толмачов Я. Базилевич Г. та інші [10]. Одним словом, колегіум здійснював на Сході ті завдання, які Київська Академія виконувала в Центральній та Західній Україні.

Спадкоємницею колегіуму, починаючи з середини ХІХ ст. і по сьогодні, являється Харківська Духовна семінарія, яка нещодавно відсвяткувала своє 160-ти річчя.

Тривалий період Харківська Духовна семінарія знаходилась у стінах недільної школи при Свято-Петрово-Павлівському храмі Харкова. У 2000 році семінарію було переведено у колишній корпус монашеських келій Свято-Покровського чоловічого монастиря (у 1800-ті роки ансамбль монастиря називався "Архієрейським місцем"). Завдяки зусиллям ректора семінарії, Владики Никодима, за досить короткий термін напівзруйнована споруда колишніх монашеських келій стала чудовим храмом науки [11]. Двоповерхова, з цокольним поверхом будівля прямокутна в плані з коридорною планувальною схемою, фасади якої виконані у так званому цегляному стилі – таким сьогодні є архітектурно-планувальне рішення Харківської Духовної семінарії. У споруді Харківської Духовної семінарії розміщений навчальний та адміністративний блоки. Богослужебну практику семінаристи, як правило, проходять у Озерянській церкві або Покровському соборі. Перший випуску Харківської Духовної семінарії, з часів незалежності, відбувся 21 травня 1997 року.

Рівень освіти у Харківській Духовній семінарі знаходиться на досить високому рівні. До навчальної програми входить вивчення п'яти мов: української, слов'янської, латинської, грецької та англійської. Вихованці Семінарії також вивчають катехізис, історію Старого та Нового Завіту, Літургіку, історію Православної церкви, богословські предмети, пастирське та практичне богослов'я. Починаючи з 1994 року у семінарії, за безпосередньою участю її вихованців, видається православна газета "Віра та Розум".

Харківська Духовна семінарія підтримує тісні зв'язки, що склалися ще за дореволюційних часів, із провідним світським вищім навчальним закладом - Харківським Національним Університетом.

Семінарія пройшла складний шлях. Вона з гордістю носила як статус колегіуму, так і статуси училища та семінарії. Увібравши у себе риси одного з найкращих навчальних закладів не тільки України, але і Росії, Духовна семінарія ніколи їх не втрачала і по праву достойна називатися спадкоємницею Харківського колегіуму [11].

У Східному регіоні, а саме у Запоріжжі навул. Калініна, також функціонує православний духовний навчальний заклад – православне духовне училище. Станом на сьогодні, заклад знаходиться у процесі розвитку та становлення. Духовне училище знаходиться в стінах споруди, що входить до складу ансамблю Запорізького Кафедрального собору Святої Тріїці. Споруда вищезазначеного закладу двоповерхова, прямокутна в плані і маловиразна за своїм архітектурно-просторовим рішенням.

Духовний навчальний заклад (православне духовне училище) зареєстровано у Дніпропетровську. Станом на сьогодні, училище знаходиться у процесі становлення і покищо не має усталеної навчальної програми та власних, пристосованих для навчального процесу приміщень.

Потужнимдуховно-освітнім навчальним закладомна Західній Україні була та залишається Львівська Духовна академія і семінарія, щопо вул. Лисенка, 43.Вона розташованау храмі Святого Івана Златоустого (колишній костел Францисканок). Об'єкт, споруджений у 1876-1888 роках за проектом професора Якова Захарієвича, викладача Львівського політехнічного інституту, і являє собою триповерхову