LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Релігія → Принципи дзен-буддизму у філософії Доуена

дзен-буддизм не відкидає цих класичних буддійських термінів, проте з іншого боку, ставиться до них критично як до явища буддійської метафізики.

Як і в дзен-буддизмі взагалі, у Дōґена нірвана не є окремим предметом розгляду, а виступає лише як метафора просвітленої свідомості, адже для мислителя дзен нірвана має смисл лише як пробудження-бодгі.

Дōґен доводить славетне твердження буддизму магаяни про єдність феноменального та абсолютного буття (сансара – це і є нірвана) до його логічного завершення, остаточно знімаючи подвоєння реальності. Таким чином, якщо класичний поділ на сансару та нірвану дозволяв мислити реальність метафізично, розкладаючи її на феноменальну та абсолютну, то зняття подвоєння реальності перенесло протиріччя у середину неї самої.

Дисертантка обґрунтовує думку про те, що в дзен-буддизмі між полюсами опозиції нірвана-сансара немає онтологічного протистояння: навпаки, сансара та нірвана виявляються двома нероздільними сторонами однієї реальності, а не двома окремими реальностями з протилежними атрибутами.

Специфіка передання ієрогліфами поняття нірвана зумовила підвищений інтерес Дōґена до сансари порівняно з нірваною. Перетворюючись на "народження та смерть", сансара постає як спосіб існування реальності як такої: актуальна безконечність нірвани реалізується лише у феноменальності сансари.

Отже, у дзен-буддизмі, з одного боку, знято подвоєння реальності як сансари та нірвани, а, з іншого боку, знято подвоєння реальності та прагнення реальності.

Дисертантка доходить висновку, що принцип неподвійності у дзен-буддизмі покликаний не знищити розрізнення (приміром, нірвани та сансари) як спосіб мислити реальність, а запобігти онтологічному подвоєнню самої реальності.

У розділі 3.3. "Суб'єкт та об'єкт" досліджено тлумачення мислителями дзен й, зокрема, Дōґеном Кіґеном суб'єкт-об'єктного відношення у світлі принципу неподвійності. Розуміння мислителями дзен суб'єкта розкрито через класичні дзенські метафори дзеркала, води тощо. Розуміння об'єкта подано насамперед через поняття "таковості". Згідно з буддійськими уявленнями, речі є такими, якими вони є, і в цьому вони всі є однаковими – це класичне буддійське розуміння таковості (tathatā). Проте у Дōґена ми натрапляємо на зовсім інше тлумачення таковості: таковість речей вже не передбачає розірвання їх природи-сутності та їх явлення. Таковість – це існування речей як "не подвійності" протилежностей.

У розділі 3.4. "Сутність та явлення (性相)" поняття сутності та явлення поставлено у відповідність з поняттями нірвани та сансари. Нірвана як актуальне буття безконечного є світом "невиявлених сутностей" (性), сансара ж є світом їхніх конечних проявів (相). Так перед нами постає світ сутностей, який набуває ознак класичної нірвани, і світ проявів, який набуває ознак сансаричного буття. Тут також показано, що з ключової для Дōґена ідеї "неподвійності сутності та явлення" 性相不二 (яп. сьōсō-фуні) випливає його радикально нова філософія мови, яка повертає статус істинної реальності дискурсивним структурам (поняття куґе 空華 та ґабьō 畫餠).

У розділі 3.5. "Тіло та дух (身心)" розглянуто неподвійність тіла та духу, адже неподвійність сансари та нірвани, сутності та явлення по відношенню до людського існування постає як "неподвійність тіла та духу", проблема душі та тіла.

Дōґен переконаний, що "тіло та дух суть одне [ціле]" (身心一如), так само, як "сутність та явлення суть не два" (性相不二). Стверджуючи це, Дōґен апелює до самої буддійської традиції і на цій підставі відкидає поширене уявлення, про те, що душа може існувати після загибелі тіла.

Дисертант відзначає, що фуні 不二 (неподвійність) та ітіньо 一如 (єдність) є взаємодоповнювальними поняттями: перше підкреслює наявність двох аспектів, друге наголошує їх належність одній реальності. Таким чином, розрізнення не знищується, але й реальність не подвоюється. Отже, термін "ітіньо" позначає не "тотожність" (адже у такому разі дух нічим би не відрізнявся від тіла), а "неподільну єдність".

Таким чином показано, що дзен повертає єдність тілу та духу, яка була втрачена у буддійській метафізиці, змушує визнати не лише дух, а й реальність існування тіла як істинну реальність. Цим пояснюється й характерна жорсткість поводження наставників дзен з учнями, спрямована на змітання стереотипу щодо необхідності ігнорування тіла заради духовного розвитку. Змітаючи докорінне подвоєння реальності існування самої людини, дзен відкриває досвід реального переживання "неподвійності".

У розділі3.6. на підставі вивчених концепцій сформульовано висновки до розділу 3: згідно з дзен, реальність може існувати лише як "неподвійність подвійності", як ціле у розрізненні (не випадково дзеркальним синонімом терміну "не-два" (不二) є термін "суть одне [ціле]" (一如). Заперечуючи "подвійність", дзен заперечує не реальність самої подвійності, а подвійність реальності. Відтак принцип "неподвійності" у дзен-буддизмі й, зокрема, у філософії Дōґена – це діалектичний принцип "неподвоєння реальності".

У розділі 4 "Принцип динамічної повноти реальності та принцип особистого зусилля суб'єкта" висвітлено дві важливі проблеми, які постають після зняття "подвоєння" реальності: проблему повноти реальності у кожний конкретний момент та проблему зв'язку між миттєвими моментами реальності. У термінології Дōґена це проблема "[коану] виявлення-становлення" (現成[公案]) та проблема "буття-часу" (有時).

Урозділі 4.1. "Виявлення-становлення (現成)" розглянуто поняття現成 ("виявлення" або буквально – "виявлення-становлення"), яке входить до філософської формули "ґендзьō-кōан" (現成公案), яка висловлює ключову для філософії Дōґена ідею – ідею щодо способу існування реальності як принципово динамічної актуалізації буття у його таковості.

Текстологічний аналіз свідчить, що терміну "кōан" (公案) Дōґен надає власного тлумачення: він майже не вживає слово кōан у традиційному значенні "оповіді", "діалогу", "дзенської історії". Оскільки розв'язання коану є проривом до правильного розуміння реальності, то словом кōан Дōґен позначає "те, що є", "реальність", наприклад, кōан води – це "те, якою є вода", або іншими словами "реальність води".

З іншого боку, кожна мить цього виявлення-становлення є досконало повним виявленням