LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Православні інституції та духовенство як суб'єкти формування церковнопарафіяльного діловодства Волинської єпархії наприкінці XVIII - на початку ХХ століть


НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "ОСТРОЗЬКА АКАДЕМІЯ"




Кондратюк Юлія Сергіївна




УДК 281.9 (477.8) "17/19"




ПРАВОСЛАВНІ ІНСТИТУЦІЇ
ТА ДУХОВЕНСТВО ЯК СУБ'ЄКТИ ФОРМУВАННЯ ЦЕРКОВНОПАРАФІЯЛЬНОГО ДІЛОВОДСТВА ВОЛИНСЬКОЇ ЄПАРХІЇ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ –
НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТЬ




Спеціальність 09.00.11 – релігієзнавство






Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук





Острог - 2008


Дисертацією є рукопис.


Робота виконана на кафедрі релігієзнавства Національного університету "Острозька академія" Міністерства освіти і науки України


Науковий керівник: доктор історичних наук

Жилюк Сергій Іванович,

Національний університет "Острозька академія",

завідувач кафедри релігієзнавства


Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор

Сухий Олексій Миколайович,

Львівський національний університет імені Івана Франка,

професор кафедри новітньої історії України

кандидат історичних наук, доцент

Галуха Любов Юріївна,

Рівненський державний гуманітарний університет,

доцент кафедри історії України



Захист відбудеться "15" квітня 2008 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К48.125.01 Національного університету "Острозька академія" за адресою: 35800 Рівненська обл., м. Острог, вул. Семінарська, 2, ауд. 16.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Національного університету "Острозька академія" за адресою: 35800 Рівненська обл., м. Острог, вул. Семінарська, 2.

Автореферат розісланий " " березня 2008 р.




Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради В. В. Павлюк





ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми зумовлена необхідністю вивчення історичного досвіду діяльності православних інституцій та духовенства у сфері церковнопарафіяльного діловодства. Російська православна церква синодального періоду відігравала важливу роль у суспільному житті як духовна та державна установа, документи якої дають можливість дослідження проблем соціального, демографічного, етноконфесійного характеру та інших аспектів історії України. Вивірення окремих документальних даних, в тому числі й статистичних, сприятиме більш точному відтворенню історичного минулого. Крім того, інформація, що міститься в церковнопарафіяльних документах, допоможе з'ясувати чи уточнити певні біографічні відомості, встановити родинні зв'язки, що необхідно для успадкування майна, виїзду за кордон на постійне проживання тощо. У цьому полягає практичне значення досліджуваної проблеми.

Обрана для вивчення тема становить також значний науковий інтерес, оскільки діяльність православних інституцій та духовенства у сфері церковнопарафіяльного діловодства ще не була предметом спеціального наукового дослідження як у вітчизняній, так і в зарубіжній історіографії. Ряд вчених, зокрема С. Гузенков, В. Перерва, С. Жилюк, Г. Надтока та інші, які вивчали діяльність інституцій та духовенства РПЦ синодального періоду, висвітлили тільки окремі аспекти проблеми. Таким чином, вибір теми дисертаційного дослідження продиктовано як практичним, так і науково-пізнавальним чинниками. Відтак вирішення даної наукової проблеми вимагає цілісного, комплексного і ґрунтовного дослідження діяльності православних інституцій та духовенства Волинської єпархії.

Зв'язок роботи з науковими програмами і темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках науково-дослідної теми кафедри релігієзнавства Національного університету "Острозька академія" – "Проблема релігії в контексті розвитку культури та освіти". Тема дисертації затверджена вченою радою Національного університету "Острозька академія" (протокол №2 від 27 жовтня 2005 р.).Особистим внеском здобувача у розробці даної теми є вивчення діяльності православних інституцій та духовенства у сфері церковнопарафіяльного діловодства Волинської єпархії кінця ХVІІІ – початку ХХ ст.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є здійснення комплексного історико-релігієзнавчого дослідження діяльності православних інституцій та духовенства Волинської єпархії у сфері церковнопарафіяльного діловодства. Досягнення мети передбачає вирішення наступних дослідницьких завдань:

– показати заходи Синоду щодо регламентації ведення церковної документації;

– вивчити діяльність єпархіальних органів управління у сфері парафіяльного діловодства;

– дослідити процес оформлення духовенством документів постійного ведення;

– розглянути порядок звітності та здачі церковнопарафіяльної документації;

– розкрити питання зберігання документів;

– виявити особливості діяльності православних інституцій та духовенства у сфері церковнопарафіяльного діловодства Волинської єпархії.

Об'єктом дослідженняє процес формування церковнопарафіяльного діловодства Волинської єпархії синодального періоду РПЦ, а предметом – православні інституції та духовенство як суб'єкти формування церковнопарафіяльного діловодства Волинської єпархії наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ ст.

Методи дослідження. В процесі вивчення проблеми застосовувалися принципи та методи загальнонаукового та історичного аналізу.

Принцип об'єктивності сприяв урахуванню різних точок зору на ту чи іншу подію. Застосування принципу історизму допомогло здійснити розгляд діяльності православних інституцій та духовенства у сфері ведення церковнопарафіяльного діловодства Волинської єпархії наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ століть як складових загальноцерковного розвитку в зазначений період.

Метод архівної евристики використано для виявлення та вивчення архівних джерел, метод формулярного аналізу – для з'ясування особливостей фіксації духовенством інформації в документах.

Застосування порівняльно-історичного методу допомогло в оцінці змін, що відбувалися на різних історичних етапах у веденні церковних документів та регламентації цього процесу. Метод періодизації використано з метою простежити особливості хронологічного розвитку діяльності православних інституцій та духовенства щодо ведення церковнопарафіяльної документації. За допомогою методів систематизації та узагальнення визначено конкретні результати дисертаційного дослідження.

Застосування перелічених методів дозволяє розв'язати поставлені завдання та досягти визначеної мети.

Хронологічні рамки дисертації. Нижня межа дослідження окреслюється другим (1793 р.) та третім (1795 р.) поділами Речі Посполитої, внаслідок яких Волинь відійшла до складу Російської імперії. Верхня межа наукового пошуку, яка сягає 1917 року, обумовлена поваленням самодержавного ладу в Російській імперії, що призвело до зміни ролі церкви в суспільному житті.

Територіальні межі обумовлені адміністративно-територіальним поділом Волинської губернії, кордони якої відповідали церковно-адміністративному устрою Волинської єпархії.

Наукова новизна одержаних результатів. Комплексний історико-релігієзнавчий аналіз