LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Принципи дзен-буддизму у філософії Доуена

Інститут Філософії імені Г.С. Сковороди

Національної Академії Наук України




Стрелкова Анастасія Юріївна


УДК 1 (52) + 294.3


Принципи дзен-буддизму

у філософії Дōґена


09.00.05 – історія філософії



Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук






Київ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті філософії імені Г.С. Сковороди НАН України (відділ історії зарубіжної філософії).

Науковий керівник: доктор філософських наук, професор

Лях Віталій Васильович

Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, завідувач відділу історії зарубіжної філософії

Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор

Цюрупа Михайло Володимирович

Університет туризму, економіки і права,

професор кафедри філософії і соціальних наук


кандидат філософських наук

Капранов Сергій Віталійович

Інститут сходознавства імені А. Кримського НАН України, старший науковий співробітник відділу класичного Сходу

Провідна установа: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра історії філософії, м. Київ

Захист відбудеться 24.03.2006 р. о _14_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.161.02 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук в Інституті філософії імені Г.С. Сковороди НАН України: 01001, Київ-1, вул. Трьохсвятительська, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України за адресою: 01001, Київ-1, вул. Трьохсвятительська, 4.

Автореферат розісланий 20.02. 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.А. Ситніченко

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. У сучасній західній філософії дедалі зростає інтерес до східної думки, у якій виявляється чимало паралелей з найновішими філософськими розробками Заходу. Відтак вельми актуальним є наукове вивчення східної філософії, яке відкриває широкий горизонт для пошуку нових підходів до розв'язання філософських проблем сучасності.

З іншого боку, знання культури та розуміння способу мислення її носіїв є конче необхідним для розуміння розгортання історичних процесів, формування морально-етичних цінностей, розвитку політико-економічних стосунків. З огляду на це незаперечною є актуальність досліджень з дзен-буддизму, який відіграв та продовжує відігравати надзвичайно важливу роль у формуванні світогляду японців.

Японського наставника дзен Дōґена Кіґена 道元希玄 (1200-1253), вшановують як засновника школи сōтō 曹洞, найпотужнішої дзенбуддійської школи у сучасній Японії, і водночас його вважають одним з найвидатніших японських мислителів, як західні науковці, так і сучасні японські філософи. Відомій німецький дослідник, автор фундаментальної праці з історії дзен-буддизму Г. Дюмулен називає його одним з "чотирьох гігантів дзенської думки" поряд із такими знаними дзенськими мислителями, як Хуй-нен 慧能, Лінь-цзі 臨濟, Хакуін 白隠. Центральний твір філософсько-релігійної спадщини Дōґена, трактат-антологію "Сьōбōґендзō" 正法眼藏 ("Скарбниця ока істинної Дгарми"), який є унікальним взірцем дзенської рефлексії, характеризують як "вершину дзенської думки".

Натомість філософія Дōґена Кіґена майже зовсім невідома в Україні. Відтак надзвичайно актуальним завданням є заповнення цієї лакуни, яке дасть змогу не лише ввести в обіг вітчизняної філософської науки ім'я одного з найзначніших мислителів Японії, а й дозволить глибше дослідити принципи дзен-буддизму як такого. Таке дослідження, у свою чергу, дасть новий матеріал для актуальних наразі досліджень з вивчення типів раціональності, а саме раціональності східного типу.

Отже, актуальність дослідження принципів дзен-буддизму у філософії Дōґена Кіґена, зумовлена її непересічним науково-теоретичним та практичним значенням.

Стан наукової розробки проблеми. У вітчизняній науці філософія Дōґена Кіґена, як і філософія дзен-буддизму взагалі, дотепер не була предметом спеціального наукового дослідження. В контексті психоаналітичного підходу до філософських проблем дзен-буддизму зверталися В.В. Лях, Р.В. Лях, дзен у західній культурі досліджували Я.В. Боцман, С.П. Черняєв, синкретичний характер становлення традиції дзен-буддизму вивчав В.В. Гладких.

Окремі філософські аспекти розглянуто у контексті дослідження дзенбуддійського світогляду Дōґена російським дослідником І.Є. Гаррі, монографія якого наразі є єдиним у даному регіоні дослідженням, спеціально присвяченим цьому видатному мислителеві. Побіжно торкалися деяких філософських проблем у вченні Дōґена Л.М. Єрмакова, А.М. Кабанов, Ю.Б. Козловський, С.Ю. Лепехов, А.Г. Фесюн. Стислий перелік головних понять його релігійно-філософського вчення наведено у виданнях з історії дзен-буддизму та з історії буддизму в Японії.

Отже, стан наукової розробки проблематики, пов'язаної з філософією Дōґена, в Україні та у близькому зарубіжжі є вкрай незадовільним, з огляду на суцільну відсутність спеціальних фундаментальних наукових досліджень з філософії цього мислителя.

Натомість західне "дōґенознавство" має вже півстолітню історію. В англомовній сходознавчій науці дослідженням спадщини Дōґена спеціально займалися: М. Абе, К. Більфельдт, С. Гайне, Ю. Йокоі, Т.П. Казуліс, Х.Дж. Кім, Т. Клірі, Ф. Кук, Д. Лой, Р. Масунаґа, Д.К. Міккельсон, К. Ольсон, Д. Путні, Т. Райт, К. Танахасі, Н. Уодделл, Д.А. Фокс, Б. Фор, Д. Форенкамп, Т.Е. Фошей, Д.Е. Шейнер та інші. Втім, незважаючи на те, що у сучасній англомовній науково-дослідній літературі висвітлено широке коло питань й доволі глибоко розроблено окремі аспекти, поняття і терміни філософії Дōґена, тим не менш й до сьогодні у західному сходознавстві не існує спеціального дослідження філософії Дōґена як такої.

Отже, завданням цього дисертаційного дослідження є вивчення не окремих понять та категорій, а власне принципів філософії Дōґена, на яких ґрунтується його філософсько-релігійне вчення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами: Дисертаційне дослідження пов'язане з темою наукового дослідження відділу історії зарубіжної філософії Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України "Зміна вимірів раціональності: історико-філософський аналіз" № 72-405.

Мета та завдання дослідження.